Ухвала суду № 133535263, 19.01.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 947/9288/25

Провадження № 2-а/209/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

в складі: головуючого - судді Корнєєвої І.В.

секретаря судового засідання Пиндик Т.С.

представника відповідача Головного управління Національної поліції

в Одеській області - Чегодар С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янське адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції про оскарження дій суб`єкта владних повноважень у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2025 року з Київського районного суду м. Одеси до Дніпровського районного суду міста Кам`янського надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції про оскарження дій суб`єкта владних повноважень у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 17.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвала від 17.06.2025 доставлена до позивача ОСОБА_1 через застосунок «Viber» 20.06.2025 о 11.31.52 годині за номером телефону , який зазначено позивачем у позовній заяві.

25.06.2025 року справа знята з розгляду у зв`язку із відсутністю складу суду та розгляд справи відкладений на 31.07.2025 року на 11.30 год.

Повідомлення про розгляд справи 31.07.2025 року доставлено до позивача ОСОБА_1 через застосунок «Viber» 26.06.2025 о 09.46.23 годині за номером телефону , який зазначено позивачем у позовній заяві.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 31.07.2025 відкладено розгляд справи у зв`язку з неявкою позивача до судового засідання на 11.00 годину 02 вересня 2025 року.

Повідомлення про розгляд справи 02.09.2025 року доставлено до позивача ОСОБА_1 через застосунок «Viber» 01.08.2025 о 08.55.24 годині за номером телефону , який зазначено позивачем у позовній заяві.

02.09.2025 року справа знята з розгляду у зв`язку із технічною неможливістю проведення судового засідання в режимі відеоконференції за клопотанням відповідача та розгляд справи відкладений на 30.09.2025 року на 14.00 год.

Повідомлення про розгляд справи 30.09.2025 року доставлено до позивача ОСОБА_1 через застосунок «Viber» 05.09.2025 о 18.25.30 годині за номером телефону , який зазначено позивачем у позовній заяві.

Водночас повідомлення також направлялась судом на поштову адресу позивача, зазначену у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , та зазначену у позові адресу для листування : вул. Мрії , 8/офіс 12 , м.Київ, проте на адресу суду повернулось поштове відправлення із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

30.09.2025 року справа знята з розгляду у зв`язку із відсутністю у суді електропостачання, інтернет зв`язку та технічною неможливістю проведення судового засідання в режимі відеоконференції за клопотанням відповідача та розгляд справи відкладений на 24.11.2025 року на 10.00 год.

Повідомлення про розгляд справи 24.11.2025 року доставлено до позивача ОСОБА_1 через застосунок «Viber» 11.11.2025 о 09.16.18 годині за номером телефону , який зазначено позивачем у позовній заяві.

Водночас повідомлення також направлялась судом на зазначенупозивачем у позові адресу для листування: вул. Мрії , 8/офіс 12 , м.Київ, проте на адресу суду повернулось поштове відправлення із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

24.11.2025 року справа знята з розгляду у зв`язку із відсутністю у суді електропостачання . інтернет зв`язку та технічною неможливістю проведення судового засідання в режимі відеоконференції за клопотанням відповідача та розгляд справи відкладений на 19.12.2025 року на 14.30 год.

Повідомлення про розгляд справи 19.12.2025 року доставлено до позивача ОСОБА_1 через застосунок «Viber» 24.11.2025 о 16.30.09 годині за номером телефону , який зазначено позивачем у позовній заяві.

Водночас повідомлення також направлялась судом на поштову адресу позивача, зазначену у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 та на зазначену позивачем у позові адресу для листування: вул. Мрії (Туполева), 8/офіс 12, м.Київ, проте на адресу суду повернулось поштове відправлення із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

19.12.2025 року справа знята з розгляду у зв`язку із відсутністю у суді електропостачання . інтернет зв`язку та технічною неможливістю проведення судового засідання в режимі відеоконференції за клопотанням відповідача та розгляд справи відкладений на 19.01.2026 року на 14.00 год.

Повідомлення про розгляд справи 19.12.2025 року доставлено до позивача ОСОБА_1 через застосунок «Viber» 08.01.2026 о 13.18.02 годині за номером телефону , який зазначено позивачем у позовній заяві.

Водночас повідомлення також направлялась судом на поштову адресу позивача, зазначену у позовній заяві, а саме: бульвар Незалежності 13/112, м. Кам`янське та на зазначену позивачем у позові адресу для листування : вул. Мрії (Туполева) , 8/офіс 12 , м.Київ, проте на адресу суду повернулось поштове відправлення із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що позивач ,будучи належним чином повідомленим про час, дата та місце розгляду справи у жодне судове засідання не з`явився , повноважного представника не направив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав, не проявив жодного інтересу до розгляду справи за його позовом, заперечення на відзив до суду не надав.

У судове засідання призначене на 19.01.2025 позивач не з`явився, повноважного представника не направив, хоча про дату час та місце його проведення повідомлявся відповідно до положень КАС України.

Водночас у судовому засіданні 19.01.2025 представник відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області заявив усне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із повторною неявкою сторони позивача.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції не з`явився, повноважного представника не направив, хоча про дату час та місце його проведення повідомлявся відповідно до положень КАС України.

Визначаюсь з приводу клопотання податкового органу, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частиною другою статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із частиною п`ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Зазначені положення кореспондуються з пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, де визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, можливе виключно за наявності усіх перелічених умов у сукупності: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Наведений підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18, від 12.012.2023 у справі № 9901/278/21, від 06.04.2023 у справі № 9901/345/21.

Суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 у судові засідання 31.07.2025 року та 19.01.2026 року не з`явився , тобто повторно не з`явився у судове засідання, без будь-яких повідомлень про поважність причин неприбуття за відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності. Поряд з цим суд зауважує, що предмет та підстави заявленого спору ОСОБА_1 потребуються його особисту участь або його представника товариства у розгляді цієї справи та перешкоджають суду здійснити розгляд такої за відсутності позивача.

В контексті ситуації, що склалась, суд враховує ту обставину, що провадження у цій справі відкрито ще у травні 2025 року, обсяг матеріалів справи та надані докази , потребують уточнення з боку позивача обставини спору, в тому числі відносно заявлених вимог до неналежного відповідача , про що заявлено клопотання відповідача Головним управлінням національної поліції в Одеській області , тому суд не вбачає за можливе якісно та у порядку, встановленому процесуальним законом, провести судове засідання у зв`язку з неявкою у нього позивача й вчинити усі необхідні та регламентовані дії, які дозволили б забезпечити правильний, своєчасний і безперешкодний розгляд справи такої категорії.

Більше того, суд враховує, що будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, а також не повідомлення суду про причини такої неявки.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

При цьому, суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, викладену у постанові від 27.05.2020 по справі № 9901/11/19.

Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Частина 5 ст. 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Законодавче формулювання ч. 5 ст. 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що позивач не з`явився у судові засідання для розгляду справи, призначені на 31.07.2025 та 19.01.2026 (при цьому суд не враховує дати судових засідань, коли справа була знята з розгляду з об`єктивних причин ), не повідомив суд про поважність причин неявки у судові засідання, не подавав заяви про розгляд справи без участі, що позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору без участі позивача, зважаючи на клопотання сторони відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав, для застосування визначеного ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України правового наслідку неявки в судове засідання - залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції про оскарження дій суб`єкта владних повноважень у справі про адміністративне правопорушення- залишити без розгляду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 23 січня 2026 року

Суддя І.В. Корнєєва