Ухвала суду № 133511782, 21.01.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/769/22

Номер провадження 1-кп/305/260/25

УХВАЛА

21.01.2026 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області клопотання про продовження строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.05.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021070000000143 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З 11.05.2022 року в провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

В провадженні судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 вказане кримінальне провадження перебуває з 23.06.2025 року (після перебування вказаного кримінального провадження в провадженні інших головуючих, а саме після скасування вироку та відрядження судді до іншого суду).

Від прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , 09.01.2026 року до суду надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , яке було підтримано прокурором у судовому засіданні 21.01.2026 року.

Клопотання мотивує тим, що вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.10.2023 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та затримано у залі суду до набрання вироком законної сили. В подальшому, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 22.01.2025 було продовжено ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 22.03.2025 року та надалі даний запобіжний захід продовжувався ухвалами Рахівського районного суду Закарпатської області, строк дії якої закінчується 23.01.2026 року.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи активним учасником громадського об`єднання «Доста Україна», а саме під прикриттям даної організації, з метою надання вагомості та серйозності своїм злочинним намірам, направлених на незаконне, особисте збагачення, шляхом вимагання грошових коштів у представника ТОВ «КВАДРОБУД-БПВ», під приводом не перешкоджання законній господарській діяльності даного ТОВ, ОСОБА_4 , 10.11.2021, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, реалізуючи свій злочинний умисел, призупинив роботи працівників ТОВ «КВАДРОБУД-БПВ» з розчистки русла річки Біла Тиса, які проводилися у с. Богдан, Рахівського району, Закарпатської області, з метою вимагання грошових коштів.

Продовжуючи свої злочинні дії та усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, пов`язаних в незаконному отриманні грошових коштів, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки, ОСОБА_4 на підтвердження своїх протиправних вимог у незаконному отриманні коштів викликав працівників поліції з метою умисного припинення проведення робіт по розчищенні русла річки «Біла Тиса» в с Богдан, Рахівського району, Закарпатської області. Надалі, того ж дня, а саме 10.11.2021 , точний час досудовим розслідуванням не встановлено, поряд з селом Богдан, Рахівського району, Закарпатської області, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_7 , який перебуває на посаді менеджера ТОВ «КВАДРОБУД-БПВ», та висунув останньому вимогу щодо передачі йому грошових коштів, з метою уникнення подальшого повторного перешкоджання законній господарській діяльності даного підприємства.

Серед своїх методів перешкоджання проведення нормальній діяльності підприємства ОСОБА_4 перелічив такі як: оприлюднення прямих ефірів з місць проведення робіт ТОВ «КВАДРОБУД-БПВ», а також регулярні виклики поліції до місць проведення їх робіт, з метою проведення перевірок товариства та інші дії, спрямовані на перешкоджання нормальній роботі підприємства.

Крім того, ОСОБА_4 пред`явив вимогу ОСОБА_7 , що якщо він хоче, щоб підприємство, яке він представляє, могло нормально здійснювати свою господарську діяльність, то останній має регулярно, щомісячно, передавати грошові кошти ОСОБА_4 , з метою подальшого уникнення штучно створених перепон з його сторони та представників громадського об`єднання «Доста Україна».

У подальшому, реалізуючи свій злочинний намір на вимагання та отримання грошей у представника ТзОВ «Квадробуд-БПВ», 10.02.2022 близько 13 години 40 хвилин, будучи поруч автодороги при в`їзді в с. Руське Поле, Тячівського району, Закарпатської області, отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 7000 гривень в якості щомісячного платежу по пред`явленій раніше вимозі за нездійснення ним штучних перепон у проведенні нормальної господарської діяльності даного підприємства.

Також, 19.03.2022 приблизно о 11 годині 30 хвилин, вже у період воєнного стану, ОСОБА_4 , усвідомлюючи введення правового режиму воєнного стану на території України, розуміючи відповідальність за вчинення майнових злочинів під час введеного воєнного стану, перебуваючи на території с. Ділове, Рахівського району, Закарпатської області, поряд з пам`ятником «Центр Європи», отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 14000 гривень, теж у якості щомісячного платежу по пред`явленій раніше вимозі, за не здійснення ним штучних перепон у проведенні нормальної господарської діяльності ТзОВ «Квадробуд-БПВ».

