Ухвала суду № 133530775, 22.01.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/20232/19

Провадження № 6/638/79/26

УХВАЛА

Іменем України

22 січня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат,

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат.

Заява мотивована тим, що 03.06.2021 року Дзержинського районного суд м. Харкова було ухвалено рішення по цивільній справі №638/20232/19 за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу, яким позовні вимоги були задоволено в повному обсязі та призначено до стягнення на користь позивача відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 18 403 грн. 17 коп. та судовий збір в розмірі 1 921 грн. 00 коп. На виконання вказаного рішення Дзержинський районний суд м. Харкова видав Моторно (транспортному) страховому бюро України виконавчий лист. Однак під час розсортування поштової кореспонденції представникам (співробітникам) позивача, виконавчий лист було втрачено та не було пред`явлено його до виконання, вищевказане рішення суду залишилось невиконаним. Згідно з офіційного сайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень, інформації щодо відкритого виконавчого провадження щодо примусово стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Стягувача Моторно (транспортного) страхового бюро України не міститься. Заявник наголошує, що жодних коштів на рахунок МТСБУ від відповідача не надходило, виконавчий лист не було пред`явлено до виконавчої служби, відкритих виконавчих проваджень під час перевірки у відкритому доступі Автоматизованої системи виконавчих проваджень не міститься, а відтак вищевказане рішення суду залишилось невиконаним.

Вказані обставини, на переконання заявника, свідчать про втрату виконавчого листа та є підставою для видачі його дубліката. При цьому, задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа, є гарантією виконання рішення суду що обумовлено ч. 5 ст. 124 Конституції України, а також ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися. Представник заявника просив справу розглянути за відсутністю позивача.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 червня 2021 року у справі № 638/20232/19 стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 18403 (вісімнадцять тисяч чотириста три) грн 17 коп.; судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Заочне рішення набрало законної сили 06 липня 2021 року.

27 січня 2022 року Дзержинським районним судом м. Харкова видано два виконавчих листа № 638/20232/19, які засобами поштового зв`язку надіслані МТСБУ 11 лютого 2022 року (а.с. 73).

21 лютого 2022 року уповноважений представник МТСБУ отримав поштове відправлення з копією заочного рішення та двома виконавчими листами № 638/20232/19, що підтверджується відповідною розпискою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 72).

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Видача дубліката виконавчого документа зумовлена необхідністю виконання ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, проте не було виконане боржником.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року в справі № 201/4043/19, від 09 лютого 2022 року в справі № 757/14604/20, від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року в справі № 127/2-3538/10.

Під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є він чинним та чи не було його скасовано, або чи виконано рішення повністю або частково, та чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного стягнення; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10.10.2018 у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18), від 22.10.2018 у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18), від 03.006.2020 у справі № 2-461/09 (провадження № 61-2812св19).

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Звертаючись до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заявник посилався на те, що під час розсортування поштової кореспонденції представникам (співробітникам) позивача, виконавчий лист було втрачено.

Разом з тим, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, заявник не надав жодного доказу втрати виконавчого листа, не надав жодного доказу вжиття заходів, спрямованих на місцезнаходження виконавчого листа. Доводи заявника в цій частині, не підтверджені жодним доказом та, всупереч вимогам ч. 6 ст. 81 ЦПК України, ґрунтуються виключно на припущеннях.

Ті обставини, що виконавчий лист не було пред`явлено до виконання, що в АСВП відсутні відкриті виконавчі провадження, сторонами яких є учасники цієї справи, фактичне невиконання рішення на теперішній час, не є належним та допустимим доказом втрати виконавчого листа, оскільки не можуть беззаперечно підтвердити саме втрату виконавчого листа як єдину і достатню підставу для видачі його дубліката.

Суд наголошує, що позивач, який є юридичною особою, зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами. Заявник, який є стягувачем за виконавчим листом, як особа зацікавлена у належному виконанні рішення, зобов`язаний вжити необхідних та вичерпних заходів, спрямованих на відшукання отриманого ним виконавчого листа. І лише у разі підтвердження відповідними доказами втрати виконавчого листа ініціювати перед судом розгляд питання видачі дубліката виконавчого листа.

З урахуванням того, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження втрати виконавчого листа, тому суд відмовляє МТСБУ у видачі дубліката виконавчого листа.

Керуючись ст. 81, 259-260, підп. 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК , суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст ухвали складено 22 січня 2026 року.

Суддя І.П. Латка