Рішення № 133520478, 22.01.2026, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/2009/25

Провадження № 2/538/114/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання Горілей Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лохвицького районного суду Полтавської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» Столітній М.М. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6985241 про надання споживчого кредиту, за яким відповідачу надано кредит в розмірі 5500,00 грн, строком на 360 днів. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання виконало та перерахувало відповідачу кредитні кошти за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку.

Укладаючи кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів: стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Знижена процентна ставка 1,99 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 20.09.2023 р. або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором.

Споживач погоджується, повністю розуміє та пооінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

20.09.2023 року відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.

Позивачем нараховано проценти за 80 календарних днів (28.05.2024 15.08.2024) в межах строку договору відповідно до розрахунку: 5500 грн * 1,99 % = 109,45 грн*80 календарних днів = 8756,00 грн.

27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК«Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, у відповідності до умов якого, позивачу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі: заборгованість за кредитним договором відповідача склала: сума кредиту 5500 грн, сума процентів за користування кредитом 9969,4 грн, всього 15469,40 грн.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 5500 грн тіло кредиту та 9969,4 грн нараховані проценти, 8756,00 грн нараховані позивачем проценти за 80 календарних днів, всього 24225,4 грн.

Оскільки відповідач добровільно не погашає вказану заборгованість за кредитом, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором. Окрім того, позивач просить стягнути судові витрати: сплачений судовий збір 2422,40 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, а також в порядку ч. 10 ст. 165 ЦПК України інфляційні втрати і 3 % річних.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити у їх відсутності, про що вказав у позовній заяві, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, відзиву, клопотань не надав.

Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку, виходячи із таких мотивів.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Частинами 5, 7 ст. 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 21.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційної телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6985241 про надання споживчого кредиту.

На виконання цього договору відповідач отримав шляхом безготівкового зарахування на власну платіжну картку кредитні кошти в розмірі 5500,00 грн на строк 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 дні.

Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.

Позивачем нараховано проценти за 80 календарних днів (28.05.2024 15.08.2024) в межах строку договору відповідно до розрахунку: 5500 грн * 1,99 % = 109,45 грн*80 календарних днів = 8756,00 грн.

27.05.2024 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників.

Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі: заборгованість за Кредитним договором Відповідача склала: сума кредиту 5500 грн, сума процентів за користування кредитом 9969,4 грн, всього 15469,4 грн.

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 5500 грн тіло кредиту та 9969,4 грн нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 80 календарних днів 8756,00, всього 24225,4 грн.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України установлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 202, ч. 1 ст. 626 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договором є домовленість двох або більше сторін на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Частиною 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту)може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Нормою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В силу приписів ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

За змістом ст. ст. 629, 525, 612, 611 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідачем не надано суду доказів, які спростовували би наданий розрахунок заборгованості перед позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», як новим кредитором у грошовому зобов`язанні відповідача, а також відповідачем не доведено належними доказами відсутність такої заборгованості перед позивачем чи попереднім кредитором ТОВ «Авентус кредит».

Таким чином, наданий позивачем детальний розрахунок заборгованості по кредиту (Картка обліку Договору), не спростовані будь-яким контррозрахунком відповідача.

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 6985241 від 21.08.2023 року на загальну суму 24225,40 грн.

Крім того, згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а тому враховуючи повне задоволення цього позову, такий збір слід стягнути із відповідача на користь позивача.

Разом із тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року в справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що у позовній заяві представником позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» адвокатом Столітнім М.М. було заявлено вимогу про стягнення із відповідача на користь позивача 10000,00 грн витрат на правову допомогу.

В підтвердження заявлених вимог представником позивача до позовної заяви долучено Акт №11475 прийому-передачі робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року.

Зважаючи на те, що витрати на правову допомогу були підтверджені належними та допустимими доказами, беручи до уваги обсяг виконаних робіт (наданих послуг), здійснених адвокатом Столітнім М.М., складність справи та її значення для позивача, розумність та обгрунтованість таких витрат, фактичну сплату їх позивачем на користь адвоката, на правову допомогу підлягають до задоволення шляхом їх стягнення з відповідачки на користь позивача.

Щодо позовної вимоги, в порядку примусового виконання рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 202, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 626, 627, 638, 1048-1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 76-80, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 259, 260, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 280 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 24225,4 грн (двадцять чотири тисячi двiстi двадцять п`ять гривень 40 копiйок), з яких сума кредиту 5500 грн (п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копiйок), сума процентів за користування кредитом 9969,4 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот шiстдесят дев`ять гривень 40 копiйок), нараховані позивачем проценти за 80 календарних днів 8 756,00 грн. (вiсiм тисяч сiмсот п`ятдесят шiсть гривень 00 копiйок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.А. Бондарь