Ухвала суду № 133525880, 23.01.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/787/25

Провадження № 1-кп/466/318/26

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

23 січня 2026 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку тримання під вартою строком на 60 діб у кримінальному провадженні №12024140000000897 від 18.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 4 ст. 286-1 КК України,-

в с т а н о в и в:

в провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 135, ч. 4 ст. 286-1 КК України.

22.01.2026 прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення застави, враховуючи, що строк тримання обвинуваченого під вартою завершується 01.02.2026 року.

В обгрунтування клопотання зазначає, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 завершується 01.02.2026 року, а тому виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого та заподіло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України. Крім того, ОСОБА_7 підозрюється у завідомому залишенні без допомоги осіб, які перебували в небезпечному для життя стані і позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілих в небезпечний для життя стан, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України. Наголошує, що існують достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 може здійснювати дії з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, внаслідок чого є підстави вважати що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є актуальними та не відпали.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи, наведені у письмовому клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_4 не заперечили щодо задоволення даного клопотання.

Вивчивши клопотання, заперечення на клопотання, заслухавши доводи учасників процесу щодо заявленого клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Звертаючись з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилається на наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішуючи питання щодо необхідності продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує те, що з врахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та можливості вчинення іншого злочину, продовження злочинної діяльності, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений має можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

В той же час, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, значно зменшився, оскільки потерпілі та свідок у даному кримінальному провадженні допитані безпосередньо у судовому засіданні, а тому, посилання прокурора у клопотанні на наявність даного ризику не знаходить свого підтвердження.

При вирішенні клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом також враховується характер кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відпала - не встановлено.

Зважаючи на введення воєнного стану в України, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченим значно збільшується.

При цьому, судом досліджувалося питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б підтверджували вказані обставини, суду не надано. Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на теперішній час не встановив.

З урахуванням наведених обставин, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тяжкість покарання передбаченого що застосування запобіжних заходів не пов`язаних з утриманням обвинуваченого під вартою, не попередить вчинення ним нових злочинів, не забезпечить його належної процесу- альної поведінки та виконання ним процесуальних рішень суду, а тому з врахуванням вказаного вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою.

У відповідності до п. 2 ч.4 ст.183 КПК України суд вправі при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає за недоцільне визначати обвинуваченим заставу.

З урахуванням наведеного клопотання прокурора підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 2, 7, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку тримання під вартою строком на 60 діб у кримінальному провадженні №12024140000000897 від 18.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 4 ст. 286-1 КК України - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 23 січня 2026 року по 23 березня 2026 року включно.

Для виконання копії ухвали скерувати у Державну установу «Львівська установа виконання покарання (№19) за місцем утримання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копії ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення йому ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 23.01.2026 о 16.00 год.

Суддя ОСОБА_1