Ухвала суду № 133530351, 21.01.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/4619/25

Провадження № 1-кс/541/57/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 рокум. Миргород

Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді клопотання слідчого слідчого відділення Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2025 за № 12025170550001205, щодо підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Помічна Добровеличківсього району Кіровоградської області, з середньою освітою, не одружений, не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, -

Встановив:

19 січня 2026 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшло клопотання слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , посилаючись на те, що термін дії запобіжного заходу закінчується 24 січня 2026 року, досудове розслідування не завершено, ризики які існували на час обрання запобіжного заходу продовжують існувати.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити та продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки досудове розслідування кримінального провадження не завершено, а ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, продовжують існувати.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що не всі ризики, зазначені прокурором, обґрунтовані. Зазначив, що підозрюваний сприяє слідству, не має наміру переховуватися від слідства та суду, став на шлях виправлення, вину визнає та щиро розкаюється в скоєному. На даному етапі слідства свідки допитані. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_5 ..

Підозрюваний підтримав позицію захисника, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, перевіривши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання з наступних підстав.

З клопотання та наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого 26.11.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170550001205, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , дізнався про незаконну діяльність, пов`язану із незаконним придбанням, зберіганням та збутом особливо небезпечної психотропної речовини PVP шляхом розкладання «закладок» в різній місцевості, з огляду на що у нього виник корисливий мотив щодо отримання заробітку від такої злочинної діяльності. З даною метою, 25.11.2025, близько 06:00 год, ОСОБА_5 , поїздом приміського сполучення прибув до міста Миргорода, де оселився в кімнаті відпочинку залізничної станції «Миргород» за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Залізнична, 2. При цьому, попередньо дізнавшись про деталі та спосіб здійснення незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP шляхом закладок, зв`язався для координації своїх дій за допомогою месенджеру «Тelegram» з користувачем « ОСОБА_7 ». 26.11.2025 о 09:00 год, перебуваючи в м. Миргороді, та отримавши в месенджері «Тelegram» від користувача « ОСОБА_7 » координати місця зберігання пакетиків із особливо небезпечною психотропною речовиною PVP, перемотаних ізолюючою стрічкою чорного та синього кольору, ОСОБА_5 , маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини PVP, з метою подальшого її збуту на території м. Миргорода, маючи на меті отримати грошові кошти від реалізації, розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, прибув до місцевості неподалік залізничної колії та вул. Магістральної в м. Миргороді, а саме за попередньо отриманими від користувача «Kazka» координатами 49.9488343, 33.5966527, де виявив полімерний пакет на пазовій застібці із обмотаними ізолюючою стрічкою полімерними пакетиками на пазовій застібці, що містили попередньо розфасовану для зручності подальшого збуту особливо небезпечну речовину PVP в особливо великих розмірах. Вказаний пакет із вмістом останньої ОСОБА_5 забрав собі, поклавши до кишені куртки, таким чином його придбавши, та почав зберігати при собі з метою подальшого збуту. 26.11.2025 близько 10:50 год поблизу вул. Магістральної в м. Миргороді Полтавської області ОСОБА_5 був виявлений та зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в подальшому затриманий працівниками Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області. 26.11.2025 в період часу з 15:21 до 21:07 год працівниками поліції під час проведення особистого обшуку затриманого за підозрою у скоєнні злочину ОСОБА_5 було виявлено та вилучено 35 пакетів з кристалічними речовинами, зокрема серед решти: речовинами, які знаходяться в п`яти полімерних пакетах на пазових застібках, що відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-25/25864-НЗПРАП від 27.11.2025, містять PVP, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено масами в речовинах 0,377 г, 0,337 г, 0,360 г, 0,364 г, 0,347 г; речовинами, які знаходяться в п`яти полімерних пакетах на пазових застібках, що відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-25/25864-НЗПРАП від 27.11.2025, містять PVP, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено масами в речовинах 3,354 г, 3,552 г, 3,509 г, 3,564 г, 3,581 г. Таким чином, маса частини вилученої в ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено, яку останній незаконно придбав та зберігав з метою збуту становить 19,345 г, тобто понад 15 г, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться в незаконному обігу, затвердженої Наказом МОЗ України від 01.08.2000 № 188, в редакції Наказу МОЗ України від 29.07.2010 № 634, є особливо великим розміром.

Своїми умисними та протиправними діями, що виразилися в незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини у особливо великих розмірах, що є кваліфікуючими ознаками скоєного, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

26.11.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

27.11.2025 слідчим за погодженням з прокурором на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ст. 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

28.11.2025 слідчим за погодженням з прокурором на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ст.ст. 278, 279 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду від 28.11.2025 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 січня 2026 року включно з можливістю внесення застави.

Постановою керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області від 19.01.2026 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025170550001205 від 26.11.2025 до 3 (трьох) місяців, а саме, до 27 лютого 2026 року.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, та обґрунтованість підозри доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом щодо реєстрації повідомлення про виявлення факту вчинення кримінального правопорушення від 26.11.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ( ОСОБА_5 ) та результатами особистого обшуку від 26.11.2025; протоколами огляду місця події від 26.11.2025; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; висновками експертів; а також іншими матеріалами у своїй сукупності.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, слідчий, прокурор має викласти обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч.3 ст.199 КПК України).

Досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, оскільки на даний час на етапі виконання перебуває ряд постанов про призначення судових експертиз, на яких ґрунтуються важливі докази сторони обвинувачення та результати котрих слідчий, прокурор зобов`язані надати для ознайомлення стороні захисту на відповідній стадії кримінального процесу. Ненадання доступу до таких матеріалів в подальшому може призвести до визнання їх недопустимими на етапі судового розгляду. Адже згідно ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Проведення вказаних дій потребує додаткового процесуального строку.

Стосовно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 січня 2026 року включно.

Звертаючись з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий посилається на наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Слідчий суддя встановив, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне провадження, що для запобігання вказаним ризикам, застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім.

Слідчий суддя приймає до уваги наявність обставин, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а, отже, усвідомлюючи вірогідність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, перебуваючи на волі може всіляко ухилятися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати встановленню істини шляхом тиску на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням особи підозрюваного та встановлених ризиків, на даному етапі є адекватним превентивним заходом.

Слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено існування обставин, що є підставою для застосування саме такого виду запобіжного заходу стосовно підозрюваного.

Також суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики не зменшилися, оскільки будь-яких даних на підтвердження цього суду надано не було.

Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_5 в умовах ізоляції, зокрема, за станом здоров`я, під час розгляду клопотання надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належного запобігання настанню вказаних ризиків, отже необхідно клопотання задовольнити та продовжити термін дії запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування.

Крім того, слідчим суддею при постановленні ухвали від 28.11.2025 про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було визначено останньому заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн.

Ураховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про його особу, у співставленні з наявністю ряду таких, що не зменшились ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення підозрюваному застави в раніше визначеному розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 196, 198, 199, 205 КПК України, слідчий суддя -

Ухвалив:

Клопотання слідчого слідчого відділення Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування по кримінальному провадженню за № 12025170550001205 від 26.11.2025, а саме:, до 27 лютого 2026 року включно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області.

У разі внесення застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, а саме:

- прибувати до слідчого та/або суду за кожним викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

У разі внесення застави визначити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування по кримінальному провадженню за № 12025170550001205 від 26.11.2025, а саме: до 27 лютого 2026 року включно.

Копію цієї ухвали для виконання негайно направити до Миргородського РВП ГУНП України в Полтавській області.

Копію цієї ухвали для відому вручити прокурору, підозрюваному, захиснику та слідчому, яким ініційовано розгляд відповідного клопотання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, проте відповідно до положень ст. 205 КПК України дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддяОСОБА_1