Постанова № 133519644, 08.01.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/84/26

Провадження № 1-кс/362/22/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання слідчого СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12024111140000520 від 06.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 3 ст. 365-2 КК України, щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Носівка, Носівського р-ну, Чернігівської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаюї за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, -

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів до підозрюваної ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, що Слідчим відділенням відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111140000520 від 06.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (ЄДРПОУ 42011093), виконуючи повноваження, коло яких визначено ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», будучи особою, яка уповноважена на проведення державної реєстрації прав, виконуючи функції суб`єкта державної реєстрації прав, діючи всупереч цілям та завданням із здійснення заходів щодо державної реєстрації, будучи уповноваженою на самостійне прийняття рішень щодо внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, маючи обов`язок здійснювати перевірку відповідності поданих заявниками документів вимогам законодавства, перевірку наявності правових підстав для державної реєстрації, достовірності та належності поданих документів заявником, перевірку відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, шляхом зловживання службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди іншими особами, діючи умисно, прийняла рішення про державну реєстрацію в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно та їх обтяжень, в інтересах громадянина ОСОБА_9 у вигляді набуття ним права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022, загальною площею 65,8646 га, яка станом на момент вчинення державної реєстрації права власності 26.10.2018 р. перебувала в оренді у громадянина ОСОБА_10 згідно договору оренди від 27.04.2016 р. та належала державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Так, ОСОБА_5 , не зважаючи на відсутність законних підстав, які надають законне право вчиняти реєстраційні дії, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за наявності підстав для відмови у державній реєстрації прав, визначеної в ч. 5 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, 26.10.2018 р. о 18:04 год. достовірно усвідомлюючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022 перебуває в оренді ОСОБА_10 на підставі договору оренди від 27.04.2016 р., укладеного між ОСОБА_10 (орендарем) та Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (орендодавцем), засвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_11 , зловживаючи своїми повноваженнями в порушення ст.ст. 9, 10, 24, 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 6, 9, 13, 16, 21, 29, 31 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26 жовтня 2011 р., здійснила зміну інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, прийняла рішення №43739090 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022 загальною площею 65,8646 га, з цільовим призначенням «Для ведення фермерського господарства», що розташована в межах Барахтівської сільської ради, Обухівського району, Київської області на користь громадянина ОСОБА_9 , хоча вказана земельна ділянка територіальної громадою або органами державного управління у власність даному громадину не відводилась.

Таким чином, ОСОБА_5 , зловживаючи службовими повноваженнями державного реєстратора, під час виконання свої функцій з метою отримання неправомірної вигоди для ОСОБА_9 у вигляді набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022, загальною площею 65,8646 га, що розташована в межах Барахтівської сільської ради, Обухівського району, Київської області, чим своїми умисними діями спричинила тяжкі наслідки Васильківській міській територіальній громаді в особі Васильківської міської ради, з володіння якої вибула вказана земельна ділянка, вартістю 11 083 300 (одинадцять мільйонів вісімдесят три тисячі триста) грн., що більше ніж у 12 580 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 26 жовтня 2018 р.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні своїми службовими повноваженнями державного реєстратора з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України (в редакції КК України від 06.10.2018 р.).

Правова кваліфікація кримінального правопорушення:

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України зловживанні своїми службовими повноваженнями державного реєстратора з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчинені кримінального правопорушення:

05.01.2026 р. слідчим СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України (в редакції КК України від 06.10.2018), погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, 05.01.2026 вручено підозрюваній ОСОБА_5 .Підозра ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обгрунтовується:

- відповіддю №9245/2-24 від 27.09.2024 ГУ Держгеокадастру, з якої встановлено, що державні акти ЯЖ 313900 від 30.10.2007 та ЯЖ 313899 від 30.10.2007, не видавались;

- протоколом тимчасового доступу до документів, що становлять таємницю вчинення нотаріальних дій, які перебувають у володінні приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 , який здійснює свою професійну діяльність за адресою: АДРЕСА_3 , згідно якого вилучено в оригіналі документи, а саме: оригінал договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022 договору оренди від 27.04.2016, укладеного між ОСОБА_10 (орендарем) та Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (орендодавцем), засвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_11 , який діяв на момент вчинення незаконних реєстраційних дій, та документів які було додано до даного договору оренди;

- протоколом тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні Господарського суду Київської області, що розташований за адресою: вул. С. Петлюри 16/108 м. Київ, згідно якого було отримано завірені копії Рішення Господарського суду Київської області 21 від 28.11.2022, Постанови Північного апеляційного від 25.10.2023 по господарській справі № 911/1149/21, які мають преюдиційне значення для кримінального провадження та з яких встановлено що дії державного реєстратора ОСОБА_5 є протиправними, Ухвали Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.03.2024, що знаходиться у господарській справі № 911/1149/21;

- висновком експерта від 09.09.2025 №СЕ-19/111-25/49887-ОЗ, згідно якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022, загальною площею 65,8646 га, з цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства», яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с/рада. Барахтівська, станом на 26.10.2018 р. становила 11 083 300 (одинадцять мільйонів вісімдесят три тисячі триста) грн. без врахування ПДВ, та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Посилання на один або кілька ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення тобто наявний ризик, передбачений п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України;

- підозрюваний може вчиняти нові кримінальні правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов до висновку про наявність ризиків:

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справах та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджанню встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є те, що підозрюваний ОСОБА_5 , може переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання її винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Крім того, відповідно до Указу Президента 15 квітня 2025 року N 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", нині продовжено воєнний стан в Україні у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Враховуючи викладене, станом на сьогодні певна частина територій України знаходиться під окупацією, а кордони держави на цих територіях не контролюються належним чином. Беручи до уваги тяжкість злочину вчиненого підозрюваною, наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 можуть бути вчинені спроби щодо незаконного перетину кордону України або переховування на тимчасово окупованій території України з метою уникнення кримінальної відповідальності

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України:

Досудовим розслідуванням установлено, що підозрювана виконувала функції державного реєстратора та мала прямий доступ до електронного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до законодавства України документи, що подаються державному реєстратору, завантажуються до Державного реєстру речових прав у електронній формі.

Крім того, державний реєстратор формує реєстраційну справу, яку відповідно до вимог законодавства зобов`язаний зберігати протягом усього періоду своєї діяльності.

У зв`язку з викладеним існують реальні ризики, що ОСОБА_5 може знищити, приховати або спотворити документи, надані їй для реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_9 , оскільки на даний момент органом досудового розслідування не виявлено їхніх оригіналів.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити, що підозрювана може вчиняти нові кримінальні правопорушення, для уникнення кримінальної відповідальності.

Обґрунтування неможливості запобігання ризику, застосуванням більш м`яких запобіжних заходів:

Більш м`які запобіжні заходи передбачені ст. 176 КПК України до підозрюваного не можуть бути застосовані, а саме: особисте зобов`язання в зв`язку зі скоєнням ним кримінального правопорушення проти діяльності у сфері надання публічних послуг, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також даний запобіжний захід не забезпечить запобіганню виникнення ризику, а саме незаконно впливати на свідків, потерпілого, експертів у цьому ж кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення, особистої поруки в зв`язку з відсутністю у слідства будь-яких даних про осіб, які заслуговуючи на довіру у слідства, можуть надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу; застава в зв`язку із відсутністю даних про те, що у підозрюваного є кошти необхідні для внесення застави.

Отже, у даному випадку до підозрюваної ОСОБА_5 , необхідно застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо клопотання та просив відмовити у його задоволенні.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні просила застосувати домашній арешт в нічний час.

Заслухавши прокурора та слідчого, пояснення підозрюваної та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207-213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваній та її захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені підозрюваній 08.01.2026 р. о 10 год. 57 хв. та її захиснику 08.01.2026 р., приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що відділом поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111140000520 від 06.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 3 ст. 365-2 КК України (а.с.7-8).

Слідчим СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 05.01.2026 р. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених 12024111140000520 від 06.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 3 ст. 365-2 КК України (а.с.243-249).

Підозра ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами:

- відповіддю №9245/2-24 від 27.09.2024 ГУ Держгеокадастру, з якої встановлено, що державні акти ЯЖ 313900 від 30.10.2007 та ЯЖ 313899 від 30.10.2007 р. не видавались;

- протоколом тимчасового доступу до документів, що становлять таємницю вчинення нотаріальних дій, які перебувають у володінні приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 , який здійснює свою професійну діяльність за адресою: АДРЕСА_3 , згідно якого вилучено в оригіналі документи, а саме: оригінал договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022 договору оренди від 27.04.2016, укладеного між ОСОБА_10 (орендарем) та Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (орендодавцем), засвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_11 який діяв на момент вчинення незаконних реєстраційних дій, та документів які було додано до даного договору оренди;

- протоколом тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні Господарського суду Київської області, що розташований за адресою: вул. С. Петлюри 16/108 м. Київ, згідно якого було отримано завірені копії Рішення Господарського суду Київської області 21 від 28.11.2022, Постанови Північного апеляційного від 25.10.2023 по господарській справі № 911/1149/21, які мають преюдиційне значення для кримінального провадження та з яких встановлено що дії державного реєстратора ОСОБА_5 є протиправними, Ухвали Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.03.2024, що знаходиться у господарській справі № 911/1149/21;

- висновком експерта від 09.09.2025 №СЕ-19/111-25/49887-ОЗ, згідно якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022, загальною площею 65,8646 га, з цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства», яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с/рада. Барахтівська, станом на 26.10.2018 становила 11 083 300 (одинадцять мільйонів вісімдесят три тисячі триста) гривень без врахування ПДВ, та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Вирішуючи вищезазначене клопотання прокурора, слідчого, слідчий суддя виходить з положень ст. 2 КПК України, відповідно до якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.

Згідно з ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК. Слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідного клопотання, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний:

- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;

пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

- перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;

- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Єдиною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та за наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України.

Його застосування без встановлення наявності підстав та ненадання матеріалів, що підтверджують ризики, передбачені ст. 177 КПК України є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд має з`ясувати місце проживання підозрюваного.

Слідчому судді, суду при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід звертати увагу, що вжите законодавцем у ч. 5 ст. 181 КПК словосполучення "житло цієї особи" охоплює випадки, коли підозрюваний: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо.

Правильною слід вважати практику тих слідчих суддів, які застосовують цей запобіжний захід у згаданих випадках, з`ясувавши при цьому думку власника житла та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв`язків підозрюваного, в місці його постійного проживання; наявність у нього родини й утриманців (місце їх фактичного проживання); достатність застосування такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у ст. 177 КПК, зокрема спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду тощо.

Вказана судова практика закріплена листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних у кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».

Відповідно до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 ; її вік та стан здоров`я те що вона тяжких захворювань не має, міцність соціальних зв`язків, тобто, те, що вона має місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та місце реєстрації: АДРЕСА_1 , та те, що вона раніше не судима; компрометуючих матеріалів на ОСОБА_5 прокурор та слідчий не надали, а тому приходить до обґрунтованого висновку про недоведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

Прокурором та слідчим, окрім того, не підтверджено ризиків передбачених п.1, п.3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки з моменту порушення кримінального провадження та до і після пред`явлення підозри, підозрювана постійна з`являлася на виклику до слідчого, що також підтверджується матеріалами клопотання про обрання запобіжного заходу; можливість впливати на потерпілого та свідків, спростовується тим, що потерпілий та свідки в даному кримінальному провадженні допитані, що підтверджується протоколами допиту свідків та потерпілого; щодо ризику вчинити інше кримінальне провадження, то слідчим також не доведено наявного ризику, оскільки ОСОБА_5 раніше не судима, до адміністративної відповідальності також не притягувалася, а тому відсутні підстави вважати, що відносно ОСОБА_5 дієвим буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з матеріалів справи не вбачається.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, враховуючи, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосувати щодо нього альтернативний запобіжний захід, а саме: особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий запобіжний захід є співмірним з існуючим ризиком ч. 2 ст. 177 КПК України, а саме обґрунтованою підозрою, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої їй підозри, може забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Керуючись ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, статтями 176, 177, 178, 181, 183, 184, 194, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Обрати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов`язки:

- прибувати до слідчого СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти прокурора, слідчого чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого, а якщо справа перебуватиме у провадженні суду - на прокурора.

Роз`яснити підозрюваній наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Строк дії ухвали складає два місяці з дня її проголошення.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1