Ухвала суду № 133549840, 22.01.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 542/2094/25

провадження № 2/542/147/26

22 січня 2025 року Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Кашуби М.І.

за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінпром Маркет» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

30.12.2025 ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

19.01.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. У заяві також просив вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а також понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

21.01.2026 від представника відповідача надійшли заперечення щодо стягнення судових витрат, у якому вона просила відмовити у задоволеннні вимог ТОВ «Фінпром Маркет» у частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. В обгрунтування клопотання вказала, що оскільки представник позивача визначив правову підставу закриття провадження саме як відсутність предмета спору, а не відмовився від позову, вважає, що стягнення витрат з відповідача не можуть бути застосовані.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Надаючи оцінку заяві представника позивача про закриття провадження у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, суд вважає можливим задовольнити клопотання представника позивача про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

За правилами ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Надаючи оцінку заяві представника позивача в частині щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат: судового збору та витрат на правову допомогу, суд враховує, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

- відсутній предмет спору (пункту 2 частини першої);

- позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої).

Згідно з частиною другою статті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Частина третя статті 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

З матеріалів справи убачається, що після відкриття провадження у справі, представник позивача звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, мотивуючи її тим, що відповідачем заборгованість за кредитним договором погашена. Фактичний зміст зазначеної заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі представник позивача вказав відсутність предмета спору.

Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов`язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог, а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати зазначене, а також положення частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України, за змістом яких закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) виключає можливість стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 199/9188/16-ц.

На підставі наведеного заява представника позивача про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 2, 4, 10, 12, 13, 133, 137, 142, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позикизакрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відмовити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» у задоволенні заяви про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М. І.