Рішення № 133535062, 23.01.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17255/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500130/2025/000004/2 від 23.02.2025 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2025/000032 від 23.02.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що представником позивача було надано до митного оформлення всі передбачені ст. 53 Митного кодексу документи, які підтверджують митну вартість товару за основним методом - за ціною договору, та подані документи містять всі відомості щодо заявленої митної вартості та її складових, не мають розбіжностей чи ознак підробки в розумінні положень Митного кодексу України. При цьому, у відповідача не було законних підстав для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості, як і для винесення картки відмови та рішення про коригування. Крім того, рішення про коригування митної вартості є формальним і безпідставним, оскільки відповідач всупереч вимогам Митного кодексу України та Методичних рекомендацій: не зазначив, які саме витрати чи платежі, на його думку, не були включені до заявленої ціни; не вказав, які відомості вважаються неповними, суперечливими чи недостовірними; не навів конкретних розбіжностей у поданих документах, які б унеможливлювали застосування основного методу визначення митної вартості. Таким чином, як вказав позивач, відповідач необґрунтовано відмовив позивачу в митному оформленні товарів, ввезених на митну територію України за митною декларацією, і неправомірно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів.

Ухвалою від 09.06.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 25.06.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

24.06.2025 року до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову товариства. Відповідач вказав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №25UA500130003161U4 від 23.02.2025, містилися розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 04.09.2023 року між «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж.» (Компанія) (Туреччина) (Продавець), в особі директора Бекір Сари, який діяв на підставі Статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (Покупець), в особі директора Кескіної Людмили Анатоліївни, яка діяла на підставі Статуту, було укладено Контракт №0409.

Згідно п.1.1. Контракту №0409 від 04.09.2023 року, Продавець постачає, а Покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДІв під фірмовою назвою: «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки «ERSAG» Турецької Республіки власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки «ERSAG», ця угода діє на період воєнного стану в Україні.

Відповідно до п.1.2. Контракту №0409 від 04.09.2023 року, з метою виконання п.1.1 цього Договору Продавець зобов`язується передавати Товар в кількості та асортименті, замовленому Покупцем, Покупець зобов`язується приймати та оплачувати його.

Згідно п.1.4. Контракту №0409 від 04.09.2023 року, кількість і розгорнутий асортимент Товару узгоджується Сторонами на кожну партію Товару. Відповідно до п.3.1. Контракту №0409 від 04.09.2023р. Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній території функції по маркетингу, реклами та продажу Товару, що поставляється Продавцем.

Пунктом 3.2. Контракту №0409 від 04.09.2023 року встановлено, що Покупець приймає Товар від Продавця згідно Сторонам за умовою доставки, що вказані в специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору. Ціна кожного Товару буде вказана в комерційний інвойсах та специфікаціях до контракту, які додаються до кожної партії Товару.

Відповідно до п.3.4. Контракту №0409 від 04.09.2023 року, покупець зобов`язується проводити оплату в міру реалізації Товару в порядку передбаченому пп. 4.5 цього Договору.

Пунктом 4.3. Контракту №0409 від 04.09.2023 року встановлено, що Поставка Товару Дистриб`ютору здійснюється згідно умов поставки, що визначено в інвойсах до поставки та специфікаціям до контракту. Участь експедитора (водія-експедитора) в прийманні-передачі товару обов`язкова.

Згідно п.4.5. Контракту №0409 від 04.09.2023 року, Покупець оплачує Товар, поставлений на його адресу з Турції в Україну протягом 180 діб після його отримання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, згідно його заявок, але не раніше повної реалізації Товару.

Відповідно до п.4.8. Контракту №0409 від 04.09.2023 року, у вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів.

Згідно п.4.9. Контракту №0409 від 04.09.2023 року, відповідальність за страхування та навантажувальні роботи покладається на особу, що є відповідальною згідно умов поставок.

Відповідно до п.5.1. Контракту №0409 від 04.09.2023 року, кількість, асортимент та ціна Товару, що постачається Покупцеві, фіксується в специфікаціях до контракту, та інвойсах, які формуються відповідно до заявки Покупця.

