Рішення № 133529070, 22.01.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/22669/25

Провадження № 2-а/161/39/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Шестерніна В.Д.

за участі секретаря Мельник А.В.

представника позивача - адвоката Кушнірук Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

І.Короткий зміст позовних вимог

03.11.2025 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся в суд з адміністративним позовом до ГУНП у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.10.2025 поліцейський відділення №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області рядовий поліції Ваць Д.М. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5999567, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього штраф в розмірі 850 грн.

За змістом цієї постанови, ОСОБА_1 керував трактором колісним МТЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом, який не зареєстрований у встановленому законом порядку, чим порушив п. 30.1 Правил дорожнього руху, та не мав при собі та не пред`явив для перевірки посвідчення тракториста-машиніста та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.п. 2.1а, 2.1.б Правил дорожнього руху.

Зазначена постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав.

Опис обставин, викладених в оскаржуваній постанові, не відповідає дійсності, що свідчить про відсутність в діянні позивача складу адміністративного правопорушення.

Зупинка транспортного засобу була здійснена поліцейським безпідставно, а тому його вимога пред`явити для перевірки посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб була незаконною. Крім того, поліцейський не повідомив про причини зупинки транспортного засобу.

Поліцейським формально заповнено бланк постанови, який надано позивачу. Крім того, поліцейським не було забезпечено дотримання вимог ст.ст. 268, 278 КУпАП, не з`ясовано інші обставини, що мають значення для розгляду справи.

В зв`язку з викладеним позивач просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5999567 від 23.10.2025 та закрити провадження у справі.

ІІ.Стислий виклад позиції відповідача

18.11.2025 відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, який мотивував тим, що оскаржувана постанова була винесена правомірно, з дотриманням належної правової процедури та відносно особи, в діях якої наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вчинення правопорушення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 та ч. 6 ст. 121 КУпАП було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейського. На відеозаписі з автомобільного відеореєстратора та нагрудного відеореєстратора поліцейських також видно як правоохоронці зупиняють особу, роз`яснюють причини та підстави зупинки відповідно до чинного законодавства.

Відповідач просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 07.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

15.01.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, постановив протокольну ухвалу про відкладення ухвалення та проголошення судового рішення на 22.01.2026.

IV.Фактичні обставини справи, застосоване законодавство та мотиви суду

Учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи (ч. 1 ст. 159 КАС України). В цій категорії справ (ст. 286 КАС України) для позивача заявою по суті спору є позовна заява, для відповідача - відзив на позовну заяву (ч. 1 ст. 269 КАС України).

Суд встановив такі фактичні обставини.

23.10.2025 поліцейський відділення поліції №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області рядовий поліції Ваць Дмитро Миколайович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5999567, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

За змістом цієї постанови, 23.10.2025, 13:33, с. Хорохорин Волинська обл., ОСОБА_1 керував трактором колісним МТЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом, який не зареєстрований у встановленому законом порядку, чим порушив п. 30.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 6 ст. 121 КУпАП, не мав при собі та не пред`явив для перевірки посвідчення тракториста-машиніста та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.п. 2.1а, 2.1б Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вважаючи постанову незаконною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Правила дорожнього руху затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 30.1 Правил дорожнього руху власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Відповідно до п.п. 2.1а, 2.1б Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

В адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 у справі №537/4012/16-а та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права, суд дійшов таких висновків.

Предметом спору є питання правомірності постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, не зареєстованим в установленому порядку, та відсутність у нього при собі посвідчення водія відповідної категорії і реєстраційного документа на транспортний засіб.

Сторони не заперечили факт керування позивачем транспортним засобом в день, час та місці, що зазначені в оскаржуваній постанові, а тому ця обставина є такою, що не підлягає доказуванню (ч. 1 ст. 78 КАС України).

На відеозаписі, оглянутому в судовому засіданні, зафіксовано факт керування позивачем трактором з причепом, відсутність на причепі державних номерних знаків; пропозиція поліцейського надати посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортні засоби та бездіяльність позивача щодо виконання вимог поліцейського. Позивач не надав доказів реєстрації причепа і під час судового розгляду справи.

Суд не приймає аргумент про незаконність зупинки транспортного засобу, оскільки такою причиною якраз і було порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема пункту 30.2, згідно якого на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.

Суд також не приймає аргумент про недотримання поліцейським приписів ст.ст. 268, 278 КУпАП. Позивач не надав будь-яких доказів того, що йому чинилися перешкоди в реалізації його процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та що поліцейський не дотримався вимог ст. 278 КУпАП. На відеозаписі чітко зафіксовано як стороння особа рекомендує позивачу не підписувати графу 8 оскаржуваної постанови. Відмова позивача підписувати зазначену графу протоколу не означає, що йому не були роз`яснені права за ст. 268 КУпАП.

Відтак, суд вважає, що відповідач довів правомірність постанови, винесеної його посадовою особою (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Суд зауважує, що позивач не навів переконливих аргументів, які б спростовували висновки про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення відповідає вимогам закону, винесена на підставі та в межах повноважень, наданих відповідачу, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а, отже, є законною.

Отже, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

V.Судові витрати

Враховуючи результат вирішення спору, виходячи із приписів ст. 139 КАС України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 77, 242-246, 250, 255, 272, 286 КАС України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5999567 від 23.10.2025, винесену поліцеським ВП №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Ваць Дмитром Миколайовичем, про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, і накладення на нього штрафу у розмірі 850 грн. - залишити без змін.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Винниченка, 11; код в ЄДРПОУ 40108604.

Повний текст рішення суду складений - 22.01.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін