Ухвала суду № 133514230, 22.01.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/117/25

Номер провадження 1-кс/950/60/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Лебедин

22 січня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

Слідчий суддя Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з даним клопотанням, яке мотивує тим, що СВ ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженні № 42024202540000016 від 25.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України по факту привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану посадовими особами ТОВ «Компанія з водозабезпечення «Бурвод» за попередньою змовою із посадовими особами Лебединської міської ради при будівництві глибоководної свердловини в м. Лебедин, шляхом складання і видачі завідомо неправдивих офіційних документів.

На підставі ухвали слідчого судді в ході досудового розслідування було проведено обшук житла в період часу з 06 год. 29 хв. по 07 год 52 хв. 20.01.2026 за місцем проживання директора ТОВ «НВП «Укрбурсервіс» та ТОВ «Він-Сервіс» ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «iPhone 13 Pro» серійний номер НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 з сім-картками НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 .

Слідчий зазначає, що вищевказане тимчасово вилучене майно визнано речовими доказами та може бути використане як докази факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є необхідність у накладенні на нього арешту з метою проведення в подальшому судових експертиз, які матимуть доказове значення в зазначеному кримінальному провадженні.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає наступне.

Тимчасове вилучення майна та арешт майна, на підставі п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, є заходами забезпечення кримінального провадження.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає, що мотиви, наведені слідчим, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а саме, що в його розпорядженні є достатні підстави вважати, що тимчасово вилучене майно зберегло на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення і може бути використане як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому вважає необхідним клопотання про арешт майна задовольнити.

На підставі вищенаведеного, керуючись вимогами ст. ст. 170, 172-173, 371-372 КПК України;

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на майно, що було вилучене 20.01.2026 у ході обшуку житла за місцем проживання директора ТОВ «НВП «Укрбурсервіс» та ТОВ «Він-Сервіс» ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон «iPhone 13 Pro» серійний номер НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 з сім-картками НОМЕР_3 ; НОМЕР_5

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_4