Рішення № 133525854, 23.01.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9134/25

Провадження № 2/466/694/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судового засідання Комарницької В.-М.В.

представника відповідача Богданова Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «АСКО Донбас Північний» про відшкодування шкоди завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

01.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «АСКО Донбас Північний», в якому просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 50533,60 грн та пеню у розмірі 1845,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.05.2025 року у м. Львові по вул. Шевченка-Томашівська гр. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Renault Laguna» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи поворот ліворуч не надав перевагу автомобілю «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з вказаним автомобілем. В результаті ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Позивач зазначає, що водій ОСОБА_2 вину визнав на місці ДТП у зв`язку з чим було складено Європротокол.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в СК «АСКО ДС» (страховий поліс № СА 2866614) до ліміту 160000 гривень.

З метою отримання страхового відшкодування ОСОБА_1 , як власник пошкодженого транспортного засобу подав до страховика заяву про виплату страхового відшкодування з необхідними документами. На підставі такої йому було виплачене страхове відшкодування у розмірі 69588,65 грн.

У зв`язку з тим, що страхове відшкодування було виплачене не в повному обсязі він звернувся до спеціаліста автотоварознавця для оцінки розміру збитків.

Позивач стверджує, що з огляду на умови договору обов`язкового страхування відповідач зобов`язаний виплатити решту суми страхового відшкодування в розмірі 50533,60 гривень та пеню за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 1845,51 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.10.2025 року на адресу суду надійшов відзив, у якому представник відповідача позовні вимоги заперечує з огляду на те, що висновок наданий позивачем суперечить положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та фонду державного майна України 24.11.2003 року №142/5/2092. Відтак, просить не брати до уваги висновок наданий позивачем та відмовити у задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не з`явився, скерував на адресу суду заяву у якій просив позов задовольнити та розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того зазначив, що фара та бампер підлягали ремонту, а не заміні як зазначено у висновку наданому позивачем. Також наголосив, що згідно висновку наданого позивачем вартість ремонтних робіт є завищеною та не відповідає стандартам.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 15.05.2025 року у м. Львові по вул. Шевченка-Томашівська гр. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Renault Laguna» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи поворот ліворуч не надав перевагу автомобілю «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з вказаним автомобілем. В результаті ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

За наслідками даної події учасниками ДТП було складено Європротокол, згідно якого ОСОБА_2 свою вину у вчиненні ДТП визнає.

На момент скоєння вищевказаної ДТП транспортний засіб під керуванням відповідача ОСОБА_2 а саме: автомобіль марки «Renault Laguna» д.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «АСКО ДС» на підставі полісу № СА/2866614 від 10.06.2024 року, згідно якого ліміт відповідальності становить 160000 грн, франшиза 0 грн.

Позивач є власником транспортного засобу «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

15.06.2025 року позивачем на адресу ПрАТ «Страхова компанія «АСКО ДС» надіслано заяву про виплату страхового відшкодування.

Згідно звіту №88019 про оцінку автомобіля, замовлену за заявою СК «АСКО ДП» вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 76888,96 грн.

Не погоджуючись з результатами вищевказаного звіту, позивач за власні кошти замовив проведення експертизи для встановлення реального розміру завданої йому матеріальної шкоди.

Згідно Звіту №700/25 про оцінку автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_3 , яка проводилася на замовлення позивача вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, з ПДВ на запасні частини та матеріали складає 120122,25 грн.

Крім того, сторонами не оспорюється факт часткової виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 69588,65 грн.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Суд вважає, що позивачем надані належні, допустимі та достатні докази, які підтверджують факт спричинення шкоди позивачу, як власнику транспортного засобу, наявність вини в діях ОСОБА_2 , а також причинно-наслідковий зв`язок між діями останнього та наслідками у виді завдання матеріальної шкоди.

Як зазначалось вище, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «АСКО ДС» на підставі полісу № СА/2866614 від 10.06.2024 року, згідно якого ліміт відповідальності становить 160000 грн, франшиза 0 грн.

