Ухвала суду № 133518665, 21.01.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4149/25

Провадження № 2/727/617/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року Шевченківський районний суд міста Чернівці в складі:

головуючого судді Яреми Л.В.,

за участю секретаря Гермак К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернівціводоканал» про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернівціводоканал» про захист прав споживачів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 квітня 2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 липня 2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Справа неодноразово призначалась судом до розгляду, але позивач ОСОБА_1 в судові засідання неодноразово не з`являвся, зокрема в судові засідання, призначені на 11 год. 00 хв. 15.10.2025 року, на 10 год. 00 хв. 03.11.2025 року, на 10 год. 00 хв. 18.11.2025 року, на 10 год. 00 хв. 03.12.2025 року, на 10 год. 30 хв. 26.12.2025 року, на 10 год. 30 хв. 21.01.2026 року, позивач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомляв, із заявою про розгляд справи у його відсутність не звертався. Про день, час та місце судових засідань повідомлений в установленому законом порядку.

Представник відповідача Мандабура С.В. в судове засідання не з`явився, у зв`язку із зайнятістю, просив розглянути справу у його відсутності. У разі повторної неявки позивача в судове засідання просив позовну заяву залишити без розгляду.

Згідно ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобами не здійснювалось.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частини перша, третя статті 131 ЦПК України).

Днем вручення судової повістки є, зокрема: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».

Наведені правові висновки неодноразово викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18, від 05 жовтня 2022 року у справі № 465/6745/17 та інших.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 зазначено, що «Верховний Суд наголошує на тому, що саме позивач має бути у першу чергу зацікавлений у розгляді його позовних вимог у розумний строк. Установивши, що позивач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явилася в судове засідання (02 липня 2020 року, 29 жовтня 2020 року), не скористалася правом подати заяву про розгляд справи за її відсутності, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Доводи касаційної скарги про те, що залишаючи її позов без розгляду, суд порушив її право на судовий захист, є безпідставними, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України). Крім того, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року). Посилання у касаційній скарзі на те, що відповідно до частин першої та другої статті 223 ЦПК України суд повинен був розглянути та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, є безпідставними, оскільки наслідки повторної неявки позивача передбачено частиною п`ятою наведеної норми та пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України, заяву про розгляд справи за її відсутності ОСОБА_1 до суду не подала».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2024 року у справі № 638/7210/15 зроблено висновок: «тлумачення пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить про те, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі. Наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507 цс 18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109 гс 19).

В судові засідання, зокрема на 11 год. 00 хв. 15.10.2025 року, на 10 год. 00 хв. 03.11.2025 року, на 10 год. 00 хв. 18.11.2025 року, на 10 год. 00 хв. 03.12.2025 р 10 год. 30 хв. 26.12.2025 року, на 10 год. 30 хв. 21.01.2026 року, позивач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомляв, із заявою про розгляд справи у його відсутність не звертався.

При цьому про дату, час та місце судового розгляду позивач був повідомлений належним чином за адресою, що ним вказана у позовній заяві та інших заявах на адресу суду: АДРЕСА_1 .

Також позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с.27).

Позивач ОСОБА_1 був повідомлений про судове засідання на 10 год. 30 хв. 26.12.2025 року повісткою, яка надсилалась рекомендованим листом на зазначену вище адресу, яку він отримав особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с. 175).

Також позивач ОСОБА_1 повідомлявся повісткою рекомендованим листом на зазначену адресу про судові засідання, які призначалися на 10 год. 00 хв. 03.11.2025 року, на 10 год. 00 хв. 18.11.2025 року, на 10 год. 00 хв. 03.12.2025 року, на 10 год. 30 хв. 21.01.2026 року, проте поверталися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 156, 169,174, 178 ).

Про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи позивач ОСОБА_1 суд не повідомив, тому він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

У підсистемі «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 не зареєстрований. Інші способи повідомити позивача про розгляд справи у суду були відсутні.

Така процесуальна поведінка позивача свідчить про не зацікавленість в розгляді справи.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився у судове засідання і не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а його неявка перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернівціводоканал» про захист прав споживачів без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернівціводоканал» про захист прав споживачів залишити без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду не виключає можливості повторного звернення до суду з заявленими позовними вимогами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ Л.В. ЯРЕМА