Ухвала суду № 133525127, 22.01.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/262/26

Провадження №2-о/333/95/26

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Тучков С.С., розглянувши матеріли заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), -

В С Т А Н О В И В:

До Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження. Тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позову. Крім того, ч.3 ст. 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Згідно з ч.4 ст.175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Заявником не додано до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору за подання до суду заяви про встановлення факту смерті.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У заяві заявник зазначає, що відповідно до посвідчення, виданого 12.09.2019 року вона має право на звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

При цьому суд акцентує увагу, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються спеціальним Законом, яким є Закон України «Про судовий збір». Статтею 5 зазначеного Закону визначено категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, і, зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (п.13 ч.1 ст.5 Закону).

Таким чином, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України на підставі Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, відповідно, правові підстави для звільнення заявника від сплати судового збору за подання заяви про встановлення факту смерті відсутні.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22цього жЗакону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року зроблено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Даний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у зв`язку із передачею Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду справи на її розгляд для розв`язання виключної правової проблеми щодо застосування норми п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із незгодою з попередніми висновками як Великої Палати, так і касаційних палат, у яких стверджувалось про те, що учасники бойових дій безперечно звільняються від сплати судового збору у будь-якій справі.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 року у справі №567/79/23 підтвердила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VIз урахуванням вимог статей12та22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Отже, подання заяви про встановлення факту смерті не є захистом порушених прав заявника як учасника бойових дій, а тому судовий збір у даному випадку підлягає сплаті на загальних підставах.

Таким чином, заявнику необхідно усунути зазначені вище недоліки заяви у такий спосіб:

- надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 665,60 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків та наданням строку для їх усунення.

Керуючись ст.ст.175-177, 185, 260-261, 293-294 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що якщо у встановлений строк не будуть усунуті зазначені недоліки, то заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков