Рішення № 133543888, 23.01.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 23.01.2026

Справа № 334/9075/25

Провадження № 2/334/570/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.

за участю секретаря Мохунь М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06.01.2022 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір 792515.

Сторони узгодили істотні умови які викладені в кредитному договорі. Сума кредиту (загальний розмір) складає 43750 грн. Строк кредиту 912 днів, з кінцевим терміном повернення 06.07.2024 року. Пунктом 1.5 Договору, передбачено умови нарахування та тип процентної ставки за кредитом.

Кредитодавцем зобов`язання за договором виконані у повному обсязі.

Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

У подальшому між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений Договір № 31012025 від 31 січня 2025 року, за яким ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги до позичальників, у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №792515.

Отже, позивач є новим кредитором відповідачки за кредитним договором.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування за Договором №792515 від 06.01.2022 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви становить 41708,39 грн. з яких:

-заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 27724,94 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13983,45 грн.

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 792515 від 06.01.2022 р. у розмірі 41708,39 грн. та судові витрати, які складають з витрат на сплату судового збору у розмірі 3028 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 16 000 грн.

Ухвалою судді від 03.11.2025 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з`явився, поважну причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Згідно відповіді №2301.3-12602/23.1-25 від 30.10.2025 року, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 23.09.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді №1960268 від 03.11.2025 року з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, інформація щодо ОСОБА_1 в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО, відсутня.

Статтею 12-1 ч. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи вищевикладене, відповідач ОСОБА_1 повідомлялась про дату та час розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Суд приходить до висновку про можливість розглянути справу без участі відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач у визначений строк не надав суду відзив на позовну заяву, тому у відповідності до ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ч.1ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1ст.16 ЦК України та ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , 06.01.2022 укладений договір про надання споживчого кредиту № 792515, згідно умов якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору товариство надає клієнту кредит в загальному розмірі 43750,00 грн.

Сторони погодили, що кредит надається строком на 912 днів, з кінцевим терміном повернення 06.07.2024 (включно) (п. 1.4 договору). Детальні терміни повернення визначені в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 1.5 Договору, тим процентної ставки фіксований. Процентна ставка за користування кредитом залежить від періоду її встановлення та становить:

-за перший день користування кредитом (включно) - 25 % в день (9125% річних) - проценти за перший день користування кредитом;

-за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних - поточні проценти.

Відповідно до п.1.7 Договору, орієнтовна річна процентна ставка складає 197,29 % річних.

Згідно п.1.8 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 114 756,33 грн.

Вказані умови погоджені сторонами, узгоджуються і з паспортом споживчого кредиту та таблицею обчислення загальної вартості кредиту, що є додатком №1 до Договору.

Отже, вказані умови кредиту доведені до відома споживача та узгоджені сторонами.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Матеріали справи свідчать про те, що Договір про надання споживчого кредиту від 06.01.2022 року, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем ОСОБА_1 особисто.

Відповідно ст.530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст.599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконало своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 35000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №14379 від 06.01.2022 року.

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

31.01.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір надання послуги з факторингу №31012025, у відповідності до умов якого, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступає ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №31012025 від 31.01.2025 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» прийняв право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 за договором №792515, яка становить 41708,39 грн.

Слід також зазначити, що ст. 1080 ЦК України передбачає, що договір Факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Позивач зазначає, що вказана заборгованість виникла внаслідок порушення умов

кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами статей 525, 526 та 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №792515, сума заборгованості відповідач ОСОБА_1 складає 41708,39 грн., з котрих: 22724,94 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 13983,45 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст.611 ЦК України.

Отже, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідачка свої зобов`язання за укладеним договором не виконав, наявна за вищевказаними договорами позики відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена, тому заборгованість за вищевказаним кредитним у загальному розмірі 41708,39 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як встановлено судом, у межах розгляду даної цивільної справи позивачу надавалась професійна правнича допомога адвокатом Бурдюг Т.В. на підставі Договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, який укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським Об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС».

Відповідно до Витягу з Акту №19 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року, АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. погодили надання ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» юридичних послуг на загальну суму 16000,00 грн.

Частина 4 ст. 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 зазначено, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Суд звертає увагу, що стороною відповідача не було заявлено про зменшення правничих витрат, суд дослідивши перелік послуг, наданих адвокатом позивача за договором про надання правової допомоги, вважає що заявлені витрати на професійну правничу допомогу відповідають критерію розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору у цій справі, тому, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача заявлені витрати на правову допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Керуючись ст.2,4,12,13,15,76-78,81, 258,259,264,265,273,354,355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Кредитним договором №792515 від 06.01.2022 року в розмірі 41708,39 грн. (сорок одну тисячу сімсот вісім гривень 39 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.(три тисячі двадцять вісім гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн. (шістнадцять тисяч гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Баруліна Т. Є.