Згідно п.5.2. Контракту №0409 від 04.09.2023 року, якість Товару, має відповідати затвердженим в Україні стандартам і підтверджуватись сертифікатами якості та іншими документам, передбаченими чинним законодавством. Документи, які підтверджують якість Товару. Продавець передає Покупцю в момент передачі партії Товару.

13.02.2025 року Сторони Контракту №0409 від 04.09.2023 року узгодили кількість, асортимент та ціну товару, що постачається на загальну суму 143 602,77 доларів США, підписавши специфікацію №43 до контракту №0409 від 04.09.2023 року.

На підставі контракту №0409 від 04.09.2023 року та специфікацій №43 до нього продавцем було складено та підписано рахунок-фактуру (інвойс) №ERS2025000000041 від 13.02.2025р. на загальну суму 143 602,77 доларів США.

Замовлений позивачем товар був відправлений продавцем 17.02.2025 року, що підтверджується міжнародною автотранспортною накладною (CMR) А №1318339 від 17.02.2025 року.

Перевезення товару з Турецької Республіки та доставка його на митну територію України підтверджується актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0058, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА».

Згідно рахунку на оплату №0002, виписаного ФОП ОСОБА_1 , позивачем були оплачені транспортні послуги з перевезення товару зокрема за маршрутом м. Денізлі, Турецька Республіка п/п Орлівка, Україна в сумі 184 800,00 грн.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію №25UA500130003161U4, де в графі « 12» зазначено митну вартість товару в сумі 6112773,34 грн.

Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи:

- Рахунок-фактура №ERS2025000000041 від 13.05.2025 року;

- Міжнародна автотранспортна накладна (CMR) А №1318339 від 17.02.2025 року;

- Сертифікат походження С 1418643 від 17.02.2025 року;

- Висновок ЦМУРЛДР №1420003600-0490 від 13.10.2021 року;

- Довідка про транспортні витрати №1702 від 17.02.2025 року;

- Специфікація №43 до зовнішньоекономічного контракту №0409 від 13.02.2025 року;

- Зовнішньоекономічний контракт №0409 від 04.09.2023 року;

- Копію експортної декларації країни відправлення 25352100ЕХ00001966 від 17.02.2025 року.

23.02.2025р. від митниці декларанту надійшло повідомлення на електронну пошту про надання додаткових документів.

23.02.2025 року листом за вих.№2302.1 позивач відповів на повідомлення митниці від 23.02.2025 року про надання додаткових документів та надав додаткові пояснення.

23.02.2025 року Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2025/000004/2.

В обґрунтування зазначеного рішення вказано, що в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не є пов`язаними особами.

У той час, як виходячи з наданих документів, на думку митниці, вони є пов`язаними та діють в інтересах один одного. Також, виходячи з п.3.1 зовнішньоекономічної угоди № 0409 від 04.09.2023р. :«Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1. цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем», тобто провадять спільну господарську діяльність на території України.

Печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 13.02.2025 №43 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 № 0409 та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 № 0409, відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки.

Для здійснення перевірки митному органу необхідно надати оригінал специфікації від 13.02.2025 №43.

Документи, які підтверджують митну вартість товарів, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 13.02.2025 № ERS2025000000041 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару.

У наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 25352100EX00001966 від 17.02.2025 зазначено відомості про фактуру № V-25243160110886040594918/1 від 13.02.2025, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості.

В інвойсі від 13.02.2025 № ERS2025000000041 та специфікації № 43 від 13.02.2025 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту.

На підставі спірного рішення відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2025/000032.

23.02.2025 року декларантом позивача було подано митну декларацію за №25UA500130003165U0, яка була прийнята митним органом, товар було випущено у вільний обіг на митну територію України відповідно до процедури, передбаченої до ч.7 ст.55 МК України.

Позивач вважає рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500130/2025/000004/2 від 23.02.2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2025/000032 від 23.02.2025 року прийнятими в порушення норм чинного законодавства та за їх скасуванням звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою..

