Ухвала суду № 133525878, 15.01.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 463/5960/25

Провадження № 1-кп/466/456/26

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

15 січня 2026 року м.Львів

Шевченківський районний суд м.Львова в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

за участі учасників справи:

прокурора - ОСОБА_3

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

за участі:

представника ОСОБА_10 - ОСОБА_11

розглянувши в залі суду в м. Львові підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024140000000162 від 22.07.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України

в с т а н о в и в:

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року на розгляд Шевченківського районного суду м. Львова передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024140000000162 від 22.07.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, до якого долучені реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка підозрюваних про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою суду від 04.11.2025 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м.Львова, підсудність якого визначена ухвалою Львівського апеляційного суду від 14.10.2025 року, під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстави для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається.

Обвинувачені та їхні захисники у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення судового розгляду.

Заслухавши прокурора, обвинувачених, захисників, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду виходячи з наступного.

Дане кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м.Львова, яке передано на розгляд ухвалою Львівського апеляційного суду від 14.10.2025 року.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

В підготовчому судовому засіданні клопотання від обвинувачених та/чи захисників в порядку п.1 ч.2 ст.31 КПК України не подано.

Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Завершивши підготовку до судового розгляду, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні в строки, передбачені частиною 2 статті 316 КПК України.

З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі (ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України).

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні, кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 369-2, ч.2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України. ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України. Дії, передбачені ч. 3 ст. 369-2 КК України, є тяжким злочином, відповідно до норм ст. 12 КК України, нижня санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від трьох років. Таким чином наявна умова, встановлена статтею 314-1 КПК України для складення досудової доповіді відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Тож, відповідно до вимог п. 6 ч.3 ст. 314, ч. ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, а також, у випадку визнання винуватим, для прийняття судового рішення про міру покарання, суд доручає ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 (за місцем проживання обвинувачених) скласти досудову доповідь відносно них. Водночас, досудова доповідь не може використовуватися у кримінальному провадженні як доказ винуватості у вчиненні злочину (ч. 5 ст. 314-1 КПК України).

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України. Дії, передбачені ч. 3 ст. 332 КК України, є тяжким злочином, відповідно до норм ст. 12 КК України, нижня санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від семи років до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Тобто підстави для доручення органу пробації складання досудової доповіді стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні.

Згідно положень ч.1, 2 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів;

здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

До початку підготовчого засідання від захисника ОСОБА_9 надійшли скарги: про незаконні дії прокурора під час досудового розслідування та про незаконні дії прокурора щодо провокації до здійснення впливу на прийняття рішення невстановлених органом досудового розслідування службових осіб однієї з міжрайонних МСЕК, уповноважених на виконання функцій держави.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_12 просили долучити до матеріалів кримінального провадження скарги та надати оцінку висловленим доводам в скаргах у ході судового розгляду.

Адвокат ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10 звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова з клопотанням про скасування арешту з майна, що накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 05.05.2025 року (справа №463/11893/24 Провадження №1-кс/463/4170/25), зокрема, з мобільного телефону марки іРhone 14 Pro в синьому чохлі із сім-картою з абонентським номером НОМЕР_1 , який належний ОСОБА_10 .

Зокрема, в обґрунтування клопотання зазначив, що на момент подання клопотання кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, отже виконано всі слідчі дії, які необхідні для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та повноти і всесторонньості досудового розслідування, а результати таких дій знаходяться в матеріалах справи.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вказавши, що в даному кримінальному провадженні судовий розгляд ще не призначено, таке перебуває на стадії підготовчого засідання, тому клопотання про скасування арешту на майно, яке визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, є передчасним.

Судом встановленою, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024140000000162 від 22.07.2024 року ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 05.05.2025 року накладено арешт на вилучене 29.04.2025 року в ході санкційованого обшуку майно, в тому числі і на мобільний телефон марки іРhone 14 Pro в синьому чохлі із сім-картою з абонентським номером НОМЕР_1 , належні ОСОБА_10 . Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходив з того, що майно, на яке слідчий за погодженням з прокурором просить накласти арешт, само по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні та підлягають арешту з метою забезпечення їх збереження.

