Рішення № 133501891, 22.01.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/7929/25

Номер рядка звіту 140

Провадження № 2-а/279/4/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №6332636 від 12.12.2025 року про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом ГУНП в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №6332636 від 12.12.2025 року про накладення адміністративного стягнення.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 12.12.2025 о 22:43 год. відносно неї інспектором Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Медвідьом М.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серія ЕНА №6332636 від 12.12.2025 за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.. Згідно оскаржуваної постанови 12.12.2025 о 22:34 год. в м. Коростень по вул. Космонавтів, 69, водій керуючи ТЗ не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушила п.2.1а ПДР України, а також не пред`явила свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс, чим порушив п.2.1а ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вважає постанову у справі про адміністративне правопорушення незаконною, та такою, що складена безпідставно. Вона не керувала автомобілем та не вчиняла інкримінованих їй адміністративних правопорушень. Просить визнати протиправною та скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Позивач клопотала про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому просив в задоволенні позову відмовити, оскільки доводи позивача викладені у позовній заяві щодо не порушення ним норм адміністративного законодавства, не відповідають дійсності і надані з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена у зв`язку із порушенням позивачем Правил дорожнього руху України, цей факт підтверджується матеріалами справи. Клопотав про розгляд справи за відсутності його представника.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12.12.2025 о 22:43 год. відносно ОСОБА_1 інспектором Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Медвідьом Миколою Анатолійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серія ЕНА №6332636 від 12.12.2025 за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп..

Згідно постанови 12.12.2025 о 22:34 год. в м. Коростень по вул. Космонавтів, 69, водій керуючи ТЗ не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушила п.2.1а ПДР України, а також не пред`явила свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс, чим порушила п.2.1а ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Статтями 8,18,23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що на поліцію покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України та його учасниками, при цьому поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Частиною 1 статті 35 вищевказаного Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 32 цього ж Закону поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Відповідальність за ч.2 ст. 126 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п. 2.4 (а) Правил дорожнього рухуна вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені впункті 2.1 ПДР. Відповідно доп. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Відповідно доп. 2.1 «г» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Отже відповідно до наведених положень правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених упункті 2.1 ПДР України документів кореспондується з обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи (пункт 2.4ПДРУкраїни).

Частиною 1статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальними правилами статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно достатті 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пункту 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені устатті 251 КУпАП.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно достатті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипокладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України та предмет спору у цій справі, доведення вчинення особою адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами законодавством покладено на суб`єкта владних повноважень, про що також наголошено в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №177/525/17.

Позивач не надав суду будь-яких доказів, які б спростовували дані, наведені в постанові по справі про адміністративне правопорушення, на час розгляду справи позивачем не надано даних про наявність у неї посвідчення водія, полісу обов`язкового страхування транспортного засобу, тобто позивач не навела обґрунтованих підстав, за яких вказана постанова в справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню.

Крім того, з відеозапису з портативного відеорегістратора, наданого відповідачем у справі, вбачається що позивач перебувала за кермом автомобіля , інших осіб на місці події не було та про будь-яку особу, що була за кермом не заявляла, під час винесення постанови щодо неї про вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП жодних пояснень не надавала, як і не висловлювала зауважень та заперечень, працівники поліції пояснили останній суть вчиненого адміністративного правопорушення, проти чого вона не заперечила, а навпаки судячи з її поведінки - погоджувалась з тим, що вчинила зазначене вище правопорушення.

Сама незгода позивача щодо її притягнення до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

Отже, з огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом, та норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у даній справі, суд вважає, що відповідач у справі під час прийняття оспорюваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене нею правопорушення, яке передбачене за ч.2 ст.126 КУпАП, і яка є предметом оскарження у даній справі, діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, і про відсутність підстав для задоволення позову через його необґрунтованість та безпідставність.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог суд відмовляє, відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати, позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5,9,77,90,126,242-246,286 КАС України, ст.ст.7,9,126,251,247,280,284,293 КУпАП, Правилами дорожнього руху (Затв. постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306) зі змінами, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Головне управління Національної поліції Житомирської області, адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: 10008, Житомир, Старий бульвар, 5/37, ЄДРПОУ 40108625.

Суддя: Невмержицька О.А.