Рішення № 133517258, 22.01.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1177/25

Провадження № 2/342/171/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка цивільну справу за позовом цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», в інтересах якого діє представник Дідух Євгеній Олександрович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Українські Фінансові Операції», в інтересах якого діє представник Дідух Є.О., звернулися до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача стягнути з Відповідача заборгованість загальною сумою 29950,50 грн., сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3:100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 3% річних; 100 переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_2 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

Позовні вимоги мотивує тим, що 21.04.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4570761 про надання коштів на умовах споживчого кредиту На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 3000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 21.04.2024 року по 16.04.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На пільговий строк 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 0,01 відсотків у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього у як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 2,5 % у день. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 3000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ «ПУМБ», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». Згідно з п.3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

25.11.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 25/11/2024 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача

Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.11.2024 року №25/11/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4570761 від 21.04.2024 року загальна сума заборгованості склала 20875,50 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 3000,00 грн., заборгованості за процентами 16375,50 грн. та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 1500 грн.

Щодо стягнення суми інфляційних втрат і 3 % річних. Як передбачено ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання за вимогою кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом. Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому інфляційні втрати і 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК і статті 230 Господарського кодексу України. У пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зазначено, що: «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань». За змістом частини другої статті 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання Договору, а саме: з 21.04.2024 року по 25.11.2024 року (Дата укладання Договору факторингу), у Відповідача перед Первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 16375,50 грн. Враховуючи норми чинного законодавства України, а також те, що за Договором факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024 року до Позивача перейшло право грошової вимоги заборгованості до Відповідача, вимоги Позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами до Відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами підлягає стягненню у сумі 16375,50 грн. В даній справі, окремої уваги потребує пункт 1.1. Договору факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024 року: За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги , настав або виникне в майбутньому строк виконання зобов`язань за якою до третіх осіб - Боржників , включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4570761 21.04.2024 року по 16.04.2025 року. строк кредиту 360 днів: з Станом на дату укладання Договору факторингу від 25.11.2024 року № 25/11/2024, строк дії Договору № 4570761 від 21.04.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з дати факторингу 25.11.2024 року донараховано відсотки за (141 календарних днів). 3000 грн * 2,5 % = 75 грн* 141 календарних дні = 10575 грн. відсотки нараховані ТОВ УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ. Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4570761 від 21.04.2024 року загальною сумою 29950,50 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 3000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 16375,50 грн. 3000 грн * 2,5 % = 75 грн* 141 календарних дні = 10575 грн. відсотки нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»

Щодо стягнення витрат по справі, то при поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією. Відповідно до умов Договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, між Адвокатом Дідухом Є.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено заявку на виконання доручення до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, в якій Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надати певний перелік послуг професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості. Перелік послуг професійної правничої допомоги та гонорар Адвоката визначений та погоджений Адвокатом та Клієнтом. До суду разом із позовною заявою надано документи, що підтверджують факт надання адвокатом правничої допомоги, згідно із якими, очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 10 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи позивач та представник позивача були повідомлені у передбаченому чинним законодавством порядку. 22.12.2025 від представника позивача Дідух Є.О. до суду поступила заява про розгляд справи без участі, в якій просить суд розглянути справу без участі представника позивача адвоката Дідуха Є.О. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме за зареєстрованим місцем реєстрації, в тому числі через сайт «Судова влада». Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач повідомлявся у передбаченому чинним законодавством порядку про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21 квітня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір №4570761 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом 81377. (а.с.21-30)

Пунктом 1.1 договору передбачено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний за стосунок «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу в Особистий кабінет.

Відповідно до п. 1.2 Договору, на умовах встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені Договором. Тип кредиту кредит, сума кредиту (загальний розмір) 3000,00 грн,.

Згідно п.1.3 Договору строк кредитування 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору. Строк кредитування, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені Договором, можуть бути змінені (продовжені) за письмовою згодою сторін, шляхом підписання сторонами додаткового договору до цього Договору. У клієнта наявне право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених Договором, на підставі звернення до Товариства із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням електронного ідентифікатора.