Того ж дня, 19.03.2022 о 11 годині 55 хвилин ОСОБА_4 затримано працівниками поліції, неподалік місця скоєння кримінального правопорушення.

На даний час обвинувальний акт перебуває на стадії судового розгляду, визначено судом порядок судового розгляду, однак через процесуальну поведінку сторони захисту, спрямовану на затягування розгляду в розумні строки, досі не розпочато дослідження письмових доказів у справі.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_4 утримується під вартою та є необхідність у продовженні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В першу чергу, необхідність продовжити йому запобіжний захід обумовлюється метою запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати здійсненню правосуддя іншим чином, а також вчиняти кримінальні правопорушення.

Інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України, відносить ся до категорії особливо тяжких, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від сім до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_4 не вперше обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, не має постійного місця роботи.

Вказані обставини вже самі по собі свідчать про ризики можливого переховування від суду з метою уникнення покарання та відповідальності, оскільки ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість покарання та його невідворотність, будучи на волі, зможе безперешкодно покинути місце свого проживання з метою ухилення від відповідальності.

Водночас, в попередніх судових засіданнях представник потерпілої сторони підтвердила факти погроз фізичною розправою директору ТзОВ «Квадробуд-БПВ» з метою схиляння його до дачі завідомо неправдивих показань у даному кримінальному провадженні, що свідчить про ризики вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілу особу.

На думку сторони обвинувачення ОСОБА_4 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, які передбачені пунктами 1,3,5 ст. 177 КПК, а саме переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення:

- особисте зобов`язання неможливо застосувати через те, що обвинувачений має незначні соціальні зв`язки, зокрема те, що безперешкодно може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. У зв`язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки;

- особисту поруку не можливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою до суду не зверталась;

- заставу, як основний запобіжний захід, неможливо застосувати через те, що суду не відомий фінансовий стан обвинуваченого, а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок;

- домашній арешт неможливо застосувати, враховуючи те, що обвинувачений може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Також слід врахувати, що злочин який інкримінують ОСОБА_8 є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість

інкримінованого злочину.

Крім того, ризики якими керувався суд та слідчий суддя під час обрання та продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися а продовжують існувати, та виправдовують продовження строків тримання під вартою.

Враховуючи вищенаведене, а також спосіб вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , особу обвинуваченого, та поведінку сторони захисту в судовому засіданні вважаю, що ризики, обумовлені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , не відпали, надалі є реальними і такими, що продовжують існувати, а тому застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та будуть недостатніми для запобігання встановлених ризиків.

Враховуючи вищенаведене, а також спосіб вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , особу обвинуваченого, та поведінку сторони захисту в судовому засіданні вважаю, що ризики, обумовлені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , не відпали, надалі є реальними і такими, що продовжують існувати. А тому застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

На підставі вище викладеного прокурор у вказаному клопотанні, просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, без визначення розміру застави, строком на 60 діб.

До початку судового засідання, а саме 19.01.2026 року, від захисника адвоката ОСОБА_5 , до суду надійшли письмові заперечення на клопотання, в яких остання посилаючись на відсутність ризиків зазначених у клопотанні прокурора та практику ЄСПЛ, просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_9 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України та покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. (т. 7 а.с. 60-67)

У судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали подані письмові заперечення, та додатково зазначили, що на час проведення судового засідання, зазначені у клопотанні прокурора ризики повторюються, однак жодних підтверджень або доказів зазначеним ризикам прокурором до суду не надано, просять врахувати стадію судового розгляду, а саме те, що судом закінчено дослідження доказів сторони обвинувачення. Просили врахувати данні про особу обвинуваченого, які свідчать про міцні соціальні зв`язки, тобто обвинувачений перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні трьох малолітніх дітей, факт зареєстрованого проживання всієї сім`ї обвинуваченого за однією адресою, а саме в будинку який належить його матері, відсутність судимостей, тобто застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Крім того, захисник звернула увагу суду, що по даній категорії злочину, суд зобов`язаний визначити розмір застави як альтернативний запобіжний захід.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , продовживши дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 строком на 60 діб, без можливості внесення застави, оскільки ні яких змін не відбулось, а отже ризики, які були вказані в попередньому клопотанні та в подальшому враховані судом під час його розгляду, не змінились та не перестали існувати.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні, підтримала клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомлений, не був присутній у судовому засіданні, учасники судового засідання (кожен окремо), не наполягали на проведенні судового засідання за обов`язкової його участі.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання, беручи до уваги заперечення сторони захисту, та дослідивши матеріали справи, суд керується наступним.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Як зазначено у пункті 3 рішення Конституційного суду України від 23.11.2017 №1-р/2017, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як вбачається з обвинувального акту та письмових матеріалів, які вже додані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_4 в силу статті 89 КК України не судимий.

Також судом враховуються матеріали, які вже враховувались при розгляді клопотань аналогічного змісту.

Згідно медичної довідки, виданої завідувачем ММЧ №9, ОСОБА_4 має хронічний бронхіт в стадії ремісії. Систематично звертається до медичної частини, отримує медикаментозне лікування. (т. 4 а.с. 223)

Відповідно до характеристики, виданої заступником начальника УВП ОСОБА_11 , ОСОБА_4 зарекомендував себе як не конфліктний, стриманий, на оперативно-профілактичному обліку не перебуває. (т. 4 а.с. 224)

Відповідно до протоколу допиту потерпілого від 11.03.2025 року, який був наданий прокурором в обґрунтування попереднього клопотання про продовження дії запобіжного заходу, ОСОБА_12 повідомив, що в період з 2024 року по теперішній час з невідомого номеру йому систематично здійснюються телефонні дзвінки з погрозами вбивства, насильства, знищення майна. На його думку це пов`язано з тим, що він був свідком вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 , які мали місце наприкінці 2021 та початку 2022 року. Враховуючи зазначені факти, у потерпілого виникли реальні побоювання щодо своєї безпеки щодо погроз, які на його думку, надходять від ОСОБА_13 (т. 4 а.с. 171-173)

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025078140000079 від 11.03.2025, який також був наданий прокурором в обґрунтування попереднього клопотання про продовження дії запобіжного заходу,, встановлено, що в період з 2024 року по теперішній час громадянину ОСОБА_14 , що був свідком вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 , які мали місце наприкінці 2021 та початку 2022 року здійснюються погрози. Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ст. 386 КК України. (т. 4 а.с. 174)

На вищевказані аркуші матеріалів кримінального провадження, суд вже посилався в попередніх ухвалах про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , та такі посилання не були спростовані ухвалами Закарпатського апеляційного суду. (остання від 17.12.2025 року)

Крім того, судом встановлено, що вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.10.2023 (справа № 305/769/22, провадження по справі 1-кп/305/152/23) ОСОБА_4 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та затримано у залі суду до набрання вироку законної сили.

В подальшому, на вказаний вирок було подано апеляційну скаргу. Крім того, до Закарпатського апеляційного суду захисники обвинуваченого ОСОБА_4 звернулися з клопотаннями про скасування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого на підставі вироку Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.10.2023 року.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 11.12.2023 року клопотання захисників про зміну та скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого залишено без задоволення у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, ризику ухилення обвинуваченого від суду, який є реальним, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, на даний час, не забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час апеляційного судового розгляду.

Водночас, при постановлені ухвали про призначення справи на новий розгляд у суді першої інстанції у іншому складі, Закарпатським апеляційним судом було вирішено питання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 до 22 березня 2025 року.

Ухвалами Рахівського районного суду Закарпатської області (остання від 25.11.2025 року, яка залишена без змін ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2025 року) продовжувався ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, обраний вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.10.2023 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Отже суд звертає уваги, що після визначення нового складу суду (останнього складу суду) та прийняття до розгляду зі стадії підготовчого судового засідання та судового розгляду по суті, а саме 21.01.2026 року, обставини та ризики, якими обґрунтовується кожне клопотання групи прокурорів, не змінились та не перестали існувати на даний час.

