Рішення № 133544742, 23.01.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5715/25

РІШЕННЯ

іменем України

"23" січня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., за участі секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором

встановив

в жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі -ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту у загальному розмірі 55 718 грн. 86 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.11.2019 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» було укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0665053011. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно Договору відповідачотримала строковий кредит у розмірі кредитної лінії 20 000 грн. на строк 30 днів з сплатою відсотків у розмірі 638,75 % річних. Підписанням цього Договору відповідач підтверджує, що вона ознайомилася на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Інфінанс» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyboom.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ «Інфінанс» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТзОВ «Інфінанс» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 0665053011 в сумі 43 000,75 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 4 250 грн. та заборгованості за відсотками 38 750,75 грн.

ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за кредитним договором №0665053011, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 ..

Оскільки відповідач належним чином не виконувала своїх обов`язків за кредитним договором, станом на день підготовки позову у неї виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 55 718,86 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 4 250 грн., заборгованість за відсотками 51 468,86 грн..

Зважаючи на викладене, оскільки відповідач добровільно не бажає повернути суму боргу за кредитом, позивач змушений звернутись до суду із заявленими вимогами.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 04 листопада 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте згідно наявної в матеріалах справи заяви, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги визнає частково, не заперечує проти розміру тіла кредиту, заперечує проти розміру заборгованості за відсотками, витрати на правову допомогу вважає завищеними та просить їх зменшити.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 18.11.2019 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладений договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0665053011. (далі Договір).

Відповідно до Договору, сума кредитної лінії 20 000 грн., процентна ставка/день 1,75% за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості, строк користування кредитом 30 календарних днів.

Відповідно до п. 1.2 Договору Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору 36 календарних місяців є дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем.

Положеннями Договору передбачено, що всі умови договору викладені у правилах, з якими відповідач ознайомилася до укладення Договору, та які є невід`ємною частиною договору (Оферти та Акцепту Оферти).

Відповідно до Договору Клієнт підтверджує надання товариством інформації, визначеної в частині другій ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 07.07.2025 року відповідачу 10.02.2020 року перераховано 4 250 грн. на її банківську картку НОМЕР_1 (реквізити банківської картки зазначені відповідачем в Заявкі-Анкеті на отримання кредиту від 10.02.2020 року).

Як вбачається з доводів позовної заяви та не спростовано відповідачем остання свої зобов`язання за договором позики не виконала, в передбачені Договором строки суму позики та відсотки за користування ним позичальнику не сплатила.

14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ «Інфінанс» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТзОВ «Інфінанс» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 0665053011 в сумі 43 000,75 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 4 250 грн. та заборгованості за відсотками 38 750,75 грн.

ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за кредитним договором №0665053011, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 ..

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. У свою чергу відповідачкою не доведено того, що вона сплачувала заборгованість за договором позики первісному чи новому кредитору.

Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.

У порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що 18.11.2019 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладений договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0665053011.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в межах суми заявлених позовних вимог у сумі 4 250 грн. та заборгованості за нарахованими процентами у сумі 51 468,86 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0665053011 від 18.11.2019 року підлягає задоволенню, в межах суми заявлених позовних вимог на загальну суму 55 718,86 грн. (4 250 грн. + 51 468,86 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати, пов`язані з сплатою судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Згідно вимог ст. 133 ч.1 ЦПК України - судові витрати складаються із судового збору та інших витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 141 ч.2 п.1 ЦПК України - у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

За такого, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з сплати судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп..

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000 грн.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

02 вересня 2024 р. між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 укладено Договір № 02-09/2024-6 про надання правової допомоги.

Згідно Заявки на надання юридичної допомоги №25 від 01.09.2025 року були надані правові (юридичні) послуги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів 4 000 грн.; складання позовної заяви 12 000 грн., загальна сума 16 000 грн.

Згідно з ч.1 п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України).

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (постанова ВС від 16.02.2023 у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Ураховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

З огляду на викладене та відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

ухвалив

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0665053011від 18.11.2019 року, на загальну суму 55 718 грн. 86 коп., з якої: 4 250 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом, 51 468,86 грн. - заборгованості по відсоткам, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. та 3 000 гривень 00 коп. витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .

Суддя: М.М. Ротар