Ухвала суду № 133525434, 20.01.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №:461/7569/25

Провадження №: 2/461/332/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2026 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.

з участю: секретаря судового засідання Салика С.М.,

представника позивача Любашевського В.П.,

представника відповідача Мельника А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мельника А.І. про залишення позовної заяви без розгляду у цивільній справі за позовом Львівського комунального підприємства «Старий Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, -

в с т а н о в и в:

у провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом Львівського комунального підприємства «Старий Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових території.

Ухвалою суду від 16 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання, з викликом сторін.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2025 року через неявку осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи відкладено на 20 листопада 2025 року на 14 год. 00 хв.

07 листопада 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мельника А.І. про залишення позовної заяви без розгляду у цивільній справі за позовом Львівського комунального підприємства «Старий Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових території.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що позовна заява ЛКП «Старий Львів» підписана Любашевським Вячеславом Полікарповичем, який за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є керівником ЛКП «Старий Львів». Таким чином Любашевський В. П. вправі звертатися до суду із позовною заявою лише в порядку самопредставництва юридичної особи або представництва. До позовної заяви ЛКП «Старий Львів» Любашевським В. П. долучено копію наказу ЛКП «Старий Львів» №25к від 01.12.2017 про прийняття підписанта на посаду юриста та копію посадової інструкції юриста від 01.01.2020 року. Підписант позовної заяви від імені ЛКП «Старий Львів» виокремив пункти 2.13 та 2.15 посадової інструкції, як такі, що на думку підписанта уповноважують юриста ЛКП «Старий Львів» звертатися до суду від імені юридичної особи: Пункт 2.13 веде претензійну-позовну роботу спрямовану на стягнення заборгованості за послуги, що надаються підприємством. Пункт 2.15 за довіреностями директора ЛКП «Старий Львів», в т.ч. оформлених через систему Електронний суд, здійснює самопредставництво інтересів ЛКП в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції. З наведених обставин, можна дійти висновку, що Любашевський В. П. підписав і подав до суду позовну заяву від імені ЛКП «Старий Львів», в порядку самопредставництва юридичної особи. Серед додатків до позовної заяви ЛКП «Старий Львів» підписантом вказано документ під назвою «Довіреність на Любашевський Вячеслав Полікарпович». Також в пункті 2.15 посадової інструкції юриста ЛКП «Старий Львів» зазначено, що самопредставництво інтересів ЛКП в судах здійснюється за довіреностями директора. Отже, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, Любашевський В. П. діє в суді першої інстанції як представник ЛКП «Старий Львів», а не в порядку самопредставництва. Для цілей ЦПК України, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30*3028=90840 грн.) Як вбачається із позовної заяви ЛКП «Старий Львів», ціна позову, визначена підписантом, становить 96500,37 грн., тобто перевищує встановлений для малозначних справ поріг ціни позову. Відтак, підписувати позовну заяву та представляти інтереси ЛКП «Старий Львів» в Галицькому районному суді міста Львова може керівник підприємства, інша особа в порядку самопредставництва або представник, який є адвокатом. Однак, до матеріалів справи № 461/7569/25, не долучено доказів представництва ЛКП «Старий Львів» адвокатом. У посадовій інструкції юриста ЛКП «Старий Львів» (пункт 2.13) зазначено, що юрист веде претензійну-позовну роботу спрямовану на стягнення заборгованості за послуги, що надаються підприємством. Однак загальне поняття «ведення претензійно-позовної роботи» не є тотожним поняттю «права представляти інтереси у суді» та не означає, що посадова особа наділена правом підписувати позовні заяви. Отже ведення претензійно-позовної роботи юридичною службою підприємства не обов`язково, включає в себе наділення правом підписання позовних заяв. Відтак, підписант позовної заяви ЛКП «Старий Львів» Любашевський В.П. не долучив до матеріалів справи належних доказів наявності у нього права підписувати позовну заяву від імені ЛКП «Старий Львів». Враховуючи вищезазначене, вважає, що підписант позовної заяви від імені ЛКП «Старий Львів» Любашевський В.П. не мав достатнього обсягу повноважень для підписання та подання позовної заяви до Галицького районного суду міста Львова про стягнення заборгованості із Панчука С.В. Підписантом долучено до позовної заяви довіреність керівника ЛКП «Старий Львів», видану через підсистему «Електронний суд», що унеможливлює здійснення особою самопредставництва юридичної особи. Натомість, з урахуванням ціни позову, у якості представника у справі №461/7569/25 може виступати лише особа, яка є адвокатом.

02 грудня 2025 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що позивач із заявленим клопотанням не погоджується, працівником юристом підприємства (ЛКП «Старий Львів» позивач) Любашевським В.П., здійснюючи самопредставництво підприємства 11.09.2025 р. скерована до Галицького районного суду міста Львова, через підсистему «Електронний суд», позовна заява до Панчука С.В. за ціною позову 96500,37 грн. Для можливості скерування позову до суду через підсистему «Електронний Суд» даною системою сформована електронна довіреність на ім`я Любашевського В.П. від керівника підприємства Білоуса О.І. До позовної заяви, на підтвердження статусу самопредставництва Любашевським В.П. інтересів підприємства додані: наказ про призначення Любашевського В.П. на посаду юриста підприємства та посадова інструкція юриста підприємства. Одночасно, до цього пояснення також додається Положення про посаду юриста підприємства від 2020 р. з якого вбачається повноваження працівника підприємства за посадою юриста, а саме: відповідно до положень ст. 58 ЦПК України, ст. 56 ГПК України, ст. 55 КАС України, без додаткового повноваження (довіреності) здійснювати самопредставництво підприємства в господарських, адміністративних судах та судах загальної юрисдикції всіх інстанцій (п.п.1.1., 2.15 Положення).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про залишення без розгляду позовної заяви, з підстав наведених у ньому.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав наведених у додаткових поясненнях.

Суд розглянув клопотання про залишення позову без розгляду, вислухавши думку учасників справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За змістом ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи в порядку самопредставництва або адвокатом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи.

Згідно ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Таким чином процесуальними нормами законодавства визначено, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (ст. 60 ЦПК України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у ч. 1 та 4 ст. 62 ЦПК України.

Окремо слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України вказана справа не є малозначною, оскільки ціна позову перевищує встановлений законодавцем розмір, відтак представником Львівського комунального підприємства «Старий Львів» може бути або адвокат, або особа, уповноважена діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи).

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч 3 ст. 62 ЦПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року №390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі №591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі №367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі №297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі №761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі №133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі №2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі №2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі №758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі №604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі №296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі №536/1267/18).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

Також, необхідність підтвердження повноважень діяти від імені позивача/заявника за правилами самопредставництва наведеними документами підтверджена сталою практикою Верховного Суду (ухвала від 23.05.2024 в справі № 205/12147/23, ухвала від 17.12.2024 в справі № 2-2819/10, ухвала від 31.03.2025 в справі №727/4375/24 тощо).

До позовної заяви, на підтвердження статусу самопредставництва Любашевським В.П. інтересів підприємства додані: наказ про призначення Любашевського В.П. на посаду юриста підприємства та посадова інструкція юриста підприємства, також додається Положення про посаду юриста підприємства від 2020 р., з якого вбачається повноваження працівника підприємства за посадою юриста, а саме: відповідно до положень ст. 58 ЦПК України, ст. 56 ГПК України, ст. 55 КАС України, без додаткового повноваження (довіреності) здійснювати самопредставництво підприємства в господарських, адміністративних судах та судах загальної юрисдикції всіх інстанцій (п.п.1.1., 2.15 Положення).

Оскільки до позовної заяви долучені документи, що підтверджують процесуальні повноваження на підписання позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача.

Суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 травня 2021 року у справі №640/3040/21 зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Керуючись ст.ст. 257, 259-261, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мельника А.І. про залишення позовної заяви без розгляду у цивільній справі за позовом Львівського комунального підприємства «Старий Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, - відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 23 січня 2026 року.

Суддя: Романюк В.Ф.