За змістом ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 174 КПК України передбачена можливість скасування арешту майна, в тому числі, якщо заявник чи власник майна доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Представником власника майна в клопотанні не зазначено підстав для скасування арешту з майна, яке визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні. Окрім цього, до клопотання не долучено доказів, які б підтверджували, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба або арешт було накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.

З огляду на те, що в підготовчому засіданні суд позбавлений можливості з`ясувати чи існує потреба у подальшому застосуванні арешту майна, накладеного в ході досудового розслідування, у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_10 -адвоката ОСОБА_11 про скасування арешту майна слід відмовити.

В підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_8 було подано клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю та просить надати йому тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю з можливістю отримання копій в електронному та паперовому вигляді, до інформації про зв`язок, телекомунікаційні послуги, їх тривалість, зміст, маршрути передавання, кінцевого обладнання споживача телекомунікаційних послуг; типи з`єднання (вхідні, вихідні, дзвінки, SMS, MMS, GPRS, переадресація); дата, час та тривалість з`єднання; ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонента А) (абонентський, серійний, IMSI номери сім-картки, ІМЕІ); ідентифікаційні ознаки терміналу, з яким відбувався сеанс зв`язку (абонент Б), з`єднання нульової тривалості; за наявності контрактної угоди або відповідної реєстрації надати відомості про абонента, з мобільних терміналів з абонентським номером НОМЕР_2 за період з 00:00 год. 01.09.2024 до 00:00 год.04.10.2024 та з абонентським номером НОМЕР_3 за цей же період.

В обґрунтування вказаних клопотань захисник зазначає, що його підзахисний ОСОБА_5 заперечує факт зустрічі із ОСОБА_13 03.10.2024 року у післяобідній час, про що зазначено в обвинувальному акті, оскільки перебував на своєму робочому місці. А, відтак для захисту законних прав та інтересів ОСОБА_5 , постала необхідність у отриманні тимчасової інформації, яка містить охоронювану законом таємницю.

Суд, розглянувши клопотання захисника, зазначає наступне:

згідно з положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Так, сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків ревізій, актів перевірок, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч.3 ст.93 КПК України).

Згідно із ст.160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 163 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Частиною 2 ст. 349 КПК України передбачено, що обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Суд зазначає, що наразі судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочато, не визначено обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження, що позбавляє суд можливості з`ясувати доцільності такого доступу до інформації стороною захисту.

Таким чином, суд вважає за необхідне клопотання захисника ОСОБА_8 про надання тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю долучити до матеріалів кримінального провадження та вирішити в порядку передбаченому ст.349 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні звернувся із клопотанням про скасування запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_5 , ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.01.2025 року у кримінальному провадженні №4202414000000162 від 22.07.2024 року та просить повернути заставу заставодавцям ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.01.2025 року у межах кримінального провадження №4202414000000162 від 22.07.2024 року (справа №463/11893/24) підзахисному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 200 п.м.п.о., що складає 605 600 грн.

03.01.2025 року два заставодавці внесли на виконання ухвали від 03.01.2025 року заставу в загальній сумі 605 600 грн. Таким чином, в межах кримінального провадження №4202414000000162 від 22.07.2024 року діє запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на підзахисного відповідних обов`язків.

Одночасно іншою ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 29.04.2025 року (справа № 463/3888/25) в межах кримінального провадження №62025140120000662 від 28.04.2025 р. обрано також аналогічний запобіжний захід з визначенням застави в розмірі 110 п.м.п.о., що складає 333080 грн.

Застава за ОСОБА_5 внесена 03.01.2025 року в сумі 333080 грн.

14.05.2025 року прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 винесено постанову, якою матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №4202414000000162 від 22.07.2024 року за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 ч.2 ст.369-2 КК України та №62025140120000662 від 28.04.2025 р. за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України, об`єднано в одне кримінальне провадження №4202414000000162 від 22.07.2024 року.