За приписами частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 4 статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У відповідності з частиною 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015р. у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 803/407/16.

Опрацювавши надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний метод визначення митної вартості.

Суд вважає, що наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначивши митну вартість за резервним методом та прийнявши оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15.

Так, щодо посилань відповідача на те, що в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов`язані особи, в той час, як виходячи з наданих документів вони є пов`язаними та діють в інтересах один одного, отримувач є одноосібним дистриб`ютором продавця, суд зазначає таке.

Як вже встановлено судом, 04.09.2023 між компанією Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж. (як продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (як покупцем) укладено контракт №0409, за умовами якого продавець постачає, а покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДів під фірмовою назвою «ERSAG» виробництва фірми «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки «ERSAG» Турецької Республіки власником Ліцензії якого є продавець. Продавець надає покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки «ERSAG», ця угода діє на період військового часу в Україні.

Відповідно до п.2.1. контракту №0409, у цьому Договорі терміни вживаються в таких значеннях: товар продавця продукція з торговою назвою «ERSAG»; поширення товару - продаж, розширення ринків збуту, збільшення обсягів продажів товару на території, передбаченої п.1.1. цього Договору.

Згідно п.3.1. контракту №0409 покупець спільно з продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1. цього Договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем.

Відповідно до п.3.14. контракту №0409, покупець робить все можливе для того, щоб забезпечити продаж продукції кінцевому споживачеві в найкращому вигляді до закінчення терміну придатності.

Згідно п.6.1. контракту №0409, покупець здійснює продаж товару шляхом створення власних торгових мереж, укладення договорів на поставку товару з покупцями з залученням агентів для розповсюдження товару. При укладенні договорів з покупцями покупець діє від свого імені і за свій рахунок.

Таким чином, з наведеного вбачається, що схожість назв продавця та покупця по Дистриб`юторській угоді - це умови самої угоди, з метою розповсюдження товару на території України для його швидкої реалізації (продажу) через торговельні мережі з залученням агентів для розповсюдження товару, а не зв`язок який впливає на митну вартість, а тому спірне рішення митного органу є безпідставним.

Отже, посилання митного органу на назви контрагентів дистриб`юторської угоди №0409, як на підставу того, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість товарів, а не як заявлено у пункті 9 Декларації митної вартості, суд вважає безпідставними.

Щодо посилань відповідача на те, що печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 13.02.2025 №43 до зовнішньоекономічного контракту № 0409 від 04.09.2023 та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) № 0409 від 04.09.2023, відрізняються за розміром, мають ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки, суд зазначає таке.

Так, подана позивачем специфікація від 13.02.2025 №43 містить всі необхідні реквізити. Підписи та печатки відповідають та належать особам, які зазначені в цих документах. Інформація, числові дані в документах відповідають поданому інвойсу, митній декларації та заявленій декларантом митній вартості.

Суд бере до уваги доводи позивача про те, що виконання декларантом технічних умов щодо якості документів при подачі документів разом з митною декларацією в режимі імпорт, призвело до візуальної відмінності у сканованій копії, проте відповідний документ було завірено відправником.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить обґрунтованих доводів щодо того, яким чином припущення відповідача про можливість підробки впливає на відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, з урахуванням інших наданих до митного оформлення документів у їх сукупності (інвойсів постачальника, перевізника тощо).

За таких обставин, суд вважає, що вищевказані зауваження митного органу є безпідставними та необгрунтованими.

Щодо доводів відповідача про те, що документи, які підтверджують митну вартість товарів, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 13.02.2025 №ERS2025000000041 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме: вартості витрат на пакування, маркування, завантаження, які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту в пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Так, позивач стверджує, що пакування товару входить до вартості товару.

В інвойсі від 13.02.2025 №ERS2025000000041, наявному в матеріалах справи та наданому до митного оформлення разом, умови поставки зазначені FCA Denizli.

Відповідно до розділу А.9 умов FСА Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу.

При цьому, в поданій декларації №25UA500130003161U4 від 23.02.2025 визначено процедуру постачання товару ZZ00. Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем, в оскаржуваному рішенні, не доведено понесення позивачем додаткових витрат на пакування, маркування товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

Отже, наданими до митного оформлення документами підтверджено, що ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту в пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17 та у справі № 160/8775/18 від 18.12.2019, що враховує суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Суд також не погоджується з твердженням відповідача про те, що в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 25352100EX00001966 від 17.02.2025 зазначено відомості про фактуру № V-25243160110886040594918/1 від 13.02.2025, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості.

Так, при детальному аналізі поданих документів вбачається, що в копії митної декларації країни відправлення вказана фактура № ERS2025000000041, яка не надавалася декларантом при митному оформленні. Однак при детальному аналізі поданих документів вбачається, що мова йде про TPS Е-Factura № V25243160110886040594918/1 від 13.02.2025 ця фактура формується у TPS розшифровується як «TEK PENCERE SISTEM», що в перекладі «система єдиного вікна», та є документом, який формується як внутрішній, при проведенні митних процедур в країні відправлення. У зв`язку з цим, вищевказаний документ не може надаватися покупцеві і, відповідно, декларантом при митному оформленні митному органу України.

Крім цього, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни. Відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.

Посилаючись на виявлені недоліки у митній декларації країни відправлення, відповідач не наводить конкретних розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих у відповідності до частини другої статті 53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення.

Щодо посилання контролюючого органу про відсутність у наданих до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 13.02.2025р. № ERS2025000000041 та специфікації №43 від 13.02.2025р. відомостей стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованих товарів, суд зазначає наступне.

08.09.2023 сторони контракту №0409 уклали Додаткову угоду №1, відповідно до якої п.4.5 контракту викладено в наступній редакції: «Покупець сплачує товар, поставлений йому Продавцем шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, згідно його заявок за кожну поставку, протягом 180 діб з моменту його поставки, момент поставки вважається дата митного оформлення в режимі імпорт на адресу покупця, або з моменту повної реалізації товару».

Крім того, даною додатковою угодою №1 викладено п.4.7 в наступній редакції: «Продавець зобов`язується надати дисконт на асортимент товарів від показника цін, за якими поставлялися товари на адресу покупця на 01.01.2023, на період дії військового стану в Україні, розмір якого вказано у специфікації до кожної поставки та яка є невід`ємною частиною договору, та підтверджено у рахунку на кожну поставку, але не більше 50%».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми рахунку-фактури (інвойсу).

Отже, з огляду на засади свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) відомостей про дисконт (знижку) не може бути підставою для коригування митної вартості.

Крім того, митним органом в спірному рішенні не наведено обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином відсутність інформації в інвойсі та специфікації про знижку на товар ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару.

Таким чином, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару судом не встановлено.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що висновки відповідача є протиправними та не відповідають наявним в матеріалах справи доказам та умовам поставки, визначеними сторонами зовнішньоекономічного контракту, оскільки подані позивачем для митного оформлення документи не містять розбіжностей в частині визначення загальної вартості товару з урахуванням транспортних витрат, а наявні розбіжності не впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За змістом статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.

Оскільки раніше суд дійшов висновку про відсутність у спірному випадку підстав для коригування митної вартості, то і обрання відповідачем резервного методу замість обраного позивачем основного - є необґрунтованим.

Посилання відповідача на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.

Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови у митному оформленні товару, прийняті Одеською митницею, є протиправними та підлягають скасуванню, а відтак позовні вимоги ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» підлягають повному задоволенню.

Відповідно до приписів ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у загальній сумі 19163,34 грн (16135,34 грн за майнову вимогу та 3028 грн за немайнового вимогу). Тому слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 19163,34 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (адреса: вул. Космонавтів, буд. 24, кв. 45, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 42972414) до Одеської митниці (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500130/2025/000004/2 від 23.02.2025 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2025/000032 від 23.02.2025 року.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42972414) судовий збір у розмірі 19163,34 грн (дев`ятнадцять тисяч сто шістдесят три гривні тридцять чотири копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів