Ухвала суду № 133501353, 21.01.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/291/26

Провадження № 1-кс/159/127/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Ковель

Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026032110000009 від 13.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, одруженої, з вищою освітою, не працевлаштованої, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

у с т а н о в и в :

21.01.2026 слідчий СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави в розмірі 450 прожиткових міннімумів доходів громадян, що становить 1 497 600, 00 грн.

У клопотанні зазначено, що 13.01.2026 розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026032110000009 за ознаками ч.3 ст.368 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що у січні 2026 року, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими службовими особами органів охорони здоров`я, у телефонній розмові висловила ОСОБА_7 , у якого відсутні захворювання для встановлення групи інвалідності, пропозицію щодо сприяння останньому у виготовленні підроблених медичних документів із завідомо неправдивим діагнозом, що в подальшому є підставою для встановлення фіктивної інвалідності ІІІ групи, з метою ухилення від призову на військову службу у Збройних Силах України в умовах воєнного стану.

16.01.2026 приблизно о 13:30 год, перебуваючи на території АЗС «ВОГ» за адресою с.Колодяжне вул.Луцька, 2а Ковельського району, Волинської області, ОСОБА_5 при зустрічі з ОСОБА_7 повідомила останньому про можливість спільно зі службовими особами медичних установ та експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи за неправомірну вигоду забезпечити виготовлення підроблених медичних документів для присвоєння фіктивної інвалідності ІІІ групи. При цьому, ОСОБА_5 висловила вимогу про передачу їй грошових коштів на загальну суму 16 000 доларів США, з яких 10 000 доларів США необхідно передати 19.01.2026 на цьому ж місці, разом з коштами надати копії особистих документів ОСОБА_7 , зокрема паспорт громадянина України, ідентифікаційний податковий номер та фотокартки, які необхідні для початку процесу виготовлення підроблених медичних документів.

19.01.2026 приблизно о 13:30 год, перебуваючи у транспортному засобі «Peugeot 408», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на території АЗС «ВОГ», за адресою с. Колодяжне вул. Луцька, 2а Ковельського району, Волинської області, ОСОБА_5 одержала від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у сумі 10 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 434 100 гривень.

Тоді ж о 13:49 год ОСОБА_5 затримана в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

20.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч.3 ст.368 КК України одержання службовою особою для себе неправомірної вигоди у великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність інкримінованого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, і яке є корисливим злочином, спрямованим на ухилення осіб від проходження військової служби в умовах воєнного стану; наявність ризиків за пунктами 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість втечі, незаконного впливу на свідка, продовження протиправної діяльності; недієвість більш м`якого запобіжного заходу з огляду на можливість контактувати з іншими співучасниками злочину, особи яких ще не встановлені, орган досудового розслідування просив про утримання підозрюваної під вартою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, додатково просив врахувати відомості отримані за результатами НСРД, зокрема повідомлення підозрюваною свідкові ОСОБА_7 про вдалий досвід оформлення за сприяння службових осіб лікарських комісій документів щодо групи інвалідності, врахувати зміст переписки між підозрюваною і свідком, де підозрювана надає чіткі вказівки щодо суми неправомірної вигоди, переліку необхідних для офомлення групи інвалідності документів. За версією органу досудового розслідування ОСОБА_5 діяла у групі з службовими особами, наділеними відповідними повноваженням щодо визначення групи інвалідності чи надання медичної документації, яка в подальшому слугувала би підставою для встановлення непридатності до військової служби. Остаточний перелік задіяних у групі осіб може бути визначений після повного розкриття відомостей НСРД та вивчення інформації з мобільних телефонів підозрюваної. Задля недопущення будь-якого контакту підозрюваної з іншими співучасниками просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також вважає, що підозрювана в умовах воєнного стану може залишити територію України з метою уникнення віповідальності за вчинене діяння.

Підозрювана ОСОБА_5 заперечила звинувачення у вчиненні протиправних дій в групі з іншими службовими особами, повідомила, що мала намір використати кошти свідка для покращення власного майнового стану, жодних зв`язків з лікарями не має. Фактично вчинила шахрайські дії.

Захисник ОСОБА_6 вважає необгрунтованою підозру у вчиненні злочину за ч.3 ст.368 КК України, оскільки підозрювана не є службовою особою, відтак не є суб`єктом цього злочину. На думку захисника обрана органом досудового розслідування кваліфікація спрямована на використання невиправданих підстав для проведення НСРД та утримання особи під вартою. Просив врахувати сімейний стан підозрюваної, яка одружена, має двох неповнолітніх дітей, проживає з батьками пенсійного віку, офіційно не працевлаштована, та обрати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою. Заявлену органом досудового розслідування заставу вважає невиправдано завищеною.

