Ухвала суду № 133503251, 21.01.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"21" січня 2026 р. Справа № 363/7036/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участю секретаря Підопригори Х.О., представника позивачки адвоката Мельниченка А.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 як законного представника малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), треті особо: Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про встановлення факту батьківства та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04.12.2024 року, що залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 20.03.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 як законного представника малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про встановлення факту батьківства та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та зобов`язано Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису за №589 про народження ОСОБА_2 , складеного 12.03.2019 року Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, де вказати батьком дитини громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.11.2025 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04.12.2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 20.03.2025 року скасовано, а справу за №363/7036/23 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Матеріали вказаної справи надійшли до суду 12.12.2025 року.

Ухвалою від 17.12.2025 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду, по вказаній справі відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні на 21.01.2026 року.

20.01.2026 року від представника відповідачки адвоката Басараб Н.В. до суду спрямовано клопотання про призначення по справі посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи, яке вона просила розглянути під час підготовчого засідання за її відсутності та відсутності відповідачки. Так, представник відповідачки просила судпризначити по вказаній справі проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи для проведення аналізу ДНК для встановлення батьківства, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, на вирішення якої поставити питання: 1. Чи може бути ОСОБА_4 , громадянин України, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком малолітнього ОСОБА_2 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Києві? Для забезпечення проведення вказаної експертизи провести ексгумацію трупа ОСОБА_4 , похованого на Вишгородському кладовищі, КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради (Кладовище) юридична адреса: 07300, Україна, Вишгородський р-н, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, 9а.

Доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» (08711, Україна, Обухівський р-н, Київська обл., с-ще Козин, вул. Садова, б. 33г, фактично знаходиться по вул. Оранжерейна, 7, м. Київ) відібрати біологічні зразки, необхідні для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, від трупа ОСОБА_4 та передати такі зразки для проведення вказаної експертизи до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Зобов`язати експертів Державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» завчасно, не пізніше ніж за десять днів, повідомити суд, учасників справи, КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради та Вишгородське РУП ГУ НП в Київській області, про відібрання біологічних зразків, необхідних для проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи. Приведення після ексгумації могили в попередній стан покласти на Вишгородське кладовище, КП «Благоустрій-Вишгород». Для проведення експертного дослідження використати біологічний матеріал, відібраний від трупа ОСОБА_4 , а саме: декілька зразків (фрагментів головок трубчастої кістки, кістки ребра, хребта, інших органів), які найкраще всього збереглися, шляхом ексгумації. Витрати, пов`язані с ексгумацією трупа, по оплаті експертизи та приведення могили після ексгумації в попередній стан покласти на ОСОБА_5 . Провадження у справі зупинити до отримання експертного висновку.

Представник позивачки адвокат Мельниченко А.В. проти задоволення зазначеного клопотання не заперечував.

Інші учасники, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином, до суду не прибули, клопотань чи заяв суду не спрямовували.

Так, відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України - суд у підготовчому засіданні, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 103 ЦПК України - суд призначає експертизу за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України "Про судову експертизу").

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

За змістом ч. 2, ч. 3 ст. 102 ЦПК України - предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи, або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України - про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що суд має право, для з`ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки чи ремесла, призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 Постанови від 12.06.2009 року за №5 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства,

що регулюють провадження у справі до судового розгляду" роз`яснив судам, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При цьому судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є питання щодо того, чи є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 121 СК України - права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. ст. 122 та ст. 125 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

У ч. 1 ст. 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (ч. 1 ст. 135 СК України).

Згідно з положеннями ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Тлумачення ст. 130 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.02.2020 року у справі за №643/9245/18).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.05.2023 року у справі за №592/4443/17 зазначено, що як докази для встановлення батьківства в суді можуть бути досліджені зокрема: листи, телеграми відповідача, в яких він повідомляє про можливість народження чи народження його дитини певною жінкою; заява відповідача за місцем роботи про надання йому відпустки у зв`язку з народженням дитини; показання свідків про виявлення відповідачем турботи про дитину та її матір, обрання імені дитини тощо. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, за №3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07.05.2009 року).

На підставі ст. 3 Європейської конвенції про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом, від 15.10.1975, ратифікованої Україною 14.01.2009, встановлено, що батьківство стосовно кожної дитини, народженої поза шлюбом, може бути підтверджене або встановлене шляхом добровільного визнання або за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на їм' я, набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Також, держави-учасниці гарантують рівноправність дітей (ст.2); неприпустимість будь-яких форм дискримінації (ст.2); пріоритет інтересів дитини при вирішенні будь-якого питання, що стосується дітей, так званий принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини (ст.3); принцип забезпечення захисту і турботи про благополуччя дитини (ст.5); невід`ємність і пріоритет права на життя (на держави покладається обов`язок забезпечити їх виживання і розвиток, ст.6); право дитини висловлювати свою думку, викладати інформацію про свої проблеми (діти мають право бути почутими, ст.12-15); принцип збереження індивідуальності дитини (ст.8); неприпустимість катувань та інших жорстоких, нелюдських і принижуючих гідність видів поводження і покарання (ст.37 а); принцип відповідальності батьків за виховання і розвиток дитини (ст. 18).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1 та ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 5 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 382 ЦПК України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Отже, вимогами процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Статтею 107 ЦПК України передбачено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання,

крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

У зазначеній справі, згідно ухвали Верховного суду від 12.11.2025 року, якою рішення Вишгородського районного суду від 04.12.2024 року та постанова Київського апеляційного суду від 20.03.2025 року були скасовані, а справа передана на новий розгляд, Верховний суд зокрема зазначав, що суди не звернули уваги, що в обґрунтування заперечення проти позовних вимог та клопотання про призначення вказаної експертизи відповідач зазначала, зокрема про сумніви саме у належності зразків біологічного матеріалу, які використані при проведенні експертизи експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи Юрченком М. В. від 19.05.2023 року за №103-94-2023 на виконання ухвали суду у іншій справі за №753/4045/23, яка розглядалась без її участі, і жодних дозволів для вилучення біологічних матеріалів померлого чоловіка та їх зберігання після його смерті вона як його дружина не надавала. Суди не відповіли на вказані доводи, зокрема не перевірили мети та законної підстави вилучення біологічних матеріалів трупа та їх зберігання в КЗКОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи»; не врахували, що саме висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами з метою підтвердження або спростування факту батьківства; надання стороною висновку експертизи, проведеної в іншій справі, не є порушенням норм процесуального права, і такий висновок оцінюється судом за загальними правилами оцінки доказів у їх сукупності, проте не є висновком судової експертизи в цій справі. А відтак, Верховний суд констатував, що за таких обставин висновки судів про відсутність підстав для задоволення клопотань відповідача про призначення посмертної судової молекулярної генетичної експертизи у цій справі для з`ясування обставин, що потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, неможливо визнати обґрунтованими.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, потребують спеціальних знань, а також враховуючи, що обставини справи з`ясовуються на засадах змагальності, а у іншій спосіб, ніж у той, як просить відповідачка, необхідні обставини щодо предмета доказування встановленні бути не можуть, клопотання представника відповідачки про призначення у вказаній справі посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Оскільки представник позивача не заперечував проти клопотання представника відповідача про призначення експертизи та доручення її проведення експертам, зазначеним в клопотанні, суд вважає за необхідне доручити проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.

Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

У той же час, зважаючи на те, що для проведення зазначеної експертизи необхідно здійснити ексгумацію трупа, суд вважає за необхідне доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» відібрати біологічні зразки, необхідні для проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи, від трупа ОСОБА_4 та передати такі зразки для проведення вказаної експертизи до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Для проведення ексгумації та приведення після ексгумації могили в попередній стан, суд вважає необхідним залучити службових осіб органу місцевого самоврядування, відповідної ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства та представників органу поліції.

При цьому, не є необхідним дозвіл родичів та/або користувачів місця поховання, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини,

де суд у рішенні, ухваленому 13.07.2006 року у справі «Яггі проти Швейцарії», постановив, що мало місце порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке виявилося у відмові проведення аналізу ДНК останків можливого батька заявника. Де суд зазначив, що людина, котра намагається встановити своє походження, реалізує життєвий інтерес, який захищається Конвенцією. Цей інтерес полягає в отриманні правдивої інформації, котра може допомагати встановити факт, що торкається важливого аспекту її особистої ідентичності».

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи, що у відповідності до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, в тому числі її не оплати, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою з`ясування об`єктивної істини слід провести у даній цивільній справі посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України - суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Згідно до п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України - провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 5 ч. 1 ст. 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи. Оскільки для проведення експертизи необхідний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі за №363/6178/24 слід зупинити.

Керуючись ст.ст. 103, 105, 109, 258, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника відповідачки ОСОБА_3 адвоката Басараб Н.В. - задовольнити.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 як законного представника малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про встановлення факту батьківства та зобов`язання вчинити певні дії посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (04119, м. Київ, вул. Джонса Гарета, 5).

На вирішення експертизи поставити питання:

1. Чи є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком малолітнього ОСОБА_2 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , чи це виключається?

Для забезпечення проведення експертизи провести ексгумацію трупа ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та похованого на Вишгородському кладовищі, КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради (Кладовище) юридична адреса: 07300, Україна, Вишгородський р-н, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, 9а.

Відібрання необхідних для посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи зразків біологічного матеріалу трупуОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» (фактична адреса: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 7, юридична адреса: 08711, Київська область, Обухівський район, с-ще Козин, вул. Садова, 33Г), шляхом ексгумації трупу та передання зразків (фрагментів головок трубчастої кістки, кістки ребра, хребта або інших органів, які найкраще всього збереглися) на дослідження до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Державній спеціалізованій установі «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» здійснити належне документальне оформлення та відповідну підготовку (бальзамування тощо) відібраних зразків.

Для проведення ексгумації та приведення після ексгумації могили ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та похованого на Вишгородському кладовищі, КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради в попередній стан, залучити Вишгородську міську раду (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, площа Шевченко, 1), КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Кургузова, 9а), Вишгородське РУП ГУ НП в Київській області (07301, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Кургузова, 7а), які зобов`язані сприяти експертам при вилученні з місця поховання біологічного матеріалу трупу ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати експертів Державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» завчасно, не пізніше ніж за десять днів, повідомити суд, учасників справи, Вишгородську міську раду, КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради та Вишгородське РУП ГУ НП в Київській області, про відібрання біологічних зразків, необхідних для проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи.

Проведення ексгумації трупу ОСОБА_4 , похованого на Вишгородському кладовищі, КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради та приведення після ексгумації могили в попередній стан доручити службовим особам ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства органу місцевого самоврядування, а саме - КП «Благоустрій-Вишгород» Вишгородської міської ради (Кладовище).

Зобов`язати позивачку ОСОБА_1 , як законного представника малолітнього сина ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_2 , з`явитися до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, за викликом, для надання експертам необхідних біологічних зразків.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Надати експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, яким доручено проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи, дозвіл на повне або часткове знищення об`єкту дослідження або зміну його властивостей у відповідності до існуючих методик проведення такої експертизи.

Оплату за ексгумацію та приведення після ексгумації могили у попередній стан, а також за проведення експертизи покласти на відповідачку ОСОБА_5 .

Роз`яснити сторонам по справі наслідки ухилення від участі в експертизі, відповідно до ст. 109 ЦПК України та, наслідки несплати вартості судової експертизи, відповідно до ч. 3 ст. 135 ЦПК України.

Для здійснення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи також надати експертам матеріали цивільної справи №363/7036/23 у 3-х томах.

Провадження по справі зупинити до отримання висновку експерта за результатами проведеної експертизи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Головуюча суддя: