Постанова № 133530038, 23.01.2026, Миронівський районний суд Київської області

23.01.2026 Єдиний унікальний № 371/2103/25

провадження № 3/371/53/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/2103/25

Провадження № 3/371/53/26

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштована,

за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, оскільки не отримувала посвідчення водія відповідної категорії, 09 грудня 2025 року о 16 годині 55 хвилин керувала транспортним засобом автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вулицею Бузницького міста Миронівка Обухівського району Київської області, вчинила такі дії повторно протягом року.

Вказаними діями ОСОБА_2 порушила вимоги пункту 2.1 а Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належно, до суду подала заяву з проханням проводити розгляд справи за її відсутності. У цій заяві вказала, що вину у вчиненні правопорушення визнає, щиро кається, офіційно не працевлаштовата, постійного доходу не має, у зв`язку зі складним матеріальним становищем просить розстрочити виплату штрафу на строк 10 місяців.

Відповідно до правил статті 268 КУпАП явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 126 КУпАП не є обов`язковою, а тому справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за відсутності правопорушника.

У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративного правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 2.1 а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За правилами пункту 6 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 511), яким встановлено умови допуску до керування транспортними засобами, право на керування транспортними засобами категорії В надається особам, які досягли вісімнадцятирічного віку.

Відповідно до пункту 3 Положення, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення діляться на категорії.

До категорії В відносяться автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми.

Транспортний засіб автомобіль марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є легковим автомобілем, повна маса якого складає 1115-1595 кг.

Тобто керувати вказаним транспортним засобом має право особа, яка досягла вісімнадцятирічного віку та отримала посвідчення водії категорії «В».

Відповідальність за частинами другою, третьою та четвертою статті 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Частина п`ята статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті.

Встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5323978 від 27 липня 2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП за керування транспортним засобом без відповідних прав.

09 грудня 2025 року ОСОБА_1 повторно керувала транспортним засобом вулицею Бузницького міста Миронівка Обухівського району Київської області.

За фактом вчиненого правопорушення складено протокол про адміністративне правопорушення, який містить відомості про вчинені водієм дії, відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, та є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 підписала протокол про адміністративне правопорушення, проте відмовилася надавати будь-які пояснення з приводу події правопорушення.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано носій інформації у вигляді DVD-R диску із відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля працівників патрульної поліції та з нагрудного відеореєстратора, який досліджено при розгляді справи.

Відеозапис відображає рух транспортного засобу автомобіля марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебувала ОСОБА_1 . Працівники поліції зупинили транспортний засіб у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху, реєстраційний номер автомобіля був закритий іншим предметом.

На прохання працівників поліції надати документи ОСОБА_1 надала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та пояснила, що посвідчення водія не має.

За виявленими фактами працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 126 КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною першою статті 121-3 КУпАП.

Обставини, які зазначені в протоколі, узгоджуються із даними дослідженого судом відеозапису. Підстави вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.

Діями, що порушили вимоги пункт 2.1 а ПДР та полягали у повторному протягом року керуванні транспортним засобом, не маючи права керування, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними письмових матеріалів справи: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 535971, складеного 09 грудня 2025 року, витягу з інформаційного порталу національної поліції від 10 грудня 2025 року, довідок поліцейського СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Гуленка В. від 10 грудня 2025 року, відеозапису правопорушення.

На підставі статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні по справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («OHalloranandFrancis v. The UnitedKingdom») від 02 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, у разі, коли особа вчинила кримінальне правопорушення в сфері дорожнього руху, передбачене нормами Кримінального кодексу України, суд має право застосувати до такої особи додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати ТЗ, навіть якщо вона до цього не мала такого права.

У вищезазначеній постанові Верховний Суд окремо підкреслив, що особи, які керують ТЗ без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати ТС в такому разі набуває особливого значення.

Вказаний висновок Верховного Суду суд застосовує в розрізі можливості позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом за вчинення ним адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують відповідальність вказаної особи, не встановлено.

Відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до абзацу 4 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

До особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в межах санкції частини п`ятої статті 126 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилученням транспортного засобу, оскільки, згідно даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не належить ОСОБА_1 .

Згідно правил частини другої статті 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Розстрочка штрафу надання судом права на оплату штрафу рівними частинами протягом певного терміну. Підставами для розстрочки є будь-які обставини, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду. Вичерпного переліку таких підстав закон не містить.

Враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , яка не працює, постійного доходу не має, та розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, в порівнянні з встановленим в Україні розміром мінімальної заробітної плати, є підстави вважати, що розмір накладеного судом стягнення, з урахуванням матеріального становища особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є достатньо значним в грошовому еквіваленті для його одноразового погашення.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що сплата ОСОБА_1 штрафу в розмірі 40 800 грн одним платежем становитиме для неї надмірний тягар, томузаява про розстрочку виконання постанови є обґрунтованою, на підставі частини другої статті 301 КУпАП суд вважає за можливе відстрочити сплату штрафу у повному обсязі та призначити сплату штрафу із розстрочкою виплати певними частинами на строк десять місяців.

На підставі статті 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 33-35, 40-1, частиною 5 статті 126, статтями 245, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 піддати адміністративному стягненню за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф підлягає сплаті на рахунок ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, номер рахунку UA488999980313030149000010001, код ЄДРПОУ 37955989, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Розстрочити виплату суми штрафу у розмірі 40800 гривень, встановивши сплату рівними щомісячними платежами в розмірі 4080 (чотири тисячі вісімдесят) гривень на строк десять календарних місяців щомісячно, починаючи з дня набрання постановою законної сили.

Зобов`язати ОСОБА_3 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу шляхом пред`явлення відповідного документа (квитанції).

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.

У разі несплати штрафу у строк десять календарних місяців, починаючи з дня набрання постановою законної сили, постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

При примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір несплаченої суми штрафу.

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Л.О. Капшук