Заслухавши учасників судового засідання, перевіривши надані матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти переліченим ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди та інше.

Виконуючи вимоги законодавства, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України інкриміноване правопорушення є тяжким злочином.

Обґрунтованість підозри підтверджується протоколом огляду заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в рамках контролю за вчиненням злочину, протоколом обшуку транспортного засобу від 19.01.2026, під час якого в автомобілі вилучені ідентифіковані 10 000 доларів США, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом огляду його мобільного телефону із даними про контакти і переписку з підозрюваною з приводу виготовлення необхідної медичної документації для отримання групи інвалідності.

Слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність у підозрюваної статусу службової особи та відповідно відсутність в її діях складу інкримінованого злочину, то за своєю суттю питання оцінки доказів для визначення наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення віднесені до стадії судового розгляду.

Слідчий суддя бере до уваги, що в повідомленні про підозру серед іншого має зазначатися стислий виклад суттєвих фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, відомих на момент повідомлення про підозру, - тобто законом допускається, що на цій стадії притягнення особи до кримінальної відповідальності не всі суттєві обставини можуть бути відомі слідству. Тож логічним наслідком можливості з`ясування інших важливих фактичних обставин розслідуваного злочину є право сторони обвинувачення повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру (статті 279 КПК). Отже, як фактична сторона кримінального провадження, так і правова оцінка імовірно кримінально-протиправної поведінки, не обов`язково є сталими з моменту первинної підозри.

При цьому кваліфікація дій не службової особи за ч.3 ст.368 КК України не позбавлена правового підґрунтя і можлива. Якщо службова особа отримує хабар у складі групи осіб за попередньою змовою, то дії пособника (неслужбової особи) також будуть кваліфіковані з посиланням на ч. 3 ст. 368 КК України.

Перевіряючи наявність заявлених ризиків, слідчий суддя керується таким.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

При цьому ризик є фактором, який може відбутися, а не який вже відбувся.

На переконання слідчого судді орган досудового розслідування не довів ризик вчинення нових кримінальних правопорушень. До цієї події ОСОБА_5 не перебувала в полі зору правоохоронних органів.

Проте, враховуючи особу підозрюваної, яка в умовах воєнного стану може вільно залишити територію України, а також тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним ризик можливої втечі ( п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Також є доведеним ризик можливого пливу на інших учасників провадження, оскільки підозрювана може довести до відома інших ще не встановлених органом досудового розслідування співучасників про обставини, які їй стали відомі при ознайомленні з матеріалами клопотань ( п.3 ч.1 ст.177 КПК України).

На переконання слідчого судді запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам можливо лише утримуючи особу під вартою. Більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на даному етапі досудового розслідування не виключить визначених ризиків.

Відповідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України до ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою необхідно обраховувати за правилами ст.208 - 209 КПК України з моменту затримання 19.01.2026.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків визначених законодавством.

При визначенні розміру застави слідчий суддя серед обставин перелічених у ст.178 КПК України враховує сімейний і майновий стан підозрюваної, яка має постійне місце проживання, на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, сім`я проживає в невеликому населеному пункті разом з батьками. До вересня 2025 року офіційний дохід підозрюваної складав 8000 грн, як повідомила остання її чоловік також має доходи від ведення господарства та ремонту транспортних засобів, сім`я нещодавно продала автомобіль за 4000 доларів США.

З урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, конкретних обставин зафіксованих в ході обшуку, суму неправомірної вигоди про яку йдеться у справі, вважаю необхідним визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

Заявлена органом досудового розслідування застава на рівні 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб жодним чином не обґрунтована і є очевидно непосильною для підозрюваної.

У разі внесення застави у вказаній сумі підозрювану слід звільнити з-під варти та покласти обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, які мінімізують можливу втечу.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 19 січня 2026 року до 19 березня 2026 року включно з правом внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисячі двісті сорок) гривень (реквізити: Одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26276277, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Рахунок отримувача UA358201720355259001500002504).

У разі внесення застави у вказаній сумі підозрювану ОСОБА_5 звільнити з-під варти, вважати, що до неї застосований запобіжний захід у виді застави та на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на неї строком на 2 місяці з дня звільнення з під варти у зв`язку із внесенням застави, обов`язки:

- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду.

- не відлучатись за межі Волинської області без дозволу слідчого, прокурора, суду.

- здати на зберігання до органів ДМС у Волинській області паспорт або інший документ, який дає право виїзду з України,

- носити електронний засіб контролю.

Попередити ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем або підозрюваною застава звертається в доход держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави, виконання ухвали покласти на Ковельський РУП ГУНП у Волинській області.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваною в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Повний текст ухвали виготовлений 22.01.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1