Ухвала суду № 133529357, 23.01.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/112/26

Провадження по справі 2/276/304/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 січня 2026 року селище Хорошів

Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Семенюк А.С., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» про стягнення грошових коштів при звільненні та середньої заробітної плати за період невиплаченої заробітної плати,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить суд: 1) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» на користь ОСОБА_1 227718 (двісті двадцять сім тисяч сімсот вісімнадцять) грн. заборгованості по заробітній платі при звільненні; 2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 177 ЦПК України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, тому що її подано з порушенням вимог ст 177 ЦПК України, зокрема, до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ (далі за текстом - Закон № 3674-VІ), який набув чинності 01.11.2011 року.

За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Позивач, звертаючись із позовом, заявляє позовну вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні та позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку.

Вказані позовні вимоги є двома окремими позовними вимогами.

В силу положень п.1 ч.1, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач є звільненою від сплати судового збору за вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні.

Водночас щодо необхідності сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку суд зазначає наступне.

За змістом п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Так, за вимогами, які випливають із трудових відносин, позивачі не звільняються від сплати судового збору, за винятком двох категорій справ: за вимогами про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У позовній заяві позивач фактично заявляє такі вимоги: 1) стягнення заборгованості по заробітній платі; 2) стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку.

Середній заробіток за період затримки розрахунку за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Тому, в даному випадку, посилання позивача на п.1 ч.1 ст.5 Закону, як на підставу його звільнення від сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку не ґрунтується на вимогах законодавства.

Таким чином, позивач не звільняється від сплати судового збору щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки така вимога не тотожна вимозі щодо стягнення заборгованості по заробітній платі.

Згідно частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому за подання позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає сплаті судовий збір відповідно до пункту 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум у 2026 році на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року 3328 грн.

Таким чином, розмір судового збору за вимогу майнового характеру становить 1331,20 грн (3328х0,4).

Отже, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 1331,20 грн. та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору на вказану суму, або документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір має сплачуватися на рахунок Хорошівського районного суду Житомирської області: Хорошівський районний суд, ГУК у Житомирській області /ТГ смт.Хорошів/22030101, р/р UA538999980313101206000006751, код ЄДРПОУ 37976485, ККД 22030101, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), із зазначенням призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ позивача), податковий номер, номер справи, найменування суду.

Враховуючи вищевикладене, подана позовна заява подана з порушенням статті 177 ЦПК України, а саме до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору, або передбачені законом підстави звільнення від його сплати.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки встановлено невідповідність позовної заяви вимогам статті 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» про стягнення грошових коштів при звільненні та середньої заробітної плати за період невиплаченої заробітної плати необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви терміном десять днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» про стягнення грошових коштів при звільненні та середньої заробітної плати за період невиплаченої заробітної плати,- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.С.Семенюк