Відповідно до ст.ст. 979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України випливає, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні здійснюється обов`язково.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У відповідності до ст.6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 5 Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу .

Статтею 9 цього ж Закону встановлено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України № 1961-IV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України №1961-IVвстановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 33.3ст. 33 Закону передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Згідно п.п. 34.2, 34.3, 34.4ст. 34 цього Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Відповідно до п.п. 36.1, 36.2ст.36 Закону України №1961-IV встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених уст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.

Наведені вище положення законодавства визначають порядок, підстави та розміри відшкодування винною особою збитків (шкоди), завданих потерпілій особі. При цьому, законом передбачена певна особливість врегулювання тих деліктних правовідносин, за якими шкода майну потерпілої особи завдана внаслідок ДТП транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки). Така особливість полягає, зокрема, в участі у врегулюванні правовідносин третьої сторони - страховика (страхові організації, що має право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) власника транспортного засобу, винного у заподіянні майнової шкоди (пошкодженні транспортного засобу) потерпілої особи. Такий страховик, за умови обов`язкового за законом попереднього укладення з винним у ДТП власником авто (страхувальником) договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим (власником іншого транспортного засобу, пошкодженого з вини страхувальника) та здійснює відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності (страхової суми) завданої страхувальником майнової шкоди потерпілій особі.

Таким чином, саме на ПрАТ «СК АСКО ДП» в даному випадку покладено обов`язок відшкодувати завдані позивачу матеріальні збитки в розмірі оціненої шкоди та в межах ліміту відповідальності.

Судом встановлено, що після настання дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 звернулась до відповідача з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку.

За наслідками даного повідомлення відповідачем було направлено аварійного комісара ОСОБА_4 для проведення огляду автомобіля та визначення обсягу пошкоджень за наслідками якого складено акт огляду №1638/25 від21.05.2025 року.

В подальшому на замовлення відповідача суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 виготовлено звіт №88019 про оцінку автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 та на підставі такого виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 69588,65 грн.

При виплаті страхового відшкодування розмір останнього було визначено страховиком виходячи із вартості відновлювального ремонту, визначеної у звіті № 88019 від 21.05.2025 року суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 . При цьому оцінювач при складанні звіту не попереджався про кримінальну відповідальність, діяв від імені страхової компанії на підставі відповідного договору, про що зазначено у звіті.

Крім того, виготовлений на замовлення відповідачем звіт № 88019 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 складено з порушенням порядку встановленого законом, зокрема з істотним порушенням п. 5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції, Фондом держмайна України від 24.11.2003 року, № 142/5/2092.

Так, відповідно до 5.1. Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Відтак вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_2 , яку оцінювач ОСОБА_5 визначив в сумі 76888,96 грн не може бути взята до уваги, оскільки особистий огляд транспортного засобу проводив оцінювач ОСОБА_4 .

Натомість позивачем надано звіт суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 , який відповідає Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції, Фондом держмайна України від 24.11.2003 року, № 142/5/2092 та на думку суду відображає дійсні пошкодження транспортного засобу та завдані збитки. При цьому огляд пошкодженого транспортного засобу проводиться безпосередньо оцінювачем ОСОБА_6 , що підтверджується долученим позивачем до матеріалів справи протоколом огляду транспортного засобу №700/25 від 02.07.2025 року.

Також суд звертає увагу, що долучена позивачем до звіту ОСОБА_6 калькуляція повністю узгоджується з описаними у протоколі огляду транспортного засобу №700/25 пошкодженнями запчастин та відображає реальну вартість їх ремонту або заміни.

Що стосується аргументів відповідача про вартість та стан фари суд зазначає наступне.

