Ухвала суду № 133535043, 23.01.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1632/26

УХВАЛА

23 січня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 22 січня 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління юстиції України (код ЄДРПОУ 34906792, місце знаходження м. Одеса, вул.. Є.Танцюри, 42), в якій представник просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у невчиненні дій щодо закінчення виконавчого провадження № 70986132 після скасування заочного рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 12 жовтня 2015 року в частині задоволених вимог до ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження № 70986132 на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» у зв`язку зі скасуванням рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ.

3. Зобов`язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 143667,86 гривень виконавчого збору, стягнутого у виконавчому провадженні № 70986132 шляхом подання відповідних документів до Державної казначейської служби України.

Разом з позовною заявою також до суду надано заяву про забезпечення позову, в якій представник просить: зупинити стягнення на підставі постанови Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.02.2023 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 9536557, примусове виконання якої здійснюється у виконавчому провадженні № 70986132.

На обґрунтування вказаної заяви представник зазначає, що до позовної заяви подано копію постанови Херсонського апеляційного суду від 04.11.2025 року по справі № 666/5083/15, яким скасовано заочне рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 12 жовтня 2015 року в частині задоволених вимог до ОСОБА_1 . Всупереч вказаній постанові, відповідачем було прийнято постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.

Представник звертає увагу, що по-перше, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, оскільки сума стягнутих з неї коштів може істотно збільшитися за час розгляду Одеським окружним адміністративним судом позовної заяви; по-друге, очевидними є ознаки протиправності рішення, дії та бездіяльності відповідача та порушення прав, свобод або інтересів позивачки такими рішеннями, дією або бездіяльністю.

На думку представника позивача, у спірних відносинах позов має бути забезпечений шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, що безпосередньо передбачене п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Розглянувши матеріали заяви, суд вважає, що розгляд цієї заяви не потребує заслуховування пояснень заявника, а тому ця заява може бути розглянута у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву, додатки до заяви, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або буде знаходитись справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.

Оцінюючи обґрунтованість доводів представника позивача щодо необхідності забезпечення позову, суд виходить з такого.

Позивач просить вжити заходи забезпечення шляхомзупинення стягнення на підставі постанови Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управлінняМіністерства юстиції (м. Одеса) від 08.02.2023 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 9536557, примусове виконання якої здійснюється у виконавчому провадженні № 70986132.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Разом з цим позивач не надає жодних доказів на підтвердження здійснення відповідних дій щодо оскарження вказаної постанови.

Як вбачається з позовної заяви, заявлені позовні вимоги стосуються питання щодо закінчення виконавчого провадження, а не визнання протиправною/скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

Також позивачем не надано достатніх доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, що є завданням забезпечення позову.

Тому суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову на цій стадії є необґрунтованою та непідтвердженою належними доказами.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову, - відмовити.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко