Ухвала суду № 133537761, 21.01.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/195/26

Номер провадження 1-кп/585/247/26

У Х В А Л А

21 січня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Роменським міськрайонним судом Сумської області здійснюється розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч.5 ст. 407 КК України.

Прокурор вважав можливим призначити провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачений та захисник не заперечували проти призначення провадження до розгляду.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Роменському міськрайонному суду Сумської області.

Кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про що надав письмове клопотання. В резолютивній частині клопотання прокурор вказав: «1. Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під на 60». В обґрунтування клопотання вказано, що СВ Роменського РВП здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 12025200470000716 від 01.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який утримується в ДУ «Сумський слідчий ізолятор», розташованого за адресою: м. Суми, Гайовий проїзд, буд. 19, раніше судимого. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , ШПК - солдат. Відповідно п.п. 1-2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою Верховної ради України «Про право власності на окремі види майна» (від 17 червня 1992 року № 2471-XII, чинна на даний час), не може перебувати у власності громадян зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси, вибухові речовини й засоби вибуху. Незаконний збут холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв полягає в умисній передачі їх іншій особі поза встановленим порядком шляхом продажу, обміну, дарування, сплати боргу тощо. 21.10.2025 близько 12:00 год. ОСОБА_5 обіймаючи посаду солдата військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконний збут вогнепальної зброї і бойових припасів, із корисливих мотивів, перебуваючи біля мосту, що простягається через річку «Ромен» поблизу вулиці Героїв Роменщини в м. Ромни Сумської області, незаконно збув (продав) ОСОБА_6 автоматичну бойову нарізну зброю «АКС- 74», № НОМЕР_2 , калібру 5,45x39 мм., магазин до нього та 29 патронів калібру 5,45x39 мм, отримавши від останнього за збуту вогнепальну зброю і бойові припаси грошові кошти в національній валюті України в сумі 30000 грн. (30 купюр номіналом по 1000 гривень). Відповідно висновку експерта від 23.10.2025 №СЕ-19/119-24/17576БЛ - наданий на дослідження автомат належить до бойової нарізної вогнепальної стрілецької зброї, є автоматом системи Калашникова моделі «АКС-74», калібру 5,45 мм. Відповідно висновку експерта від 23.10.2025 №СЕ-19/119-25/17578БЛ - наданні на дослідження 29 патронів є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - 5,45 мм автоматів «Калашникова» ( АК-74, АКС-74, АКС- 74У), 5,45 мм ручних кулеметів «Калашникова» (РПК-74», «РПКС-74») та іншої зброї відповідного калібру. Відповідно висновку експерта від 23.10.2025 №СЕ-19/119-25/17574БЛ - наданий на дослідження магазин до автоматичної зброї є основною частиною нарізної вогнепальної стрілецької зброї - 5,45x39 мм автоматів «Калашникова» ( АК-74, АКС-74, АКС-74У). 27.10.2025 близько о 14 год. 10 хв. ОСОБА_5 являючись військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , ШПК - солдат, діючи повторно, з прямим умислом, спрямованим на незаконний збут бойових припасів, із корисливих мотивів, перебуваючи біля річки «Ромен» поблизу вулиці Конотопської в м. Ромни Сумської області, незаконно збув (продав) ОСОБА_6 чотири боєприпаси для гранатомету типу - ВОГ калібру 40 мм, отримавши від останнього за збуті йому бойові припаси грошові кошти в національній валюті України в сумі 8000 грн. (8 купюр номіналом по 1000 гривень). Відповідно висновку експерта від 28.10.2025 №СЕ-19/119-25/17869-ВТХ - наданий на дослідження предмет, зовні схожий на гранатометний постріл являється 40-мм пострілом RLV- HEF з осколково-фугасною гранатою болгарського виробництва, яка споряджається вибуховою речовиною А-ІХ-1 масою 48 грам. 40-мм постріл RLV- HEF є осколково-фугасною гранатою болгарського виробництва, відноситься до вибухових пристроїв військового призначення та належить до категорії бойових припасів. 27.10.2025 о 14 год. 26 хв., біля будинку АДРЕСА_2 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 безпосередньо після вчинення злочину затримано. Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 07.09.2024 року за № 3639, на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 28.08.2024 в справі 585/1334/21, провадження № 1-в/644/467/24, на підставі умовно-дострокового звільненого, солдата ОСОБА_5 , стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового взводу 6 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , взято на окремий облік для здійснення адміністративного нагляду терміном на 12 (дванадцять) місяців до штурмового спеціалізованого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.10.2024 року за № 320, солдата ОСОБА_5 стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового взводу 6 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 тимчасово прикомандировано до НОМЕР_3 штурмового батальйону з 04.10.2024 до окремого розпорядження. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.07.2025 № 24-РС, солдат ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового взводу 6 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) та відповідно до наказу командира військової частини № 320 від 02.07.2025 ОСОБА_5 , справи та посаду прийняв. Під час проходження військової служби за мобілізацією ОСОБА_5 , відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою. Так, ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, 10.08.2025 самостійно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу 3 штурмової роти штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), та в подальшому перебував за адресою: АДРЕСА_4 , де проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов`язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього. 27.10.2025 о 14 год. 26 хв., біля житлового будинку АДРЕСА_2 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 було затримано працівниками Роменського РВП ГУНП в Сумській області за підозрою у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме в незаконному збуті вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Солдат ОСОБА_5 з 10.08.2025 по 27.10.2025 обов`язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а перебував за місцем фактичного місця проживання, за адресою: АДРЕСА_4 , де займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України. 24.12.2025 підозрюваному ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 14 год. 00 хв. 27.01.2026 включно. Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами огляду покупця та вручення грошових коштів; протоколами допитів свідка (під зміненими анкетними даними) ОСОБА_6 ; висновками експерта; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України; протоколом проведення допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КК України. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року. Також, з практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. При виборі запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених ст. 177 КПК України, надано оцінку в сукупності всім обставинам, у тому числі: 1) вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 2) тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, та за яке передбачене покарання у вигляді виключно позбавлення волі на строк від трьох до семи років, та усвідомлення підозрюваного невідворотності покарання за вчинення вказаного злочину; 3)вік підозрюваного ОСОБА_5 та стану його здоров`я; 4) наявних соціальних зв`язків підозрюваного ОСОБА_5 , його способу життя тощо. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Слід зазначити, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При встановленні ризиків, закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності. Існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Санкція вказаної статті відносить інкримінований злочин до категорії тяжкого, тому очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності. З огляду на наведене орган досудового розслідування, обґрунтовуючи вказане клопотання, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , вчинення кримінального правопорушення в період воєнного стану, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ. Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, орган досудового розслідування вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого затримання у невизначеному майбутньому, із засудженням до покарання у вигляді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Крім цього, наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що суворість покарання у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, може бути визнане підозрюваним ОСОБА_5 , більш небезпечним, ніж втеча. У зв`язку з чим запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не наддасть повної можливості контролювати останнього на стадії досудового розслідування та забезпечити повний та всебічний розгляд кримінального провадження у суді. Так, в обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні) слід зазначати, що згідно з оперативною інформацію. ОСОБА_5 неодноразово вчиняв дії пов`язані з незаконним обігом вогнепальної зброї та боєприпасів. Крім того, на думку органу досудового розслідування, з великою вірогідністю можна припустити, що ОСОБА_5 може бути учасником незаконного угрупування, в наявності якого безпосередньо наявна вогнепальна зброю, боєприпаси, котрі незаконно зберігаються з метою подальшого незаконного обігу, враховуючи те, що анкетні дані осіб, з якими ОСОБА_5 перебуває у змові, на даний час не встановлені, крім того, в силу свого процесуального статусу ОСОБА_5 відомо справжні анкетні данні ОСОБА_6 (особа під зміненими анкетними даними), то останній може впливати на нього, а тому існує ризик того, що підозрюваний може незаконно, шляхом підбурювання, вмовлянням, залякуванням впливати на покази свідків, які можуть бути встановлені в ході судового розслідування, або взагалі здійснювати вплив шляхом залякування, фізичною розправою з метою зміни їх показів та відмови від давання показань. Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість вчинити інше кримінальне правопорушення) обумовлена тим, що ОСОБА_5 вчинив злочин, пов`язаний з обігом зброї, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в умовах свого майнового стану, відсутності офіційного працевлаштування та легального доходу, що істотно підвищує ризик повторного скоєння аналогічних кримінальних правопорушень. Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення з аналогічних мотивів. Відповідно ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити свою кримінально карану діяльність. При цьому орган досудового розслідування акцентує увагу на неможливості обрання підозрюваному ОСОБА_5 іншого більш м`якого запобіжного заходу, виходячи з наступного. Неможливість обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обумовлене тим, що вказаний запобіжний захід є найбільш м`яким, і його обрання є неспіврозмірним з характером вчиненого кримінального правопорушення та наслідками, що настали внаслідок його вчинення, що може викликати осуд та негативне ставлення суспільства до правоохоронних органів та суду в силу своєї несправедливості та м`якості, крім того сам факт наявності вогнепальної зброю чинить суспільну небезпечність. Неможливість обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_5 обумовлюється., тим, що останній ніде не працює, не має постійного джерела доходу. Неможливість обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 обумовлюється тим, що обрання вказаного виду запобіжного заходу не забезпечить запобіганню можливим спробам підозрюваного вчинити дії, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи те, що інкримінований йому злочин підозрюваний може вчиняти саме за місцем свого постійного проживання. Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (санкція статті інкримінованого злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років позбавлення волі). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 злочину. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити останньому дії, передбачені п.п.1, 2, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити в задоволенні клопотання і змінити запобіжний захід на домашній арешт. Вважав, що ризики вказані прокурором не доведені об`єктивно не існують.

Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що підтримує клопотання захисника і просить змінити запобіжний захід на домашній арешт. Також суду повідомив, що за місцем реєстрації, він не проживає з 2021 року, а після того як залишив військову частину, він мешкав в м.Ромни у товариша.

Вислухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного суд приходить до переконання, що клопотання задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання обрання запобіжного заходу суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки прокурор не вказав у резолютивній частині клопотання, який саме запобіжний захід слід продовжити і на який саме строк.

Суд, діючи в межах заявленого клопотання не повинен виходити за межі питань, які поставлені сторонами на вирішення суду, особливо якщо мова йде про погіршення становища особи, оскілки такі дії судді суперечать засадам рівності перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; та диспозитивності, оскільки у разів виходу за межі вимог заявлених у клопотанні, дії суду можуть бути оцінені як вияв упередженість на користь сторони обвинувачення заявника і всупереч інтересів сторони захисту.

Отже, суд позбавлений можливості продовжити строк дії запобіжного заходу в формі запропонованій прокурором: « Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під на 60».

Керуючись ст.ст. 184,194,196, 314-316 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області о 10 годині 22 січня 2026 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати обвинуваченого.

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено об 11 годині 40 хвилин 23 січня 2026 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1