Ухвала суду № 133542506, 23.01.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/23490/25

Провадження № 2-а/369/152/26

УХВАЛА

23.01.2026 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Мартиненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області, Головного управління національної поліції в Київській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И Л А:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 .

Проте позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Оскільки позов щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, винесеної 28.01.2025, було надіслано до суду поштою 06.12.2025, суд дійшов висновку про те, що позивачем було порушено строк звернення до адміністративного суду з вказаним позовом.

Позивачем було подано клопотання про поновлення пропущеного строку, в якому позивач вказала на те, що про вказану постанову позивач дізналася лише 26.11.2025, коли ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження.

Судом встановлено, що у постанові, що оскаржується зазначено, що особа, яка притягується до відповідальності відмовилася від отримання копії постанови. В позовній заяві вказані підстави для скасування цієї постанови - порушення суб`єктом владних повноважень процедури притягнення особи до відповідальності: не роз`яснення їй прав та обов`язків, а також відсутність фіксації вчинення адміністративного правопорушення. 27.02.2025 на підставі вказаної постанови було розпочато виконавче провадження. 26.11.2025 на заяву позивача їй були надані копії матеріалів виконавчого провадження.

З наведеного слідує, що позивач була обізнана з притягненням її до адміністративної відповідальності, проте лише 26.11.2025 звернулася до виконавчої служби з приводу отримання матеріалів виконавчого провадження та відповідно зі спливом 10 місяців оскаржила вказану постанову до суду.

А отже, відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з вказаним позов, вказаних позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору, в переліку яких відсутні позивачі у справах про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Вказана позовна заява також відсутня в переліку заяв, передбачених ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» за подання яких судовий збір не справляється.

Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналізуючи вказані норми права Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 виклала такий правовий висновок.

За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач надав клопотання про звільнення її від сплати судового збору, посилаючись на відсутність доходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з п. 1, 3 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Оскільки заявником не надані докази того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає заяву, судом не встановлені обставини для розстрочення сплати судового збору, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні вказаного клопотання заявника.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Тобто судовий збір в розмірі 605, 60 грн за кожну окрему вимогу, а всього в розмірі 7872,80 грн (605,6 х 14 605,60 = 7872,80), необхідно сплатити на розрахунковий рахунок UA238999980313161206000010790, отримувач платежу ГУК у Київ.обл/Вишнева міс./22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37955989, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. податків), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір, Києво-Святошинський районний суд Київської області (101).

Згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких умов позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в іншому разі позовна заява буде йому повернута.

Керуючись ст.ст. 123, 161, 169, 248, 256, 286, 294 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області, Головного управління національної поліції в Київській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк 10 днів з дня отримання копії ухвали.

В разі неусунення недоліків у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В. С. Мартиненко