Ухвала суду № 133518101, 23.01.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/360/26

н/п 1-кс/953/476/26

УХВАЛА

"23" січня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №42025222010000165 від 03.12.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

22.01.2026 о 10 год. 22 хв. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання прокурора ОСОБА_3 , в якому він просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю, яка розташовані за адресою: м. Харків, вул. Куликівська (колишня вул. Мельникова) буд. 5, реєстраційний номер об`єкта: 389387163101, літ. К-2, загальною площею 312.8 кв.м., шляхом заборони будь-якими особам її відчуження, в тому числі звернення стягнення на неї та розпорядження в будь-який спосіб, в тому числі передання в оренду, в іпотеку, внесення до статутного капіталу тощо, заборони проводити реєстрацію та перереєстрацію, яка належить на праві власності ГО «Підтримки та захисту осіб з інвалідністю «Нація нескорених» код ЄДРПОУ 44989849.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим відділом ХРУП №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 03.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025222010000165 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що опрацюванням Єдиного державного реєстру судових рішень виявлено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 520/11212/2020, яким задоволено адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради та скасовано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації на об`єкт «Реконструкція офісної будівлі» по вул. Куликівська, 5 у м. Харкові, що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Також, на розгляді у Київському районному суду м. Харкова перебуває на розгляді справа № 953/11035/21 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_4 , ГО «Підтримки та захисту осіб з інвалідністю «Красива нація» щодо скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю по вул. Куликівській, 5 у м. Харкові з одночасним припиненням речових прав та зобов`язання привести об`єкт «Реконструкція офісної будівлі» у стан, що існував до проведення реконструкції.

Крім того, опрацюванням даних Публічної кадастрової карти встановлено, що вказаний об`єкт розташований на земельний ділянці з кадастровим номером 6310136600:01:010:0008, загальною площею 0,0163 га. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що вказана вище земельна ділянка перебуває в комунальній власності та права оренди, постійного користування відсутні, що свідчить про використання земельної ділянки без достатньої правової підстави. У зв`язку з вищевикладеним, в діях невстановлених осіб вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, а саме самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Під час досудового розслідування встановлено, що реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-1» за адресою: м. Харків, вул. Куликівська (колишня вул. Мельникова) буд. 5, виконана зі збільшенням загальної площі з 34,5 кв.м. до 312,8 кв.м. (як зазначено у повідомлені про початок виконання будівельних робіт № ХК 0611935432512), тобто зі зміною зовнішньої конфігурації об`єкта без отримання вихідних даних для проектування (містобудівних умов та обмежень), а отже в повідомленні

про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ХК 0611935432512 та в декларації про готовність до експлуатації № ХК 101200723602 зазначено недостовірні дані щодо земельної ділянки та містобудівних умов та обмежень, та як наслідок належно затвердженої проектної документації. Підставою для вказаних змін стала декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 101200723602.

Таким чином, встановлено те, що загальна площа нежитлової будівлі літ. «А-1» до реконструкції складала 34,5 кв. м, а після реконструкції загальна площа нового об`єкту літ. «В-2» складає 312,8 кв.м. то в даному випадку здійснено будівництво нового об`єкту без відповідних дозвільних документів.

Також встановлено, що 15.03.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 здійснено реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1174, виданий 15.03.2019, видавник: ОСОБА_5

11.08.2020 ресторатором Департаменту реєстрації Харківської міської ради внесені зміни в реєстрі в частині: нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 34,5 кв.м. на нежитлову будівлю літ. «В-2» загальною площею 312,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

26.08.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 здійснено реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Куликівська (колишня вул. Мельникова) буд. 5 за ГО «Підтримки та захисту осіб з інвалідністю «Красива нація» на підставі договору пожертви, серія та номер: 3403, виданий 26.08.2020, видавник: ОСОБА_6 .

25.01.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 здійснено внесення зміни в реєстрі об`єкту нерухомого майна, яке розташовано за адресою: м. Харків, вул. Куликівська (колишня вул. Мельникова) буд. 5, в частині: нежитлова будівля літ. «В-2» загальною площею 312,8 кв.м. на нежитлова будівля літ. «К-2» загальною площею 312,8 кв.м.

Незважаючи на існування обтяжень, щодо вищевказаної будівлі, а саме ухвали Київського районного суд м. Хаpкова, серія та номер: 953/11035/21 від 10.06.2021, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 , 03.10.2024, здійснено реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Куликівська (колишня вул. Мельникова) буд. 5 за ГО «Підтримки та захисту осіб з інвалідністю «Нація нескорених» на підставі Договору пожертви, серія та номер: 6538, виданий 03.10.2024, видавник ОСОБА_5 .

Постановою слідчого нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Куликівська (колишня вул. Мельникова) буд. 5, загальною площею 312,8 кв. м, визнані речовим доказом.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Куликівська (колишня вул. Мельникова) буд. 5, реєстраційний номер об`єкта: 389387163101, належить на праві власності ГО «Підтримки та захисту осіб з інвалідністю «Нація нескорених» 61120, Україна, Харківська обл., місто Харків, проспект Ювілейний, будинок 53 квартира 76 код ЄДРПОУ 44989849, тел. +380503233680.

Також, враховуючи, що нежитлова будівля відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, є безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, тому виникла необхідність у накладенні на нею арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п.1 ч.2 ст. 170 КК України. Крім того, необхідність накладення арешту на вказану будівлю обґрунтовується тим, що вона з 2019 по 2024 була передана у власність декілька разів, як зазначено у клопотанні, а тому у випадку не накладення на неї відповідних заборон, щодо її відчуження в тому числі звернення стягнення на неї та розпорядження в будь-який спосіб, в тому числі передання в оренду, в іпотеку, внесення до статутного капіталу тощо, заборони проводити реєстрацію та перереєстрацію, може призвести до втрати речового доказу у кримінальному провадженні.

У судове засідання прокурор не з`явився, повідомлений належним чином та своєчасно, надав заяву про розгляд поданого клопотання про арешт майна без його участі та клопотання підтримав в повному обсязі, та просив про його задоволення. Неприбуття прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Оскільки сторона кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, довела наявність достатніх підстав вважати, що майно власником може бути відчужене, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст.172 КПК України, дане клопотання розглядається слідчим суддею без повідомлення представника власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що слідчим відділом ХРУП №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 03.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025222010000165 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 08.01.2026, об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Куликівська (колишня вул. Мельникова) буд. 5, реєстраційний номер об`єкта: 389387163101, належить на праві власності ГО «Підтримки та захисту осіб з інвалідністю «Нація нескорених», що знаходиться за адресою: 61120, Україна, Харківська обл., місто Харків, проспект Ювілейний, будинок 53 квартира 76, код ЄДРПОУ 44989849.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

16.01.2026 о 09:43 год. стороною обвинувачення подано до суду клопотання про арешт майна , яке ухвалою слідчого судді від 16.01.2026 повернуто прокурору та встановлено строк в 72 год з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків. Вказану копію ухвали отримано прокурором 19.01.2025 о 14 год. 30 год. Після усунення недоліків прокурором 22.01.2026 о 10:22 год. подано клопотання про арешт майна.

Таким чином, згідно зі ч. 3 ст. 172 КПК України, передбачений законом строк в сімдесят дві години для усунення недоліків прокурором не порушено.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дана норма закону не обмежує можливість накладення арешту на майно фізичних чи юридичних осіб, які не мають правового статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого.

КПК України, також окрім мети арешту майна формулює його завдання, якими є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Мета - це те, до чого прагнуть, чого хочуть досягти, очікуваний кінцевий результат, то завдання - це конкретні проблеми, які потрібно вирішити задля досягнення мети.

Постановою старшого слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 08.01.2025 вказане у клопотанні майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42025222010000165 від 03.12.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що зазначене у клопотанні майно може бути об`єктом злочину у вказаному кримінальному провадженні.

Прокурором доведено, що зазначений в клопотанні об`єкт нерухомого майна визнаний речовим доказом, а тому незастосування арешту вказаного майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, може привести до його переоформлення, відчуження або настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, арешт майна є достатнім для збереження в якості речових доказів, тому слідчий суддя вважає, що таке втручання є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету, оскільки вказана нежитлова будівля має значення для забезпечення даного кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, для дотримання загального правила, викладеного у першому реченні пункту 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції, таке втручання повинно встановлювати справедливий баланс між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав окремої особи. Отже, має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленими цілями.

Втручання не повинно завдавати значної шкоди володільцю майна. Для цього держава повинна дотримуватись певного балансу при втручанні у право особи на мирне володіння майном та надавати відповідну компенсацію, оскільки останній починає нести певні збитки у разі втручання. Для цього втручання повинно здійснюватися з розумним співвідношенням та з обґрунтованою пропорційністю.

Відповідно до положень кримінального процесуального закону завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, виходячи із вимог ч. 2 ст. 132 та ч. 2 ст. 173 КПК наслідки арешту для осіб, чиї права обмежуються, повинні бути розумними та співрозмірними із завданнями кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.

Будь-яке втручання у право власності повинне бути законним, наприклад, на підставі ухвали суду. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тримання майна у кримінальному провадженні в якості речового доказу (арешт майна) може бути необхідним для належного здійснення правосуддя, що є законною метою в «загальних інтересах» суспільства (наприклад, Рішення у справі East West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява № 19336, параграф 188). Разом з тим, має бути розумне співвідношення між засобами та метою, що досягається так званий «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи (серед інших, Рішення у справі Edwards проти Мальти від 24.10.2006 року, заява № 17647/04, параграф 69). Тому, навіть сам факт тривалого тримання майна в якості речового доказу, у випадку якщо таке тримання є безпідставним, може бути порушенням статті 1 Протоколу 1 Конвенції.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки прокурор довів наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 197-1 КК України, а також, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речового доказу; а також, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, - слід накласти арешт на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Куликівська (колишня вул. Мельникова) буд. 5, реєстраційний номер об`єкта: 389387163101, літ. К-2, загальною площею 312.8 кв.м., шляхом заборони будь-якими особам її відчуження, в тому числі звернення стягнення на неї та розпорядження в будь-який спосіб, в тому числі передання в оренду, в іпотеку, внесення до статутного капіталу тощо, заборони проводити реєстрацію та перереєстрацію, яка належить на праві власності ГО «Підтримки та захисту осіб з інвалідністю «Нація нескорених» код ЄДРПОУ 44989849, що не позбавляє в подальшому представника власника майна звернутись у порядку встановленому КПК України з клопотанням про скасування арешту на майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, а від так клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 107, 131-132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №42025222010000165 від 03.12.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на нежитлову будівлю літ. «К-2», яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Куликівська (колишня вул. Мельникова) буд. 5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 389387163101, загальною площею 312.8 кв.м., шляхом заборони будь-якими особам її відчуження, в тому числі звернення стягнення на неї та розпорядження в будь-який спосіб, в тому числі передання в оренду, в іпотеку, внесення до статутного капіталу тощо, заборони проводити реєстрацію та перереєстрацію, яка належить на праві власності ГО «Підтримки та захисту осіб з інвалідністю «Нація нескорених», код ЄДРПОУ 44989849, - до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1