Ухвала суду № 133498903, 21.01.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21 січня 2026 року Київ № 320/1531/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали товариства з обмеженою відповідальністю «Українська швейна фабрика» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

09.01.2026 до Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Українська швейна фабрика» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України.

Просили суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Київській області від 21.11.2025 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: рішення № 13456587/38942656 щодо податкової накладної № 90 від 06.01.2025, складеної на контрагента ТОВ «Медичний магазин»; рішення № 13456586/38942656 щодо податкової накладної № 105 від 07.01.2025, складеної на контрагента ТОВ «Спейс продакшн»; рішення № 13456581/38942656 щодо податкової накладної № 106 від 07.01.2025, складеної на контрагента ФОП ОСОБА_1 ; рішення № 13456582/38942656 щодо податкової накладної № 117 від 14.01.2025, складеної на контрагента ТОВ «Рентмаркет»; рішення № 13456589/38942656 щодо податкової накладної № 183 від 28.01.2025, складеної на контрагента ТОВ «Розетка.Уа»; рішення № 13456583/38942656 щодо податкової накладної № 216 від 28.01.2025, складеної на контрагента ТОВ «Рентмаркет»; рішення № 13456584/38942656 щодо податкової накладної № 217 від 28.01.2025, складеної на контрагента ТОВ «Хай-Тек»;

- визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової служби України, прийняті за результатами розгляду скарг позивача, якими скарги позивача залишено без задоволення та підтверджено відмову в реєстрації зазначених податкових накладних, а саме: рішення ДПС України від 11.12.2025 № 46124/38942656/2; рішення ДПС України від 11.12.2025 № 46108/38942656/2; рішення ДПС України від 11.12.2025 № 46083/38942656/2; рішення ДПС України від 10.12.2025 № 45977/38942656/2; рішення ДПС України від 10.12.2025 № 45979/38942656/2; рішення ДПС України від 10.12.2025 № 45942/38942656/2; рішення ДПС України від 10.12.2025 № 45925/38942656/2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 90 від 06.01.2025, № 105 від 07.01.2025, № 106 від 07.01.2025, № 117 від 14.01.2025, № 183 від 28.01.2025, № 216 від 28.01.2025 та № 217 від 28.01.2025, складені позивачем, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву, суд доходить висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на таке.

Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об`єктивного обов`язку відповідача.

У силу вимог частини першої статті 21 Кодексу, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що позивачем об`єднано позовні вимоги, зміст яких полягає, зокрема у визнанні протиправними та скасування рішень комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Київській області від 21.11.2025 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

рішення № 13456587/38942656 щодо податкової накладної № 90 від 06.01.2025, складеної на контрагента ТОВ «Медичний магазин»;

рішення № 13456586/38942656 щодо податкової накладної № 105 від 07.01.2025, складеної на контрагента ТОВ «Спейс продакшн»;

рішення № 13456581/38942656 щодо податкової накладної № 106 від 07.01.2025, складеної на контрагента ФОП ОСОБА_1 ;

рішення № 13456582/38942656 щодо податкової накладної № 117 від 14.01.2025, складеної на контрагента ТОВ «Рентмаркет»;

рішення № 13456589/38942656 щодо податкової накладної № 183 від 28.01.2025, складеної на контрагента ТОВ «Розетка.Уа»;

рішення № 13456583/38942656 щодо податкової накладної № 216 від 28.01.2025, складеної на контрагента ТОВ «Рентмаркет»;

рішення № 13456584/38942656 щодо податкової накладної № 217 від 28.01.2025, складеної на контрагента ТОВ «Хай-Тек».

У цьому випадку відсутня єдина підстава для об`єднання позовних вимог, оскільки господарські взаємовідносини були здійснені з різними контрагентами на підставі різних договорів, а саме:

- щодо ПН № 90 від 06.01.2025, - між позивачем та ТОВ «Медичний магазин»;

- щодо ПН № 105 від 07.01.2025, - між позивачем та ТОВ «Спейс продакшн»;

- щодо ПН № 106 від 07.01.2025, - між позивачем та ФОП ОСОБА_1 ;

- щодо № 117 від 14.01.2025, - між позивачем та ТОВ «Рентмаркет»;

- щодо № 183 від 28.01.2025, - між позивачем та ТОВ «Розетка.Уа»;

- щодо № 216 від 28.01.2025, - між позивачем та ТОВ «Рентмаркет»;

- щодо № 217 від 28.01.2025, - між позивачем та ТОВ «Хай-Тек».

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підстави позову (обставини прийняття відповідачем спірних рішень) є різними, оскільки спірні рішення прийняті відповідачем на підставі різних пакетів документів, що надавалися платником податків по шести контрагентам. Крім того підстави винесення оскаржуваних рішень є різними.

Аналогічна ситуація щодо рішень ДПС України за результатами розгляду скарг.

Тобто предметом цього спору є об`єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами. При цьому, для з`ясування правомірності кожного з окремих оскаржуваних рішень є необхідним з`ясування значного обсягу обставин від укладання договорів до прийняття оскаржуваних рішень, із дослідженням кожного окремого епізоду виконання робіт/послуг та кожного окремого документу, що подавались разом із повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо спірних податкових накладних, що свідчить про індивідуальний предмет доказування у кожному конкретному випадку.

Із наведеного вбачається, що позивачем у позовній заяві об`єднано позовні вимоги, які не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, зокрема: позовні вимоги про визнання протиправними та скасування 7 (семи) окремих рішень відповідача про відмову в реєстрації 7 (семи) ПН в ЄРПН, не є основними або похідними відносно попередніх, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Суд констатує, що виникнення спірних правовідносин між тими самими суб`єктами (позивачем та відповідачами) не є достатньою підставою для об`єднання не пов`язаних між собою вимог в одне провадження.

Отже, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачами, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов`язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об`єднання непов`язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.

Підстав для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України судом не встановлено.

Положеннями пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

За вказаних обставин суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позову та вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що належний порядок звернення до суду полягає у необхідності подання позивачем окремих позовів, які стосуються визнання протиправними та скасування рішень відповідача про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.

На стадії вирішення питання про відкриття провадження, суд позбавлений можливості роз`єднати позовні вимоги до відкриття провадження, а оскільки у зв`язку з наведеним відсутні підстави для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог, позивач самостійно має визначитись із тим, з яким позовом звертатися до суду, та які позовні вимоги він має містити.

Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Українська швейна фабрика» - повернути позивачеві без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Скрипка І.М.