Рішення № 133525885, 22.01.2026, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1827/25

Провадження № 2-а/595/10/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2026

м. Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області

В складі

головуючого судді Содомори Р.О.,

при секретарі Присташ П.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковалівський Б.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6356303 від 16 грудня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 510 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16 грудня 2025 року інспектором Відділення поліції №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Гнідим О.І. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6356303, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн за нібито порушення п. 14.6(а) ПДР України (обгін на перехресті). Зазначає, що позивач обгону на перехресті не вчиняв, а тому подія та склад адміністративного правопорушення відсутні. На підставі вищенаведеного, просить постанову серії ЕНА № 6356303 від 16 грудня 2025 року скасувати, справу про адміністративне правопорушення щодо закрити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Тернопільській області сплачений позивачем судовий збір.

07 січня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Із наданого суду відзиву вбачається, що даний позов ГУНП в Тернопільській області не визнає з наступних підстав. 16.12.20255 близько 15 год. 42 хв. на автодорозі М-09 на 31 км. Водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Renault модель Master, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив обгін на перехресті, чим порушив п.14.6.а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Інспектором ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Гнідим О.І. було виявлено дане порушення та винесено відносно позивача ОСОБА_1 постанову серії ЕНА № 6356303 від 16.12.2025року та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Підтвердженням порушень вимог ПДР та норм КУпАП є надані поліцейськими відеоматеріали фіксації порушення із автомобільного відеореєстратора під назвою «IMG_3803_x264» із 00:00:37 сек. по 00:00:42 сек. прослідковується як автомобіль здійснив обгін. Зазначає, що не зважаючи на значну відстань від місця розташування службового автомобіля до місця правопорушення, обставини здійснення обгону на перехресті в даному випадку є зафіксовані. При цьому зазначає , що з моменту виникнення вказаних подій до зупинення інспектором ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції ОСОБА_2 автомобіля позивача, даний транспортний засіб марки Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 постійно перебував у зоні фіксації відеореєстратора службового автомобіля. Також після зупинки, позивача ОСОБА_1 було ознайомлено із причиною зупинки транспортного засобу, що відображено із нагрудного відеореєстратора поліцейського під назвою «export-video-1» із 00:00:13 сек. по 00:00:35 сек. Звертає увагу, що після зупинення транспортного засобу ОСОБА_1 , останній не заперечував факту здійснення ним обгону на перехресті та по суті визнав свою вину. Однак, зрозумівши, що уникнути притягнення до адміністративної відповідальності йому не вдасться, зазначив, що вину не визнає, а винесену постанову обов`язково буде оскаржувати. Зазначає, що на відеозаписі із нагрудного відеореєстратора поліцейського під назвою «export-video-2» з 00:02:15 по 00:03:27, зафіксований момент ознайомлення із правами відповідно до ст. 268 КУпАП позивача ОСОБА_1 . Права позивачу зрозумілі, про що зазначено у пункті 8 винесеної постанови. Отже, адміністративна постанова є обґрунтованою та законною. На підставі наведеного просить у задоволенні позову відмовити через його безпідставність.

13 січня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначає, що відзив ГУНП в Тернопільській області не спростовує доводів позову та не доводить наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. У відзиві відповідач стверджує, що 16.12.2025 близько 15 год. 42 хв. на автодорозі М-09 на 31 км ОСОБА_1 , керуючи Renault Master з реєстраційним номером НОМЕР_2 , нібито здійснив обгін на перехресті, у зв`язку з чим інспектор ВП №2 (м. Зборів) капітан поліції Гнідим О.І. виніс постанову серії ЕНА № 6356303 від 16.12.2025. Зазначає, що фактично відповідач підміняє доказування твердженням «було порушення», хоча для кваліфікації за п. 14.6(а) ПДР України орган зобов`язаний довести конкретні елементи: що мав місце саме обгін у розумінні ПДР, і що він відбувся саме в межах перехрестя, межі якого можна однозначно ідентифікувати. У відзиві відсутні належні дані, які дозволяють суду без припущень встановити, яке саме це перехрестя на 31-му кілометрі М-09, де починаються і закінчуються його межі, які дорожні знаки/розмітка/примикання доріг це підтверджують, та в якій точці відносно цих меж виконувався маневр. Сам по собі кілометраж «31 км» не є достатнім для безспірного встановлення місця правопорушення, адже на ділянці можуть існувати з`їзди, примикання, розв`язки, під`їзди до об`єктів, і без прив`язки до конкретного перехрестя (схема, фото знаків, геомітка, орієнтири) висновок про «обгін на перехресті» є оцінкою, а не доведеним фактом. Зазначає, що відповідач посилається на відеофіксацію із службового автомобіля «IMG_3803_x264» (00:00:3700:00:42), визнаючи при цьому «значну відстань від місця розташування службового автомобіля до місця правопорушення», але стверджує, що обставини обгону «зафіксовані». Саме ця «значна відстань» об`єктивно підсилює сумніви щодо можливості ідентифікувати на відео ключове для складу правопорушення: чи видно на записі ознаки перехрестя та його межі, чи видно дорожні знаки або розмітку, чи можна визначити, де саме відносно перехрестя відбувається маневр. Вважає, що посилання на короткий уривок без детальної прив`язки до місцевості не усуває сумнівів і не є достатнім, щоб вважати доведеним елемент «на перехресті». Окремо відповідач фактично не доводить, що мав місце саме «обгін», а не інший маневр, оскільки в матеріалах відзиву немає належного опису дорожньої обстановки, розмітки, смуг руху, способу виконання випередження та критичних ознак «обгону» у розумінні ПДР. У зв`язку із наведеним просить позов задовольнити.

16 січня 2026 року представник позивача надав додаткові пояснення, у яких зазначив, що подання такої заяви по суті справи, як відповідь на відзив суперечить імперативній нормі частини 1 статті 269 КАС України, яка не передбачає її для таких видів проваджень. Отже, з врахуванням зазначеного, вважають всі доводи та клопотання представника позивача висловлені в такій заяві неналежними та необґрунтованими.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить суд розглядати справу у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, згідно поданого відзиву просить суд розглядати справу у його відсутності.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до постанови серії ЕНА № 6356303 від 16.12.2025, ОСОБА_1 16.12.2025 о 15 год. 42 хв. Дорога М09 31 км, керуючи транспортним засобом здійснив обгін на перехресті, чим порушив п.14.6.а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. за що його притягнуто до відповідальності у виді штрафу в дохід держави у розмірі 510 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року № 3353 «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху - ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до п.14.6.а ПДР України обгін заборонено на перехресті.

Відтак, з матеріалів справи не встановлено, що позивачем порушено ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, відповідачем надано суду диск із матеріалами відеофіксації порушення.

Так, після відтворення відеозапису з`ясовано, що він складається з трьох відеофайлів.

Два відеофайли із записом з нагрудної камери поліцейського фіксують спілкування відповідача з позивачем. Зокрема, інспектор озвучує причину зупинки вказаного транспортного засобу, а саме обгін транспортного засобу на перехресті на 31 км автодороги Тернопіль Львів Рава-Руська. Надалі на клопотання позивача, поліцейським було надано для перегляду відеодокази правопорушення, яке ставиться у вину позивачу. Після чого інспектор повідомив позивача про розгляд справи за ч.2 ст.122 КУпАП та роз`яснив йому права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Проте, оглянувши відеофайли із записами з автореєстратора службового автомобіля, судом встановити факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем, а саме: здійснення останнім обгону транспортного засобу на перехресті, достовірно неможливо. Крім цього, із вказаних відеофайлів не встановлено, що на частині дороги, яка зафіксована на відео на автодорозі М-09 31 км, наявне перехрестя. Також якість цих відеофайлів унеможливлює ідентифікацію номерного знаку та інших характеристик транспортного засобу під керуванням позивача. Протилежного матеріали справи не містять. Пояснень свідків (пішоходів чи інших учасників дорожнього руху) або будь-яких інших доказів порушення позивачем п. 14.6.а ПДР відповідачем не надано.

З огляду на наведене, відповідачем не надано суду належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, у зв`язку із неможливістю встановити факту порушення вимог п.14.6.а ПДР автомобілем марки «Renault» моделі «Master», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі №211/3520/16-а, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до частин 1-3 статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Останній у справі, що розглядається, не довів правомірності свого рішення, яке оскаржує позивач.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на те, що позивач заперечив свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, суд вважає, що провина позивача у порушенні п.14.6.а ПДР та вчиненні ним вказаного адміністративного правопорушення, не доведена «поза розумним сумнівом», так як відповідно до ч.2 ст.77 КАС України представником відповідача не надано суду доказів, які б спростували пояснення позивача та доводили правомірність винесеної постанови, а відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа провадженням закриттю.

Крім того, позивачем сплачений судовий збір в сумі 484,48 грн, що підтверджується квитанцією про сплату № ТМ02-7НЕВ-ТНТ7-654К від 22.12.2025.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача в користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.8,9,10,20,47,77,90,121,132,139,210-211,241-246 КАС України, ст.ст. 251,252,245,256,258,268,276,277,280,283 КУпАП, ст.19 Конституції України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 6356303 від 16.12.2025, винесену інспектором Відділення поліції №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Гнідим Олегом Івановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.

Суддя: Р. О. Содомора