Таким чином, на даний час у одному кримінальному провадженні №4202414000000162 від 22.07.2024 року до обвинуваченого застосовано фактично два запобіжних заходи у виді застави.

Захисник зазначає, що діючим законодавством не передбачено можливості обрання у одному кримінальному провадженні одній особі одночасно двох запобіжних заходів одного виду. Крім того, двічі обраний безстроковий запобіжний захід, відносно однієї особи у одному кримінальному провадженні, порушує гарантовані права людини. Такі дії не узгоджуються з метою застосування запобіжних заходів.

Таким чином, захисник вважає, що запобіжний захід застосований до ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.01.2025 року підлягає скасуванню, а внесена застава в розмірі 605 600 грн. - поверненню заставодавцям.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з підстав та мотивів викладених у клопотанні.

Захисником ОСОБА_9 подано клопотання про повернення застави, яке в ході підготовчого судового засідання захисником уточнено, та з врахуванням уточнень, просить скасувати запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 , ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.04.2025 року у кримінальному провадженні №62025140120000662 від 28.04.2025 р., повернути заставу заставодавцю ОСОБА_9 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №4202414000000162 від 22.07.2024 року ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.01.2025 року до ОСОБА_4 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » строком на 60 днів, а також ОСОБА_4 визначено заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 грн. з покладенням на ОСОБА_4 у випадку внесення застави та звільнення з під варти на Виздрика ряду обов`язків.

06.01.2025 року зазначена сума застави ОСОБА_9 була внесена в повному обсязі у зв`язку з чим ОСОБА_4 було звільнено з під варти.

Разом з тим, у кримінальному провадженні №62025140120000662 від 28.04.2025 р. ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.04.2025 року підозрюваному ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави в розмірі 110 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 333 080 грн. з покладенням на ОСОБА_4 обов`язків.

30.04.2025 року ОСОБА_9 була внесена сума застави визначена ухвалою суду від 29.04.2025 року в сумі 333 080 грн. у зв`язку з чим ОСОБА_4 було звільнено з під варти.

У ході досудового розслідування кримінальне провадження №4202414000000162 від 22.07.2024 року об`єднано з кримінальним провадженням №62025140120000662 від 28.04.2025 року та об`єднаним кримінальним провадженням присвоєно номер №4202414000000162.

Захисник зазначає, що за викладених обставин в одному кримінальному провадженні ОСОБА_4 обрано дві міри запобіжного заходу в результаті чого двічі внесено заставу, що не передбачено кримінальним процесуальним кодексом.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити з підстав та мотивів викладених у клопотанні.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотань захисників, зазначив, що заборони щоб діяли одночасно два запобіжні заходи обрані у різних провадженнях для обвинуваченого на стадії досудового розслідування немає. Вважає, що запобіжні заходи з визначенням застави застосовано у відповідності до норм кримінально процесуального кодексу. Додатково зазначив, що ухвали слідчих суддів були предметом оскарження в апеляційному порядку та залишені без змін. Питання щодо повернення застави повинно вирішуватись судом під час ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, як це визначено ст. 182 КПК.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотань, суд дійшов висновку, що клопотання захисників не підлягають до задоволенню з таких підстав.

Скасування запобіжного заходу передбачено положеннями ст. 201-1 КПК України та право звернутися до суду про скасування запобіжного заходу, наділений лише прокурор.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Тобто положеннями ст. 201 КПК України встановлено можливість підозрюваному, обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід, його захиснику, звернутися до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Вимоги захисників стосовно скасування запобіжного заходу у вигляді застави - не охоплюється положеннями ст. 201 КПК України, оскільки даною нормою передбачається можливість скасування лише додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України покладених на обвинуваченого, та аж ніяк не скасування запобіжного заходу.

Звертаючись з клопотання про скасування запобіжного заходу захисники посилаються на те, що оскільки кримінальні провадження №4202414000000162 та №62025140120000662 були об`єднані, то у даному випадку, в одному кримінальному провадженні діють одночасно два запобіжні заходи 9в даному випадку дві застави), що не визначено чинним законодавством.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжним заходом, зокрема є застава.

Статтею 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Слід зауважити, що такий вид запобіжного заходу, як застава не пов`язаний з обмеженням свободи особи. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою, за положеннями ч. 11 ст. 182 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тобто, з моменту внесення застави, підозрюваний є особою, відносно якої у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави, як запобіжного заходу.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №4202414000000162 від 22.07.2024 року який долучений до обвинувального акту ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.04.2025 року продовжено строк дії обов`язків підозрюваному ОСОБА_5 до 25.06.2025 року та ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.04.2025 продовжено строк дії обов`язків підозрюваному ОСОБА_4 до 25.06.2025 року.

Під час судового розгляду поданих клопотань, судом не встановлена обставина продовження процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, у зв`язку із застосуванням до них застави.

Таким чином, строк дії покладених ухвалами слідчого судді від 25.04.2025р. на ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України на момент розгляду даних клопотань закінчився.

Разом із цим, закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов`язків не припиняє дію запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не являється підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу і внесеної застави.

З врахуванням викладеного, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо неможливості наявності запобіжних заходів в одному кримінальному провадженні, через їх безпідставність, оскільки сам факт наявності двох ухвал слідчого судді про обрання запобіжного заходу до підозрюваного на стадії досудового розслідування у різних кримінальних провадженнях, не може свідчити про порушення прав підозрюваного чи обвинуваченого, оскільки викликане специфікою даних кримінальних проваджень, які були об`єднані в одне кримінальне провадження. Слід зазначити, що загальний обсяг обвинувачення та загальний обсяг визначених на стадії досудового розслідування застав, в своїй сукупності є співмірними та є достатніми для забезпечення виконання обвинуваченими своїх обов`язків.

Додатково слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави, як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави.

При цьому, після внесення грошових коштів як застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 203 КПК України діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії.

Крім того, суд наголошує, що після спливу строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, для підозрюваного, окрім визначених ухвалою слідчого судді обов`язків, продовжують діяти загальні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України, які забезпечуються внесеною заставою.

Також суд звертає увагу на те , що внесення застави за відповідною ухвалою суду було правом заставодавця, яке не обумовлювалося ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що клопотання захисників ОСОБА_8 про скасування запобіжного заходу та повернення застави та клопотання ОСОБА_16 про скасування запобіжного заходу та повернення застави задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст.31, 61,62,128,314, 315, 316, 369, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Скарги захисника ОСОБА_9 , подані в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим доводам у ході судового розгляду.

Клопотання захисника ОСОБА_8 про надання тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю вирішити в порядку передбаченому ст.349 КПК України.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування запобіжного заходу застосованого ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.01.2025 року у кримінальному провадженні №42024140000000162 від 22.07.2024 року та повернення застави в розмірі 605600 грн. заставодавцям - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про скасування запобіжного заходу застосованого ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.04.2025 року у кримінальному провадженні №62025140120000662 від 28.04.2025 року та повернення застави в розмірі 333080 грн. заставодавцю - відмовити.

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_11 , яке подане в інтересах власника майна ОСОБА_10 про скасування арешту майна - відмовити.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні №42024140000000162 від 22.07.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м.Львова (м.Львів, вул.Січових Стрільців, 12) на 26 січня 2026 року о 12 год. 00 хв.

Розгляд кримінального провадження здійснюватиметься суддею ОСОБА_1 одноособово.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, захисників та обвинувачених.

Доручити ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати у строк до 26 січня 2026 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , уродженця с.Давидів Львівська область, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Доручити ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати у строк до 26 січня 2026 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с.Широка Грабля Хмільницького району Вінницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалу направити ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали виготовленого 22.01.2026.

Суддя ОСОБА_1