Ухвала суду № 1335416, 18.10.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                               К-12736/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“18” жовтня  2007 року                                                                                       м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів:  Бившевої Л.І.,  Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши  в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу  Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

на  постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2005 року

 у справі  №8/4-05

за позовом  Приватного торгівельно-виробничого підприємства «Техкомплект»

доКонотопської МДПІ Сумської області та Управління Державного казначейства у Сумській області

простягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

встановив:

У січні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області із позовною заявою до Конотопської МДПІ Сумської області, Управління ДК у Сумській області про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на суму 119172,00грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були подані до Конотопської МДПІ Сумської області декларації з ПДВ на суму 117114,00грн. та 2058,00грн. з терміном відшкодування три календарні місяці.  Довідкою Конотопської МДПІ від 11.08.2004р. №326/23-10/703/23996203 визначено необхідність бюджетного відшкодування в сумі 117114,00грн., але станом на 08.12.2004р. бюджетну заборгованість не було погашено. Тому з вини відповідача виникла бюджетна заборгованість в сумі 140817,55грн., в т.ч. на розрахунковий рахунок 119172,00грн., згідно податкових декларацій з ПДВ за червень-липень 2004р..  

Рішенням господарського суду Сумської області від 07 лютого 2005р., залишеною без змін постановою Харківської апеляційного господарського суду від 04 квітня 2005р., позовні вимоги були задоволені повністю. Судові рішення вмотивовані тим, що податкові декларації з ПДВ за червень-липень 2004 року, своєчасно подано позивачем до Конотопської МДПІ Сумської області і на день подання позивачем позову пройшли строки для відшкодування і, відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», заявлене до відшкодування в декларації з податку на додану вартість, від’ємне значеня підлягає відшкодуванню з державного бюджету України. 

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Конотопська МДПІ Сумської області звернулась із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено рішеннями попередніх судових інстанцій, контролюючим органом Конотопською МДПІ Сумської області було проведено документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість Приватним торгівельно-виробничим підприємством «Техкомплект» за період з 01.06.2004р. по 01.07.2004р. про що складено акт №326/23-10/703/23996203 від 11.08.2004р..

Висновком зазначеного акта перевірки відўємне значення податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2004 року в сумі 117114,00 грн. залишено без змін. Залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобовўязань платника протягом трьох наступних періодів зарахування в рахунок платежів з податку на додану вартість 100%.

Положеннями п.п.7.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що згідно з підпунктом 7.7.1. суми  податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.

Відповідно до 7.7.3 зазначеного закону визначено, що разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з  підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за  звітний  період. Згідно з Порядком відшкодування ПДВ, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України №209/72 від 2.07.1997 р. підставою для відшкодування є висновки податкових органів, які подаються ними органам Державного казначейства не пізніше 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування ПДВ.

Відшкодування здійснюється  шляхом  перерахування відповідних грошових сум із бюджетного рахунку на рахунок платника податку.

Пунктом 7.7.5. вказаного закону суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. За умови повного розрахунку щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість з платником податку відповідно до цього Закону доходи, які надходитимуть до Державного бюджету України від сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку, визначеному бюджетним законодавством. Сума відшкодування визначається в грошовій одиниці України.

Відповідно до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»позивачем було сплачено державне мито в розмірі 1191,72 грн. та витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи. Посилання контролюючого органу як на підставу скасування оскаржуваного судового рішення, що на його думку судом невірно застосовані норми ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. «Про державне мито» не приймається судом касаційної інстанції, оскільки судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками, яких дійшов з цього питання суд апеляційної інстанції.  

Отже, суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.     

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області – залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду області від                       4 квітня 2005 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно: