Рішення № 133519198, 16.01.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/625/25

2/296/1034/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"16" січня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судових засідань Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Денисенко В.М. звернулася до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою та відповідно до змісту позовних вимог просить: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 від усіх видів її доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду і до повноліття дитини.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка є бабусею малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками малолітнього ОСОБА_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Батько ОСОБА_5 в лютому 2024 року вступив до лав Збройних Сил України та наразі перебуває у полон країни-агресора. Мати ОСОБА_2 протягом тривалого часу не приймає участь у вихованні сина, не піклується про нього, самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, не надає фінансової допомоги на утримання дитини, не підтримає контактів з дитиною, не цікавиться життям та розвитком дитини.

Наказом Служби у справах дітей Житомирської міської ради №143 від 03 грудня 2024 року малолітнього ОСОБА_3 тимчасово влаштовано у сім`ю позивача з 03 грудня 2024 року терміном на два місяці.

Рішенням Житомирської міської ради від 11.12.2024 року №1954 позивача призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_3 .

Вказує, що вихованням, оздоровленням, навчанням та утриманням дитини займається виключно позивач.

Ухвалою від 06.02.2025 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с.82).

Ухвалою від 05.06.2025 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні (а.с.95).

Також 05.06.2025 року постановлено ухвалу про витребування доказів.

Представник позивача адвокат Денисенко В.М. подала до суду заяву в якій просить справу розглядати без її участі та без участі позивача, заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Також не заперечує щодо ухвалення заочного рішення суду (а.с.149).

Представник третьої особи органу опіки та піклування Житомирської міської ради Кур`ята В.Ц. подав до суду заяву в якій не заперечив щодо задоволення позовних вимог, а в додаток до заяви додав висновок виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування, щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 №1285 від 17.09.20258 року (а.с.150,152-153).

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Крім того, відповідача повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У призначені судові засідання відповідач не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.34).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00046552993 від 16 серпня 2024 року, відомості про батька ОСОБА_5 записані відповідно до ст. 126 СК України (а.с.35).

Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.21).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.05.2023 зазначено, що внаслідок збройної агресії російської федерації з метою зміни меж території України з 02.03.2022 перестав виходити на зв`язок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який востаннє перебував у н.п. Северинівка, Макарівського району, Київської області. На даний час наявна інформація, що останній перебуває у полоні країни-агресора. (ЄО 18310) (а.с.36).

Відповідно до листа секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 29.05.2023, повідомлено про те, що військовослужбовця ОСОБА_5 включено в реєстр Національного інформаційного бюро, держателем якого є державне підприємство "Український національний центр розбудови миру". Крім того, перебування військовослужбовця ОСОБА_5 у полоні держави-агресора підтверджено Міжнародним Комітетом Червоного Хреста (а.с.38).

Як вбачається з витребуваних судом відомостей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 05.08.2024 року розшукується Житомирським районним управлінням поліції №2 як особа, зникла безвісти (розшукова справа №3613034/25 від 06.11.2024) (а.с.109).

За повідомленням позивача, дитина проживає з нею, відповідачка коштів на утримання дитини не надає, не цікавиться його життям, розвитком, з дитиною не спілкується.

Згідно положень ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За нормою п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно положень частини 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України та вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Так, відповідно до листа Служби у справах дітей Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області №189/11 від 01.08.2024 року, який адресований відділу полії №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, повідомлено, що комісійно працівниками Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області неодноразово здійснювався виїзд за місцем проживання гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , яка є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, за вказаною адресою її жодного разу не було виявлено. Під час останнього виїзду вдалося поспілкуватися із сусідами та встановити, що ОСОБА_7 разом із сином після інциденту, що стався 27.06.2024 р., переїхала на нове місце проживання, але куди саме - ніхто не знає. Тому, просять вжити заходів щодо розшуку вищевказаної сім`ї та повідомити соціальні служби про організацію надання соціальних послуг за їхнім місцем фактичного проживання (а.с.46).

Начальник відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області повідомив, що 27 червня 2024 року до чергової частини відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області зі спеціальної лінії «102» надійшло звернення від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з приводу виявлення дитини. Заявник ОСОБА_9 повідомив, що на Соколовському масиві, в районі малої площі, було виявлено хлопчика приблизно 2 роки, одягнений в білу футболку, на футболці зліва малюнок червоний квадрат. В ході проведення перевірки встановлено, що на місце події виїжджали працівники сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області. По прибуттю на місце події працівниками сектору реагування патрульної поліції одразу було розшукано та встановлено матір малолітнього хлопчика. Матір`ю малолітнього ОСОБА_3 є громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .У матері малолітнього - громадянки ОСОБА_2 було взято письмове пояснення з приводу ситуації, яка сталась. Того ж дня, працівниками поліції з ОСОБА_2 було проведено профілактичну роз`яснювальну бесіду, з метою недопущення скоєння в подальшому випадків неналежного виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_2 було роз`яснено зміст статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення за даною статтею (а.с.47).

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 03.07.2024 року у справі №278/3708/24 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді попередження (а.с.49). У вказаній постанові зазначено, що 27.06.2024 ОСОБА_2 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов по догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишивши його без догляду на вулиці.

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики Житомирського спеціального закладу дошкільної освіти №59 , який відвідує ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено наступне. Дитина поступила в заклад 09.11.2023 р. Згідно висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини зазначені освітні потреби: функціональні труднощі найтяжчого ступеня прояву (мовленнєва функція), інтелектуальні труднощі тяжкого ступеня прояву, навчальні труднощі тяжкого ступеня прояву, соціоадаптаційні соціокультурні труднощі тяжкого ступеня прояву. Рекомендований рівень підтримки - 5. Нікіта в контакт вступає поступово. Проявляє інтерес до співпраці з дорослим. Звернену мову розуміє та виконує словесну інструкцію. Пасивний та активний словник обмежений. Вимова нечітка. Увага мимовільна. Сприймання посереднє переважає зорове. Мислення предметне з елементами наочно-дійового. Сенсорні еталони на стадії формування: називає кольори та геометричні форми, пірамідку будує за розміром кілець, т.б. є поняття «більший-менший», рахує, до шести. Уявлення про навколишній світ та особистість також обмежені. Хлопчик активний. Любить рухливі ігри. Проявляє інтерес до ровесників, але ігрової ситуації не складає. Цікавиться іграшками, надає перевагу транспорту, перегляду ілюстрацій в книгах. Навички самообслуговування сформовані частково, потребує допомоги дорослого. Мати хлопчика, ОСОБА_2 , приводила Нікіту в заклад невчасно, здебільшого неохайно одягненим (одяг не відповідного розміру), іноді забирала дитину з запізненням. Мати недостатньо приділяла уваги вихованню дитини, розвитком дитини не цікавилася. ОСОБА_2 останній раз приводила дитину в заклад 08.08.2024 року. З 12.08.2024 року Нікіту в заклад приводить і забирає бабуся ОСОБА_1 (а.с.56).

Згідно консультативного висновку спеціаліста КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради від 10.08.2023 року, ОСОБА_3 встановлено наступний діагноз: порушення психомовленевого розвитку з порушенням сну (а.с.41).

Адміністрація Житомирського спеціального закладу дошкільної освіти №59 Житомирської міської ради у листі від 06.09.2024 року повідомляє, що в закладі виховується дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина поступила в заклад 09.11.2023 р. Згідно висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини зазначені освітні потреби: функціональні труднощі найтяжчого ступеня прояву (мовленнєва функція), інтелектуальні труднощі тяжкого ступеня прояву, навчальні труднощі тяжкого ступеня прояву, соціоадаптаційні/соціокультурні труднощі тяжкого ступеня прояву. Рекомендований рівень підтримки - 5. При зарахуванні дитини в навчальний заклад вихованням хлопчика займалася мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначила адресу проживання АДРЕСА_1 . Батько вихованця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на даний час знаходиться в полоні (зі слів ОСОБА_10 ). Під час перебування дитини в матері, ОСОБА_11 приводила Нікіту в заклад невчасно, здебільшого неохайно одягненим (одяг не відповідного розміру). Також були випадки коли мати приходила в заклад з неприємним запахом, іноді забирала дитину з запізненням. Адміністрація закладу, соціально-психологічна служба та педагоги групи неодноразово проводили профілактичну бесіду з мамою дитини про неналежне виконання батьківських обов`язків, надавали рекомендації щодо розвитку дитини. На даний час вихованням дитини займається бабуся ОСОБА_1 , так як мати, зі слів бабусі, відмовилася від дитини. За час перебування хлопчика в ОСОБА_12 , педагоги групи побачили позитивні зміни в поведінці дитини, а саме: охайно одягнений, спокійний, почали формуватися навички самообслуговування (одягається, роздягається, ходить до вбиральні), почав проявляти інтерес до ровесників та складати з ними ігрову ситуацію. ОСОБА_1 приймає участь у житті групи, достатньо приділяє уваги вихованню та розвитку свого онука. Адміністрація ЖСЗДО № 59 стурбована ситуацією, що трапилася в даній родині та просить взяти дану сім`ю під контроль та провести заходи щодо захисту прав та інтересів ОСОБА_3 (а.с.42).

На вказане звернення Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради повідомляє, що 09 серпня 2024 року до служби звернулася ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_2 , з заявою, в якій вона повідомила, що її онук, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом з нею за вищевказаною адресою, що вона виконує обов`язки з утримання та виховання онука, так як мати дитини, ОСОБА_2 , відмовилася виховувати та утримувати сина. Батько малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , військовослужбовець, перебуває в полоні в рф. Працівниками служби та міського центру соціальних служб було проведено спроби з`ясувати участь матері у житті дитини, однак, на телефонні дзвінки ОСОБА_2 , не відповідає. Зі слів бабусі, ОСОБА_1 , мати не відвідує дитину, не забезпечує її потреб, не цікавиться життям та розвитком сина. Враховуючи вищевказане, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було поставлено на облік в службі (управлінні) у справах дітей Житомирської міської ради, як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах. Бабусі дитини, ОСОБА_1 повідомлено, що у разі подальшого ухилення матері, ОСОБА_2 , від виконання своїх батьківських обов`язків, відповідно до пункту 1 статті 165 Сімейного кодексу України, вона може звернутися з позовною заявою до суду щодо .позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 (а.с.57).

На звернення ОСОБА_13 , Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради листом від 13.09.2024 року повідомляє, що з ОСОБА_2 було проведено спроби з`ясувати її участь у житті дитини та профілактичну роботу щодо належного виконання батьківських обов`язків. Однак, на телефонні дзвінки ОСОБА_2 не відповідає, її телефон постійно перебуває поза зоною досяжності. У телефонній розмові з бабусею дитини по лінії матері, ОСОБА_14 , яка проживає в с. Головино Черняхівського району, з`ясовано, що вона також не має зв`язку з дочкою, ОСОБА_2 , вона не з`являлася за місцем проживання матері тривалий час. Також ОСОБА_14 повідомила, що не може виконувати обов`язки з утримання та виховання онука у зв`язку зі станом здоров`я. Оскільки мати дитини ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а батько перебуває в полоні, з метою захисту прав малолітнього онука ОСОБА_4 , відповідно до пункту 1 статті 165 Сімейного кодексу України роз`яснено право звернутися до суду з позовною заявою щодо позбавлення матері, ОСОБА_2 , батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 (а.с.53).

Наказом Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради №292-П від 18.09.2024 року, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, служби (управління) у справах дітей міської ради, як дитину, яка проживає у сім`ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання батьківських обов`язків (а.с.54).

На запит адвоката Вікторії Лалаян, Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради листом від 02.10.2024 року повідомляє, що 09 серпня 2024 року до служби звернулася ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_2 , з заявою, в якій вона повідомила, що її онук, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом з нею за вищевказаною адресою, що вона виконує обов`язки з утримання та виховання онука, так як мати дитини - ОСОБА_2 , відмовилася виховувати та утримувати сина. Батько малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , військовослужбовець, перебуває в полоні в рф. Працівниками служби та міського центру соціальних служб було проведено спроби з`ясувати участь матері у житті дитини та провести з нею профілактичну роботу щодо належного виконання батьківських обов`язків, однак, на телефонні дзвінки ОСОБА_2 не відповідає, її телефон постійно поза зоною досяжності. Зі слів бабусі, ОСОБА_1 , мати не відвідує дитину, не забезпечує її потреб, не цікавиться життям та розвитком сина. У телефонній розмові з бабусею дитини по лінії матері, ОСОБА_14 , яка проживає в с. Головино Черняхівського району, з`ясовано, що вона також не має зв`язку з дочкою, ОСОБА_2 , вона не з`являлася за місцем проживання матері тривалий час. Також ОСОБА_14 повідомила, що не може виконувати обов`язки з утримання та виховання онука у зв`язку зі станом здоров`я. Відповідно до листа Житомирського спеціального закладу дошкільної освіти №59 Житомирської міської ради від 06.09.2024 №107 та психолого-педагогічної характеристики дитини від 24.09.2024 №119, вихованням малолітнього ОСОБА_4 в даний час замається бабуся, ОСОБА_1 . Вона приводить дитину до закладу та забирає, цікавиться його розвитком, приймає участь у житті групи тощо. Мати дитини, ОСОБА_2 , останній раз приводила дитину до закладу 08 серпня 2024 року. Враховуючи вищевказане, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було поставлено на облік в Службі (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, як дитину, яка перебуває складних життєвих обставинах. Бабусі дитини, ОСОБА_1 , повідомлено, що у разі подальшого ухилення матері, ОСОБА_2 , від виконання своїх батьківських обов`язків, відповідно до п. 1 ст. 165 СК України, вона може звернутися з позовною заявою до суду щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 (а.с.51).

Наказом Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради №143 від 03 грудня 2024 року наказано тимчасово влаштувати дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у сім`ю ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на період з 03 грудня 2024 року терміном на два місяці (а.с.58).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №1954 від 11.12.2024 року №1954 вирішено призначити ОСОБА_1 опікуном над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.60).

Як вбачається, 02 травня 2019 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.68).

Згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_4 від 05 грудня 2012 року ОСОБА_1 та членам її сім`ї на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_3 (а.с.69).

Відповідно до актів обстеження умов проживання ОСОБА_3 , проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , від 12.08.2024 року та від 25.09.2024 року, умови проживання задовільні, для виховання та розвитку дитини створені належні умови (а.с.52,55).

Згідно договору дарування садового будинку від 28.10.2017 року, ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.27, 29,30).

Відповідно до договору дарування земельної ділянки від 28.10.2017 року, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, яка розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Іванівська сільська рада, СТ «Соколовське», тов. «Гвоздіка» (а.с.24-25,26).

ОСОБА_1 працює методистом Обласного комунального підприємства «Обласний учбово-курсовий комбінат житлово-комунального господарства» Житомирської обласної ради, має позитивну характеристику, а її дохід за період з 01.01.2024 року по 30.06.2024 року склав 94894,80 грн (а.с.73,74).

Відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості, відомості про розшук стосовно ОСОБА_1 відсутні, що стверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» (а.с.72).

