Ухвала суду № 133508464, 22.01.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 766/19286/24

провадження № 2-др/650/2/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про відмову в прийнятті додаткового рішення

22 січня 2026 року селище Велика Олександрівка

Суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О. розглянувши матеріали за заявою про винесення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

05 січня 2026 року до суду, надійшла вищевказана заява, в якій ОСОБА_1 просить ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №766/19286/24, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (Код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А, оф. 10) на користь ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) понесені під час розгляду даної цивільної справи витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок.

В обґрунтування висунутих вимог представник заявника зазначив, що провадження у цивільній справі №766/19286/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було закрито ухвалою суду від 05 грудня 2025 року у зв`язку з відсутністю предмета спору, що свідчить про безпідставність звернення позивача до суду.

При цьому зазначено, що на момент подання позовної заяви позивачем існували об`єктивні обставини, які унеможливлювали розгляд вимог у порядку цивільного судочинства, оскільки ще 11 січня 2022 року Господарським судом Херсонської області було відкрито провадження у справі №923/1535/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , про що було офіційно оприлюднено відповідне оголошення.

Представник заявника наголосив, що позивач та його правопопередники, будучи конкурсними кредиторами за зобов`язаннями, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, були зобов`язані заявити свої грошові вимоги виключно у межах справи про банкрутство, однак цього не зробили, чим порушили вимоги Кодексу України з процедур банкрутства.

У заяві зазначено, що позивач мав реальну можливість перевірити інформацію про наявність провадження у справі про неплатоспроможність боржника, однак без здійснення належної перевірки звернувся з позовом до суду, чим допустив недобросовісне користування процесуальними правами та подав позов за відсутності предмета спору.

Також представник заявника вказав, що лише після подання відповідачем відзиву на позовну заяву, у якому були наведені правові підстави відсутності у позивача права на звернення з позовом та подані відповідні докази, позивач звернувся із заявою про закриття провадження у справі, фактично визнавши безпідставність своїх вимог.

З огляду на викладене представник заявника вважає, що подання позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» було наслідком недобросовісної процесуальної поведінки, що призвело до необхідності залучення відповідачем професійної правничої допомоги та понесення відповідних витрат, питання компенсації яких не було вирішено судом під час ухвалення ухвали про закриття провадження у справі, у зв`язку з чим заявлено вимогу про ухвалення додаткового рішення щодо їх стягнення.

06 січня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" надійшли заперечення на заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 766/19286/24, у яких заявник просить відмовити у задоволенні вказаної заяви.

В обґрунтування поданих заперечень представник позивача зазначила, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною та не відповідає критеріям співмірності й розумності, передбаченим статтею 137 ЦПК України. На думку заявника, такі витрати не є пропорційними до предмета спору, ціни позову, складності справи, обсягу виконаних представником відповідача робіт і часу, витраченого на їх виконання, у зв`язку з чим навіть за наявності поданих документів вони не підлягають стягненню у заявленому розмірі.

Також у запереченнях наголошено, що компенсація витрат на правничу допомогу допускається лише за умови доведення їх фактичності, необхідності та обґрунтованості. При цьому представник позивача послалася на підхід Європейського суду з прав людини щодо відшкодування судових та інших витрат, за яким відшкодовуються лише ті витрати, які були фактичними, неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Крім того, заявник заперечив доводи представника відповідача про обов`язок кредитора подавати заяву з грошовими вимогами у межах справи про неплатоспроможність, зазначивши, що подання такої заяви є правом, а не обов`язком конкурсного кредитора, і незвернення до господарського суду не позбавляє кредитора можливості реалізовувати свої вимоги іншими правовими способами.

Окремо вказано, що ухвала суду про закриття провадження у справі не є рішенням по суті спору, а тому, на думку заявника, відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення, оскільки інститут додаткового рішення застосовується лише за наявності основного рішення, яким вирішено спір по суті.

З огляду на викладене представник позивача просила суд відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 766/19286/24.

Дослідивши доводи сторін, викладені у заяві про ухвалення додаткового рішення та запереченнях на неї, перевіривши надані докази, оцінивши їх у сукупності з матеріалами цивільної справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 270 ЦПК України Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Системний аналіз зазначених норм процесуального закону свідчить про те, що Цивільним процесуальним кодексом України чітко розмежовано механізми вирішення питання про судові витрати залежно від процесуального способу завершення розгляду справи. Якщо суд ухвалює рішення по суті спору і не вирішує питання про судові витрати, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення додаткового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України. Натомість у разі закриття провадження у справі суд не вирішує спір по суті, а тому відсутні правові підстави для застосування інституту додаткового рішення.

У даній справі провадження було закрито ухвалою суду без вирішення спору по суті, а отже, ухвала про закриття провадження не є судовим рішенням у розумінні статті 270 ЦПК України, яке може бути доповнене шляхом ухвалення додаткового рішення. За таких обставин питання про компенсацію судових витрат не може бути вирішене в порядку статті 270 ЦПК України, а має вирішуватися виключно в порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, за наявності відповідної заяви відповідача та встановлення судом усіх передбачених законом умов.

За таких обставин заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення не підлягає розгляду в порядку статті 270 ЦПК України, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в прийнятті додаткового рішення.

При цьому відмова в прийнятті додаткового рішення не позбавляє відповідача права звернутися до суду із самостійною заявою про компенсацію здійснених ним судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, у порядку та на підставах, визначених частиною п`ятою статті 142 ЦПК України.

Керуючись статтями вищенаведеними положеннями Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

У прийнятті додаткового рішення заявою представника ОСОБА_1 у цивільній справі № 766/19286/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Роз`яснити відповідачу, що відмова в прийнятті додаткового рішення не позбавляє його права звернутися до суду з заявою про компенсацію здійснених ним судових витрат у порядку та на підставах, визначених частиною п`ятою статті 142 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: О.О. Сікора