Згідно акту огляду №1638/25 від 21.05.2025 року, передня права фара - розламано внутрішнє та нижнє кріплення і проставлено заміну. А в самій ремонтній калькуляції проставлено ремонт передньої правої фари і встановлено вартість 765 гривень. Тобто у калькуляції експертом ОСОБА_5 в частині ремонту фари проставлено вартість лише одного кріплення для ремонту, хоча згідно акту огляду така фара підлягає заміні.

Згідно звіту ОСОБА_6 , який долучений позивачем вартість передньої правої фари становить 79479 гривень. Тобто експерт оцінювач ОСОБА_5 здійснюючи розрахунок без огляду автомобіля та у не відповідності до акту огляду який складений експертом оцінювачем ОСОБА_4 не врахував, що в акті огляду фара підлягає заміні та крім цього пошкоджено верхнє та нижнє кріплення фари.

Посилання представника відповідача про те, що фара нібито була «відновлена» після попереднього ДТП, а тому її вартість не підлягає компенсації не підтверджується жодними наявними в матеріалах справи доказами. Страховик не надав жодного висновку експерта, акту огляду чи технічного документа, який би засвідчив, що фара була відремонтована з порушенням технологій або не відповідала вимогам заводу-виробника. Як і не довів, що встановлена фара мала дефекти або інші недоліки, які впливали на її ринкову вартість чи функціональність.

Аналогічну оцінку суд надає твердженням представника відповідача щодо стану та вартості бампера, оскільки згідно акту №1638/25 від 21.05.2025 наданого самим представником відповідача бампер вказаного транспортного засобу як і фара підлягають саме заміні, а не ремонту.

Що стосується тверджень представника відповідача щодо завищення вартості ремонтних годин, то такі на думку суду теж спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, нормо-година зазначена у звіті про оцінку повністю відповідає значенням, передбаченим «Бюлетенем автотоварознавця» та Методиці товарознавчої експертизи. Поміж тим, представник відповідача у свою чергу не надав жодного доказу, який би спростовував правильність застосованої нормо-години та не вказав на інші нормативні джерела, що підлягають застосуванню.

Інші аргументи сторони відповідача, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

В зв`язку з цим, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих ДТП та стягнення з відповідача невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 50533,60 грн.

Що стосується стягнення пені.

Так, згідно п. 8 ст. 34 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 цього Закону, страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення. У разі здійснення страхової виплати особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, або особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, така пеня сплачується на її вимогу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем надано розрахунок пені за прострочення сплати страхового відшкодування розмір якої становить 1845,51 грн.

Зазначений розрахунок пені відповідачем не спростований, інший суду не наданий.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідачем не було у повному обсязі та своєчасно виплачено страхове відшкодування, наявні правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 1845,51 грн.

Що стосується розподілу судових витрат.

Згідно частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Правила розподілу судових витрат закріплені у статті 141 ЦПК України.

Так, за змістом частини третьої цієї статті при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У справі яка розглядається позивач просить стягнути витрати за проведення експертизи у розмірі 4500 грн та судовий збір сплачений при поданні позову у розмірі 1211, 20 грн. Суд вважає, що такі витрати документально підтверджені та мають значення для справи, оскільки звіт про оцінку долучений позивачем до позовної заяви суд прийняв як доказ та на підставі такого визначив розмір матеріального збитку. Тому, ці витрати підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 4,12,13,81,82, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія «АСКО Донбас Північний» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 50533,60 грн (п`ятдесят тисяч п`ятсот тридцять три гривні 60 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія «АСКО Донбас Північний» на користь ОСОБА_1 в розмірі 1845,51 грн (одна тисяча вісімсот сорок п`ять гривень 51 коп.).

Стягнути з ПАТ «Страхової компанії «АСКО ДС» в користь ТзОВ «ІНСТАЛПЛАСТ» інфляційні втрати у розмірі 12749,80грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія «АСКО Донбас Північний» на користь ОСОБА_1 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство страхова компанія «АСКО Донбас Північний», ЄДРПОУ 13494943, юридична адреса: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 1в, пов. 4.

Суддя О. І. Баєва