Відповідно до висновку про стан здоров`я особи №1920/181 від 24.10.2024 року у ОСОБА_1 захворювань та станів, що перешкоджають бути опікуном не виявлено, опікуном може бути (а.с.67,75).

Свідок ОСОБА_16 (сусідка позивачки по садовому будинку) в судовому засіданні вказала, що вона знайома із ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Також їй відомо, що ОСОБА_2 вела спосіб життя, який суперечить загальноприйнятим нормам, вживала спиртні напої, неналежно доглядала за дитиною, хлопчик завжди був сам, без нагляду. З цього приводу до ОСОБА_2 приїздили працівники поліції.

Свідок ОСОБА_17 (сусідка позивачки по квартирі) в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_2 не бачила більше року, а її син ОСОБА_18 з серпня 2024 року проживає із ОСОБА_1 , яка займається його вихованням та утриманням.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27 лютого 1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дітей.

Згідно з Висновком, затвердженим рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17 вересня 2025 року №1285 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , виконавчий комітет Житомирської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 152-153).

За вимогами частини 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У спростування наведеного будь яких доказів відповідачкою суду не надано.

За вищевикладених обставин судом встановлено, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не проявляє до дитини материнської турботи, не цікавиться його життям та здоров`ям, не зустрічається і не спілкується з дитиною.

Дитина знаходяться на повному утриманні позивача, всі питання щодо виховання вирішуються нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідачки.

Зазначені фактори, як кожен окремо, такі в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини, з урахуванням винної поведінки матері, свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Судом не встановлено наявності будь-яких перешкод для матері у відвідуванні дитини, протягом судового розгляду справи відповідач своєї поведінки відносно дитини не змінила, суду не надано будь-яких доказів, що хоча б після звернення позивача із цим позовом до суду відповідачка вчиняла дії щодо налагодження зв`язку з дитиною.

Отже, відповідач не надала суду жодного доказу з її боку щонайменшої батьківської турботи.

У даній справі доведене нехтування відповідачем потребами своєї дитини, порушення прав дитини на належне батьківське виховання та не виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо спілкування з дитиною, виховання, забезпечення його потреб.

За викладених обставин суд вважає, що позов в частині позбавлення відповідача батьківських прав підлягає задоволенню, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки аліментів на утримання сина, суд дійшов наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від зобов`язання по утриманню дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може за вимогою позивача чи за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на утримання дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідачка у справі є особою працездатного віку, законодавчо на неї покладено обов`язок забезпечення утримання та виховання власної дитини, у зв`язку з чим, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, та беручи до уваги ненадання останньою будь-яких доказів на спростування обставин, викладених позивачем, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.01.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви, яким, за матеріалами справи, є 05 травня 2025 року.

Згідно ст. 430 ч.1 п.1 Цивільного процесуального кодексу України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

З врахуванням зазначеного позов підлягає задоволенню, оскільки стороною позивача доведено, що відповідач ухиляється від своїх батьківських обов`язків та не приймає участі в житті дитини, а іншого стороною відповідача не було спростовано.

Ураховуючи положення ст. 141 ЦПК України підлягають розподілу між сторонами понесені ними судові витрати.

На підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов`язковість якого надано Верховною радою України, здійснюють органи опіки та піклування або служби у справах дітей, однак представництво дітей у даній справі здійснювала позивач - батько дітей.

Згідно з позовною заявою позовні вимоги містять дві вимоги, а саме одну позовну вимогу майнового характеру - стягнення аліментів, та одну вимогу немайнового характеру - позбавлення батьківських прав.

На підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на одну позовну вимогу майнового характеру на користь держави у розмірі 1211,20 грн та за одну позовну вимогу немайнового характеру на користь позивача у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280-284, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.01.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м.Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа: орган опіки та піклування Житомирської міської ради, адреса: м.Житомир, майдан ім. С.П.Корольова, б. 4/2, код ЄДРПОУ 04053625.

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 23.01.2026