Ухвала суду № 133549388, 26.01.2026, Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 388/2946/25

провадження № 2-с/388/1/2026

УХВАЛА

26.01.2026м. Долинська

Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Кнуров О.А., вивчивши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказуДолинського районного суду Кіровоградської області від 24.12.2025 (справа № 388/2946/25), -

встановив:

заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу Долинського районного суду Кіровоградської області від 24.12.2025 (справа № 388/2946/25), яким з ОСОБА_1 на користь КП «Комфортне місто» при Долинській міській раді стягнено заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 12423,56 грн. та витрати, понесені по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн.

Вивчивши зміст заяви та додані до неї матеріали у порядку вирішення питання про її розгляд вважаю, що зазначена заява не відповідає вимогам щодо форми й змісту заяви про скасування судового наказу, та доданих до неї документів, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір». Вичерпний перелік документів за подання до суду яких судовий збір не справляється та перелік пільг щодо сплати судового збору наведено у ч. 2 ст. 3, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідно.

Відповідно до п.п. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік», становить - 166,40 грн.

Таким чином, при подані заяви про скасування судового наказу заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 166,40 грн. та додати до заяви документ, що підтверджує сплату судового збору, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, якщо такі є, із зазначенням про це у заяві.

Не дотримуючись вимог вищенаведеної норми процесуального закону (п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України) заявник до поданої до суду заяви про скасування судового наказу не додала документ, що підтверджує сплату судового збору, як і не надала документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, якщо такі є, із зазначенням про це у заяві.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Таким чином, при подані заяви про скасування судового наказу заявнику необхідно зазначити у ньому чому вимоги стягувача, наведені у заяві про видачу судового наказу на думку заявника є необґрунтованими повністю або частково.

Разом з тим, у заяві про скасування судового наказу заявник не зазначила у чому саме полягає необґрунтованість, як на її думку, вимог стягувача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.

Положеннями ст. 170 ЦПК України, зокрема, визначено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження.

Положеннями 171 ЦПК України регламентовано порядок розгляду належним чином оформлених заяв боржників про скасування судового наказу.

Відповідно до положень ч. 2, ч. 3 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, за результатом розгляду заяви боржника про скасування судового наказу суд може ухвалити лише два види судових рішень: ухвалу про повернення такої заяви або ухвалу про скасування судового наказу.

Цивільним процесуальним законодавством, чинним на час звернення заявника до суду із заявою про скасування судового наказу, не передбачено повноваження суду щодо винесення ухвали про відмову у задоволенні заяви про скасування судового наказу, залишення такої заяви без руху тощо. Вихід суду за межі встановлених повноважень є порушенням основних засад (принципів) цивільного судочинства таких, як змагальність сторін та диспозитивність.

Отже, враховуючи, що заявником при зверненні до суду із заявою про скасування судового наказу не додано до неї документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 166,40 грн., як і не надано документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, якщо такі є, із зазначенням про це у заяві, а також те, що заява про скасування судового наказу не містить зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, - наявні правові підстави для повернення такої заяви заявнику без її розгляду.

При цьому, з метою не допущення порушення права заявника на судовий захист, шляхом звернення до суду із заявою про скасування судового наказу та її розгляд судом, останній слід роз`яснити, що чинними нормами цивільного процесуального законодавства не встановлено заборону повторного звернення до суду із заявою про скасування судового наказу у разі її повернення без розгляду. Однак, така заяви, при її повторному поданні до суду, повинна відповідати вимогам ч. 1 - ч. 5 ст. 170 ЦПК України, а також, враховуючи положення ч. 2 ст. 171 ЦПК України у разі повторного звернення із заявою про скасування судового наказу вже після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 170 ЦПК України, вона повинна містити обґрунтовану вимогу про поновлення строку для її подання.

Керуючись статтями 170, 171, 258-260 ЦПК України, -

постановив:

заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Долинського районного суду Кіровоградської області від 24.12.2025 (справа № 388/2946/25), - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя О.А. Кнуров