Рішення № 133524794, 23.01.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/4090/25

Провадження по справі 2-а/305/52/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ємчука В.Е.

за участі: секретаря судового засідання Шемоти М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Рахівського районного суду з адміністративним позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, який мотивував тим, що працює представником з дистриб?юції компанії Водафон. 21 жовтня 2025 року близько 10 год він перебував по роботі по вулиці Сігетській в смт Солотвино Тячівського району. Проїжджаючи по вулиці Сігетській у смт Солотвино Позивач зупинив автомобіль на проїзній частині біла магазину за № 95, який він мав обслуговувати та ввімкнув аварійну сигналізацію. В цей час повз нього проїжджав автомобіль працівників поліції ДНЗ 0593, який припаркувався позаду його автомобіля. Він виходив зі свого автомобіля та відкрив багажник, щоб відвантажити товар, як в цей момент до нього підійшов працівник поліції та попросив посвідчення водія. На запитання позивача, у зв?язку з чим має пред?явити документ, працівник поліції пояснив, що Позивач порушив правила дорожнього руху, тому буде складати постанову. Надалі показав працівнику поліції посвідчення водія в додатку "ДІЯ! та щодо нього винесено постанову ЕНА № 5982845 про порушення Правил дорожнього руху, а саме порушення вимог дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено", за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Постанову про адміністративне правопорушення відмовився підписати, оскільки Правил дорожнього руху не порушив. Надати йому вказану постанову працівники поліції відмовилися. У зв?язку з цим, не погоджуючись із постановою він зробив запит до ГУНП в Закарпатській області з вимогою надати копію зазначеної постанови. Про зміст вказаного правопорушення дізнався з додатка "ДІЯ". Крім того, 23.10.2025 подав клопотання до Солотвинської селищної ради про надання йому інформації про схему розміщення дорожніх знаків по вулиці Сігетській, оскільки фактично по даній вулиці відсутній встановлений дорожній знак 3.34 "Зупинку заборонено". Позивач з даною постановою не згоден, оскільки винесена без достатніх правових підстав та з грубим порушенням вимог КУпАП, без належних доказів факту правопорушення, жодних правил дорожного руху він не порушував, постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а відповідачем не було належним чином з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи наявна його вина у вчиненні такого правопорушення. Так, по вулиці Сігетській у смт Солотвино наявний дорожній знак 3.35 "Стоянка заборонена". Цей знак дозволяє зупинку до 5 хвилин, якщо вона пов`язана з вантажно-розвантажувальними роботами або посадкою/висадкою пасажирів. Працівник поліції при винесенні постанови позбавив його можливості скористатися правами, передбаченими статтею 268 КпАП. Під час винесення постанови поліція взагалі не розібралася із ситуацією, яка сталася, та належним чином не дослідили всіх обставин справи. Таким чином, порушено вимоги статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об?єктивне з?ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. В даному випадку потрібно зазначити, що Відповідач не дослідив склад адміністративного правопорушення, а саме його суб?єктивну сторону, обов?язковою ознакою якої є вина, яка має бути доведена. Лише після доведення вини відповідними доказами працівник поліції мав право притягти Позивача до відповідальності. Таким чином, не маючи взагалі жодних доказів відповідальності, не виконавши при цьому вимог ст. 251, 252 КУпАП, де зазначається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на викладене, просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5982845 від 21.10.2025 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі в зв?язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення та стягнути з відповідача на мою користь витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 29.10.2025 було відкрито провадження у справі та Відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

Від Головного управління національної поліції в Закарпатській області 04.11.2025 надійшов відзив, де зазначено, що 21.10.2025 року о 10 год 32 хв в смт Солотвино, по вул. Сігетській, ОСОБА_1 керуючи т/з не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 (зупинку заборонено), здійснив зупинку в зоні дії знаку чим порушив пн. 8.4.в ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст.122 КУпАП. Постановою серії ЕНА № 5982845 від 21.10.2025 громадянина ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. За приписами пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Поліцейський Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капрал поліції Феєр С. І., виявив правопорушення, вчинене позивачем, внаслідок чого було складено постанову серії ЕНА № 5982845 та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. На місці вчинення адміністративного правопорушення, поліцейський Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капрал поліції Феєр С. І., здійснив відеофіксацію події, що в розумінні статті 251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення. Звертає увагу суду, що оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства в даному випадку є безпідставними, необґрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню. Враховуючи викладене, просить відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі в повному обсязі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 21.01.2026 позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні позову, з підстав, викладених у позовній заяві, відмовився від допиту свідка ОСОБА_2 , який на виклик суду не з`явився в судове засідання та після перерви в судове засідання не з`явився, надав заяву про продовження розгляду справи без його участі.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою, другою статті 2 КАС України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до статті 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП).

Стаття 249 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Суд встановив, що відповідно до постанови поліцейського Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капрала поліції Феєра Серафима Івановича серії ЕНА № 5982845 від 21.10.2025 громадянина ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, за те, що він 21.10.2025 року о 10 год 32 хв в смт Солотвино по вул. Сігетській, керуючи Т/З не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 (зупинку заборонено), здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4. в ПДР.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.

Позивач зазначає, що Відповідач порушив норми матеріального та процесуального права, зокрема, під час розгляду справи він був позбавлений можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, копію постанови йому відмовилися на місці події надати, а вини своєї у вчинення адміністративного правопорушення він не визнає.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими й електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» надано право поліції застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

За визначенням, наведеним у ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до правової позиції Верховного суду, що викладена в постанові у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) від 30.05.2019, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За правилами ч. ч. 1-3 ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП серед іншого настає за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, зупинки, стоянки.

Пункт 3.34 "Зупинку заборонено" є заборонним знаком і вказує на те, що забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно з посвідченням №022 від 31.12.2024 ОСОБА_1 є представником з дистриб`юції, й він є представником критичної інфраструктури, наділений правами та обов`язковими передбаченими Законом України "Про зв`язок" обов`язковими передбаченими посадовими інструкціями та має право на доступ до інфраструктури компанії.

Позивач не заперечує зупинки автомобіля 21.10.2025 близько 10 години по вулиці Сігетській у селищі Солотвино, але стверджує, що ця зупинка була короткостроковою, оскільки він є дистриб`ютором компанії мобільного зв`язку і його зупинка біля магазину №95 була для того, щоб доставити в магазин продукцію зі свого автомобіля, при цьому він включив знак аварійної зупинки. Ба більше, по вулиці Сігетській взагалі не було розміщено знаку "Зупинку заборонено".

Суд в ході розгляду справи переглянув файл на диску, який надав ОСОБА_1 , на якому міститься відеозапис вулиці Сігетської у селищі Солотвино, де знак "Зупинку заборонено" відсутній.

Крім того, суд оглянув і файл з відеозаписом, який здійснювався за допомогою відеореєстратора з уніформи співробітника поліції, доданий відповідачем до відзиву, на якому відображено процедуру складання постанови щодо ОСОБА_1 , й встановлено, що навколо місця події справді не спостерігається знак "Зупинку заборонено", а працівник поліції на зауваження ОСОБА_1 про те, що відсутній такий знак пояснив, що за вказівкою працівників прикордонної служби, яким заважають припарковані автомобілі, вони змушені складати протоколи про вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, з цього запису видно, що ОСОБА_1 не було вручено копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При цьому суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та додані до протоколу.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що сам по собі факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення. А відповідно до принципу презумпції невинуватості, що діє в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

В порушення вимог ст. 251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказів вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених в постанові. Постанова про адміністративне правопорушення сама по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 8 ст. 121 КУпАП.

Враховуючи те, що відповідачем, окрім самої постанови, не надано доказу (відеозапису, фото-, чи ін.), який повинен був фіксувати, не тільки процедуру складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, але і наявність факту самого правопорушення, зокрема зупинку автомобіля саме у місці розташування знаку "Зупинку заборонено".

Сам же Позивач не заперечує зупинки автомобіля біля магазину мобільного зв`язку по вулиці Сігетській у селищі Солотвино, але пояснює зупинку, що він є дистриб`ютором мобільної мережі "Водафон" й зупинка була зумовлена необхідністю вивантаження товарів мобільного оператора "Водафон", що не суперечить п. 3.34 ПДР України.

Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки матеріали справи не містять доказів наявності у діях ОСОБА_1 вчиненого 21 жовтня 2025 року складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі.

Частина 2 та 3 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, розпоряджаючись своїми правами, заявив вимогу про стягнення судових витрат з відповідача, тому відповідно до ст. 139 та 143 КАС України слід стягнути з ГУНП в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 605,60 гривні, які були понесені Позивачем на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 20, 77, 78, 90, 139, 242, 243, 244, 246, 255, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського Тячівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капрала поліції Феєра Серафима Івановича про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5982845 від 21.10.2025 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у цій справі.

Стягнути з Головного управління національної поліції у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя: В.Е. Ємчук