Рішення № 133515060, 22.01.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/2005/25

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Рахімової О.В..,

при секретарі Скорик І.Б.,

розглянувши в місті Броди у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 18.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 71599698, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав. Натомість ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову до суду, утворилась заборгованість у розмірі 18 056,86 грн. зокрема: - 9 143,60 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 099,33 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 425,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 0 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 4 388,93 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування, чим порушуються права та інтереси ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Тому, звертаючись з даним позовом, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 17.10.2025 року провадження по справі відкрито та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву у якій просить розглянути справу без його участі, просить суд позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, в судове засідання не з`явився повторно, про дату та місце слухання справи належним чином сповіщений, про причини неявки суд не повідомлено.

Відзив на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до статті 6 зазначеного Закону, електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувала електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору,і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Судом встановлено, 18.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 71599698, умовами якого встановлено, що кредитодавець/позивач надає позичальнику кредит в розмірі 9 500,00 грн. строком на 30 днів (з 18.03.2025 по 16.04.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.125 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 425,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 81542, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

16.04.2025 року між позикодавцем та позичальником за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 14724033 до договору позики № 71599698, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 30 днів в результаті чого загальний строк кредитування змінився з 30 днів на 60 днів (до 16.05.2025 року) та змінити денну процентну ставку (фіксовану) з 0,125% на 1%. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису '81875, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від "privatbank" за згодою ОСОБА_1 персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 81542 - 18.03.2025 20:23:26, '81875 - 16.04.2025 21:59:55, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Позивач на виконання умов кредитного договору № 71599698 від 18.03.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 9 143,60 за посередництвом АТ «ТАСКОМБАНК» в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам № 74 від 03 серпня 2020 р., так як переказ коштів з банківського рахунку кредитодавця на банківську картку/електронний платіжний засіб фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується Довідкою АТ «ТАСКОМБАНК» про успішне проведення платіжної операції №AC224192-EFA9-4A3C-A99B-8C4AB9794D55 про переказ коштів в розмірі 9 500,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , та витребуваною судом в АТ КБ «Приватбанк» випискою за договором № б/н за період 18.03.2025 - 21.03.2025.

Таким чином, в ході судового розгляду підтверджено, що позивач виконав своє зобов`язання за договором кредиту, переказавши на картковий рахунок, емітований на ім`я відповідача обумовлену договором суму кредитних коштів у загальному розмірі 9 500,00 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ст. 525 ЦК України.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання ч. 2 ст. 615 ЦК України.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Втім, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, тому за останнім рахується заборгованість в загальному розмірі 18 056,86 грн., зокрема: 9 143,60 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 099,33 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 425,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 0 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 4 388,93 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування, чим порушуються права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» .

Дослідивши наданий суду розрахунок заборгованості в сукупності з іншими наданими суду доказами, суд вважає його належним доказом у справі, який доводить пред`явлену суму заборгованості, що становить 18 056,86 грн., а тому підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 4500 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір № 20-08/25 від 20.08.2025 про надання правничої допомоги; витяг з акту прийому-передачі наданої правничої допомоги від 08.09.2025 № 1-МК; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; платіжну інструкцію № 89f60fвід 18.09.2025.

Згідно витягу з акту прийому-передачі наданої правничої допомоги від 08.09.2025 № 1-МК вбачається, що вартість виконаних робіт адвокатом Ткаченко Ю.О. за складання позовної заяви для подачі до суду, в загальному розмірі оцінено в 4500,00 грн.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 4500 гривень.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 141, 259, 263-265, 274, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження юридичної особи: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 15, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «Універсал Банк», код банку - 322001) суму заборгованості за договором кредиту № 71599698 в розмірі 18 056,86 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,4 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя О.В. Рахімова