Рішення № 133541347, 19.01.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/1095/21

Провадження по справі № 2-др/354/2/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Остап`юк М.В.

при секретарі Купчак І.Р.

з участю сторін:

заявника: ОСОБА_1

представника відповідача: адвоката Олексюка Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яремче заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про скасування державного акту на право власності на землю, визнання недійсним та скасування договору дарування земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа за вказаним позовом.

Позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат по справі, а саме просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь витрати, понесені ним на правову допомогу у сумі 25 435, 20 гривень, 1 816, 00 грн судового збору та 10 515, 12 грн за проведення судової земельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні Заявник зазначив, що цих витрат можна було б уникнути, якби Відповідач погодився у добровільному порядку, до подання цього позову до суду, усунути помилки, допущені під час виготовлення технічної документації на земельну ділянку, внаслідок чого було приватизовано частину його земельної діянки. До подання позову до суду він звертався до Відповідача з проханням переробити документацію, однак останній відповів йому, що то його проблеми, то ж нехай вирішує. Відповідно, Позивач подав позов до суду. І спір, який виник між ними вже був врегульований добровільно у процесі розгляду спору, після проведення судової земельно-технічної експертизи. А тому вважає, що судових витрат можна було уникнути, якби не поведінка та дії Відповідача.

Представник відповідача заперечив відносно стягнення судових витрат з Відповідача, оскільки провадження у справі закрито, законодавством не передбачено у таких випадках відшкодування судових витрат. Просив відмовити у задоволенні заяви.

Вивчивши письмові матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

У проваджені Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про скасування державного акту на право власності на землю, визнання недійсним та скасування договору дарування земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19.12.2025 закрито провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору.

При ухваленні кінцевого рішення судом не вирішувалося питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК).

Відповідно до частини першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати: на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Так, згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини другої, третьої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Судом встановлено, що ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19.12.2025 закрито провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Зі змісту мотивувальної частини судового рішення вбачається, що заява про закриття провадження у справі позивача подана, оскільки в ході судового розгляду сторони дійшли згоди, що при внесенні відомостей до ДЗК відповідачем дійсно було допущена помилка при внесенні відомостей у Державний геокадастр. Оскільки внесено зміни і вже не існує перетину земельних ділянок з кадастровим номером 2611091201:14:011:0010, яка належить ОСОБА_2 та з кадастровим номером 2611091201:14:010:0001, що належить позивачу ОСОБА_1 , то предмет спору в справі відсутній.

Вказане відаповідає і поясненням Позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні та не спростовано Стороною відповідача.

Таким чином, Судом встановлено, що позивач не підтримав своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем уже після пред`явлення позову Позивачем до суду та після перебування справи на розгляді в суді більше чотирьох років.

А відтак, Суд вважає, що у даному випадку застосуванню підлягають положення частини третьої статті 142 ЦПК України, наслідком чого є стягнення судових витрат, понесених Позивачем у зв`язку із розглядом справи з Відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 1 816 гривень 00 копійок, що підтверджується квитанцією від 02.08.2021 №NO35W3589M, яка міститься в матеріалах справи (т.1, а.с. 43).

З огляду на це, вказану суму слід стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 .

Щодо витрат на правову допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 06.07.2021, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Неште А.І, довідку про розрахунок витрат на правову допомогу від 01.12.2025, зі змісту якого вбачається перелік виконаної роботи та вартість, що складає 25 435,20 грн, прибутковий касовий ордер №035 від 01.12.2025 на суму 25 435, 20 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Досліджуючи надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення розміру витрат на правничу допомогу та факту надання адвокатом професійної правничої допомоги відповідачу у даній справі, які підлягають стягненню з позивача, але частково, у сумі 10 000 грн, що хоча б частково компенсує витрати Позивача.

Щодо витрат на проведення судової земельно - технічної експертизи.

Ухвалою суду від 28.11.2022 у справі призначено земельно-технічну експертизу, оплату за проведення частини питань покладено на позивача ОСОБА_1 .

Згідно платіжної інструкції №483 від 07.12.2023 ОСОБА_1 сплатив на рахунок експертної установи у сумі 10 515 гривень 12 копійок за проведення експертизи (т. 3, а. с.139 (зворот).

04.03.2024 року Івано-Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок № 67/23-28 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи у цивільній справі № 354/1095/21.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 сплатив 10 515 гривень 12 копійок за проведення призначеної судом експертизи, то вказану суму слід стягнути з Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, судового збору у розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок та витрати за проведення судової земельно - технічної експертизи у розмірі 10 515 (десять тисяч п`ятсот п`ятнадцять) гривень 10 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Повний текст рішення складено 24.01.2026.

Суддя: Марія ОСТАП`ЮК