Відповідно до п.п.1.4-1.4.2 Договору тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 2.5 % та розрахована за формою зазначеною в п.1.4.1 Договору. Знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується на умовах визначених в п.1.4.2 Договору.

Згідно п.п.1.5 1.6.2 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 82 214,71 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 13 143,21 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 30 000,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 27 759,00 грн.

Згідно п.1.8 Договору мета отримання кредиту - споживчі ( особисті) потреби.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

У відповідності до п. 2.2 договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох днів з моменту укладення договору. Дата надання кредиту 21.04.2024 або 22.04.2024.

Відповідно до п.3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Пунктом 4 Договору передбачено порядок повернення (виплати) кредиту та сплати процентів, а п.5 визначені права та обов`язки сторін.

Згідно п.п.6.1., 6.2 Договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України та цим Договором. Порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Пунктом 9.9 Договору визначено, що підписуючи договір, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», актуальна на дату укладення Договору редакція яких розміщена на веб-сайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Також, відповідачем підписано 21.04.2024 одноразовим ідентифікатором 81377 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є додатком №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 4570761 від 21.04.2024. (а.с.31)

Додатком №2 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4570761 від 21.04.2024 є інформаційне повідомлення. (а.с.32)

До матеріалів справи додано Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, (тип кредиту - кредит, сума - 3000,00 грн, строк кредиту - 360 днів, мета споживчі(особисті) потреби), інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (стандартна процентна ставка річних 912,50% (або 2,5 % в день), знижена процентна ставка 3,65% річних або 0,01% в день), загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою 27 000,00 грн, загальні витрати за кредитом (з урахуванням зниженої процентної ставки) 24 759,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі 30 000,00 грн, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою, відсотків річних 99 923,40%. Реальна річна процентна ставка (з урахуванням зниженої процентної ставки) відсотків річних 14 297,67%; порядок повернення кредиту, додаткова інформація. Вказаний паспорт підписаний ОСОБА_1 21.04.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 95110. (а.с.17-19).

ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яке надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків, згідно укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «УПР» договору на переказ коштів №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, надало інформацію про успішно перераховані кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» 21.04.2024 на суму 3000,00 грн на номер картки НОМЕР_3 . (а.с.42)

Також, представником позивача до позовної заяви надано копію Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Лінеура Україна» (нова редакція), які затверджені наказом директора ТОВ «Лінеура Україна» від 05.04.2024 № 43-ОД, набрання чинності з 08.04.2024, копію договору про переказ коштів від 12.03.2019. (а.с.47-55, 66-68)

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 ст. 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону,є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Згідно ст.. 4, 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Статтею 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:

1) у паперовому вигляді;

2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг";

3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;

4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.

Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

За таких обставин суд вважає доведеним факт укладання між ТОВ" Лінеура Україна» та ОСОБА_1 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4570761 від 21.04.2024 та отримання відповідачем кредиту в сумі 3000,00грн., що також свідчить про належне і повне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за договором.

Із копії розрахунку заборгованості за договором № 4570761 від 21.042024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту виданої ТОВ «Лінеура Україна» вбачається, що станом на 25.11.2024 заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за даним договором становить 20875,50 грн, яка складається із : тіла кредиту 3000 грн, нарахованих процентів - 16375,50 грн та штрафних санкцій - 1500 грн. (а.с.58-62)

Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно п.5.1.3 Договору № 4570761 від 21.04.2024 Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факт.

25 листопада 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та ТОВ «Українські Фінансові Операції», як фактором було укладено договір факторингу №25/11/2024, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступив ТОВ «Українські Фінансові Операції» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п.3.3 цього Договору на рахунок клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. (а.с.69-73).

25.11.2024 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські Фінансові Операції» підписали Акт прийому передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024. (а.с.78)

Копіями платіжних інструкцій № 512 від 06.12.2024, № 511 від 05.12.2024 та № 510 від 0512.2024 підтверджується про здійснення ТОВ «Українські Фінансові Операції» на рахунок ТОВ «Лінеура Україна» переказу коштів за договором факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024. (а.с.92-93)

Згідно копії з реєстру боржників до Договору факторингу № 25/11/204 від 25.11.2024 до ТОВ «Українські Фінансові Операції» відповідно до укладеного договору перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 4570761 у розмірі 20 875,50 грн (а.с.56-57).

ТОВ «Лінеура Україна» повідомлено відповідача про відступлення права вимоги ТОВ «Українські Фінансові Операції». (а.с.39)

Отже, позивач набув право Вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договорами на законних підставах.

На дату укладання Договору факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024, строк дії Договору № 470761 від 21.04.2024 не закінчився, оскільки відповідно до умов строк дії п.1.3 Договору №470761 строк кредиту 360 днів: з 21.04.2024 по 15.04.2025. Тому, в межах строку дії договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські Фінансові Операції» з 26.11.2024 (після укладення факторингу 25.11.2024) донараховано відсотки за 141 календарних днів.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Українські Фінансові Операції» за договором № 4570761 про надання споживчого кредиту від 21.04.2024 за 141 календарних днів (26.11.2024-15.04.2025) здійснено нарахування відповідачу процентів за користування грошовими коштами в розмірі 10575,00 грн. (а.с.63-64)

В прохальній частині позову представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі - 29950,50 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 3000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 16375,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «Українські Фінансові Операції» за 141 календарних днів в розмірі 10575,00 грн.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно з ч. 1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» правонаступником якого є ТОВ «Українські фінансові операції», свої зобов`язання за договором №4570761 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.04.2024 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору, який ним підписано електронним підписом, будь-яких доказів на спростування користування наданими фінансовою компанією кредитними коштами та розрахунку заборгованості відповідач не надав, а тому оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи порушення відповідачем умов договору, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 29950,50 гривень.

Стосовно вимог про зазначення в рішенні суду про стягнення в порядку частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України з відповідача інфляційних втрат та 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 10 ст.265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відповідно до ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі №910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) зазначено, що питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Крім того, згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

З огляду на викладене, оскільки ухвалення рішення в цій частині є правом суду, враховуючи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви в даній частині.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу, суд, дійшов такого висновку.

На підтвердження понесення витрат на оплату правової допомоги позивач надав такі докази: копію Договору про надання правничих послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024, Акт №4570761 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №01/08/2024-А від 01.08.2024, згідно якого загальна вартість послуг становить 10 000 грн; детальний опис робіт (надання послуг) № 4570761 від 14.11.2025, заявку № 4570761 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01.08.2024, копію довіреності, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5972/10, копію рахунку на оплату вартості робіт адвоката щодо позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 4570761 (а.с.33-36, 40, 94, 104, 105-106)

Відповідно до п.8 Договору про надання правничих послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2025 року. Сторони дійшли згоди, без укладення буд-яких додаткових угод вважати даний Договір пролонгованим на кожний наступний рік, на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін в місячний термін до дати закінчення строку його дії, не виявить бажання його розірвати та письмово не попередила іншу сторону про свій намір.

Пролонгація договору це продовження строку дії чинного договору на певний період часу. У більшості випадків пролонгація здійснюється за взаємною згодою сторін або автоматично, якщо в договорі передбачено таку можливість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

П.3 ст.27 ЗУ « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 в справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 в справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/ 16-ц.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Враховуючи складність справи, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених, або тих які будуть понесені стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, відсутність клопотання відповідачки із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, суд вважає наявними підстави для стягнення на користь позивача понесених витрат по сплаті правничої допомоги.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8 що становить 2 422,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.512-512, 526-530, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4570761 від 21.04.2024 в розмірі 29 950,50 грн. (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 50 коп.)

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місцезнаходження позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» - вул. Набережно-Корчуватська,27 приміщення 2 м.Київ, 03045, код ЄДРПОУ 40966896.

Місце реєстрації проживання відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Суддя: Гайдич Р. М.