Рішення № 133547204, 24.11.2025, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/5185/25

Провадження № 2/932/1987/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі - Травкіній В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

07.05.2025 року до Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 24.01.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено кредитний договір №3411243, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 12000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін та строки встановлені договором. Договір укладено в електронній формі, кредитні кошти перераховано відповідачу у безготівковій формі шляхом їх перерахування на карту позичальника. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору. 21.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №21/02/2024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», зокрема до відповідача. Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 31950,22 грн., з яких: 5969,28 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25980,94 грн. - заборгованість за відсотками. Враховуючи наведене, оскільки відповідач має непогашену заборгованість за кредитний договір №3411243 від 24.01.2023 в розмірі 31950,22 грн, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначену суму, а також 2422,40 грн суму сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 26.05.2025 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Сторонам встановлено строк на подання заяв по суті справи.

18.07.2025 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а саме відсутні докази укладання самого кредитного договору, надання (перерахування) позивачем відповідачу коштів у кредит та наявність будь-якої заборгованості відповідача перед позивачем.

29.07.2025 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в якому позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що на підтвердження вимог позову суду надано належні та допустимі докази, що підтверджують укладання кредитного договору № 3411243 та перерахування коштів на рахунок відповідача, а тому наявні підстави для стягнення з останнього утвореної заборгованості.

Ухвалою суду від 11.09.2025 року задоволено частково клопотання представника позивача щодо витребування доказів та 21.11.2025 року на виконання зазначеної ухвали на адресу суду надійшов лист від АТ КБ «ПриватБанк».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, просив розглянути справу без його участі не заперечував щодо винесення заочного рішення.

Відповідачка та її представник у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про розгляд справи.

Через це суд, спираючись на норми ст. 247 ЦПК України за відсутності сторін, вирішив розгляд справи проводити без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24.01.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено кредитний договір №3411243, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 12000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін та строки встановлені договором. Договір укладено в електронній формі, кредитні кошти перераховано відповідачу у безготівковій формі шляхом їх перерахування на карту позичальника.

Згідно п. 1.3 договору, кредит надавався відповідачу на 360 днів.

Стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору, відповідно до п. 1.4.1 договору.

Відповідачу за договором було надано графік платежів (додаток №1 до договору).

Договір укладено в електронній формі відповідно до Закону України «Про електрону комерцію», згідно умов кредитного договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору.

Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами.

21.02.2024 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №21/02/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 31950,22 грн., з яких: 5969,28 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25980,94 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором встановлено, що відповідач має заборгованість в загальному розмірі 31950,22 грн.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Як зазначалося вище, договір № 3411243 від 24.01.2023 відповідачем підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатору. Крім того, матеріали справи містять підписаний електронно-цифровим підписом паспорт споживчого кредиту в яких прописані сума кредиту, строк кредитування, безготівковий спосіб отримання кредиту, відсоткові ставки та штрафні санкції. Текст такого договору разом із паспортом споживчого кредитування, який є його додатком, містить всі істотні умови, що притаманні даному виду договірних правовідносин, зокрема строк та сума кредиту, порядок його повернення, розмір та вид відсоткової ставки тощо.

При цьому без здійснення вказаних дій відповідачем, спрямованих на укладення договору позики в обраний спосіб, у тому числі проходження верифікації особи, яка його підписує, отримання електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, який був згодом використаний для підписання такого договору, останній не був би укладений сторонами.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписавши 24.01.2023 року договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідач ОСОБА_1 , відповідно до ст. 627 ЦК України добровільно погодилась на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Однак, у визначений строк їх не повернула, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення тіла кредиту та відсотків підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитору зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, має право вимагати від відповідача належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.

Відтак, оскільки умови кредитного договору від 24.01.2023 року №3411243, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , відповідачем не виконано, право грошової вимоги за ним на підставі Договору факторингу № 21/02/2024 від 21.02.2024 перейшло до позивача, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім цього, відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) заборгованість за кредитним договором № 3411243 від 24.01.2023 року в розмірі 31950,22 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5969,28 грн.; заборгованість за відсотками 25980,94 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В. Куцевол