На час проведення даного судового засідання (закінчення дослідження доказів сторони обвинувачення), стороною захисту не надано жодних доказів, які б спростовували встановлені ризики та відповідно, давали можливість для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, а тому суд вважає, що зміна запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який, з великою вірогідністю, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що унеможливить завершення судового розгляду кримінального провадження, та в свою чергу не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбаченим ст. 2 КПК України.

Аналогічних висновків дійшов Закарпатській апеляційний суд в ухвалі від 17.12.2025 року.

В обґрунтуванні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, ОСОБА_4 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого з метою зміни покарань на його користь, що зумовлює ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, усвідомлюючи тяжкість покарання та його невідворотність, то ризик ухилення обвинуваченого від суду є реальним.

Оскільки до розгляду даного клопотання з вищевказаних обставин, по даному кримінальному провадженню судом досліджено докази сторони обвинувачення, однак не допитано потерпілого та свідків, суд враховує ті матеріали кримінального провадження, які вже досліджені та були враховані під час винесення попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу.

Крім того, наявні ризики вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, оскільки, як зазначалось вище, зареєстровано кримінальне провадження, відповідно до якого ОСОБА_4 погрожував фізичною розправою потерпілому.

Водночас, беручи до уваги відомості з ЄРДР від 11.03.2025 та протокол допиту потерпілого, відповідно до яких потерпілому надходять погрози вбивства, насильства, знищення майна від ОСОБА_4 , в силу п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, а тому суд вважає за недоцільним визначити розмір застави.

Разом з цим, суд вважає, що продовжуючи строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, бере до уваги положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України з якого слідує, що суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, посилаючись на відомості з ЄРДР від 11.03.2025 та протокол допиту потерпілого, відповідно до яких потерпілому надходять погрози вбивства, насильства, знищення майна від ОСОБА_4 , наявність зазначених погроз на даний час, не спростовані, оскільки як зазначено вище потерпілий та свідки ще безпосередньо не допитні судом (новим складом суду).

Оскільки на даний час частина ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, не зменшились, не відпали, є реальними і триваючими та продовжують існувати, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки дане кримінальне провадження розпочате зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суду, на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження по суті не розпочато, в судовому засіданні не допитано потерпілого, свідків та не дослідженні письмові матеріали кримінального провадження, а отже існують ризики зазначені прокурором у клопотанні, тобто тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою буде виправданим та необхідним для забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, та тяжкість діяння, в якому він обвинувачується, крім того на час розгляду клопотання даних про те, що обвинувачений ОСОБА_4 не може утримуватись під вартою, за станом здоров`я, судом не встановлено та іншими учасниками судового провадження суду не надано, оскільки надані стороною захисту копії довідки з КНП УМБЛ1 та висновку МРТ про таке не свідчать, крім того беручи до уваги стадію розгляду кримінального провадження по суті, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 30 діб, без можливості внесення застави, оскільки на даний час судом досліджено докази сторони обвинувачення, однак не допитані свідки та потерпілий, а також не досліджено докази сторони захисту.

Крім того суд звертає увагу на те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також порушувати процесуальні обов`язки іншим чином, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу обвинуваченого, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Щодо стану здоров`я обвинуваченого, на час розгляду даного клопотання, стороною захисту до суду не надано жодних актуальних документів (довідок) про стан здоров`я обвинуваченого, тому суд враховує попередні надані довідки сторони захисту, однак наявні в матеріалах кримінального провадження довідки про стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , не свідчать про те, що останній не може утримуватись під вартою.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 331, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, відомості про яке 11.05.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021070000000143, обраний вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.10.2023 (справа № 305/769/22, провадження по справі 1-кп/305/152/23) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) діб, а саме з 21 січня 2026 року по 19 лютого 2026 року, включно, без можливості внесення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому та прокурору негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань №9».

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 23.01.2026 року о 08 годині 45 хвилин.

Суддя ОСОБА_1