Рішення № 133498254, 22.01.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2026 р. справа № 640/4892/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві за № 0093223313 від 01.12.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 01.12.2020 № 0093223313 винесене відповідачем за затримку сплати транспортного податку за 2015, 2016, 2017, 2018 роки в загальній сумі 15416,67 грн, поза межами строку давності, зокрема, грошове зобов`язання: - 2083,33 грн виникло 24.09.2015 строк його визначення платнику податку 24.09.2018; - 2916,67 грн виникло 24.09.2015 строк його визначення платнику податку 24.09.2018; - 5000,00 грн виникло 25.09.2016 строк його визначення платнику податку 25.09.2019; - 5000,00 грн виникло 23.11.2017 строк його визначення платнику податку 23.11.2020; 416,67 грн виникло 11.09.2018 строк його визначення платнику податку 11.09.2021.

Частиною 102.1 статті 102 Податкового кодексу визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Також, відповідно до п. 521 підрозділ 10 розділ ХХ ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Позивач вважає, що оскільки податковим органом накладений штраф 01.12.2020 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, податкове повідомлення-рішення прийнято поза межами граничного строку в 1095 днів, що визначений пунктом 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/4892/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача надав суду відзив на адміністративний позов від 29.03.2021 вх. №ОЗШ/4883/21, в якому просить відмовити у позові, оскільки ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну своєчасності сплати до бюджету узгодженого грошового зобов`язання по транспортного податку з фізичних осіб, за результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 02.10.2020 за № 298/26-15-33-13-15/3071906827. Як свідчать обставини справи, перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 строків сплати нарахованої суми грошового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб, передбачених п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПК України в загальному розмірі 77083,35 грн.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 по платежу «транспортний податок», граничний термін сплати по ППР настав, а саме: за 2015 рік - 23.09.2015; за 2016 - 24.09.2016; за 2017 - 12.11.2017; за 2018 рік - 10.09.2018 року.

Відповідно до даних інтегральної картки платника податків ОСОБА_1 по платежу «транспортний податок», у зв`язку з відсутністю сплати узгоджених сум по граничним термінам сплати станом на 01.01.2019 виник борг, загальний розмір якого склав 77083,35 грн, - який погашено 25.11.2019, тобто із затримкою сплати грошового зобов`язання більше 30 календарних днів.

Таким чином, за результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 01.12.2020 за № 0093223313, про застосування штрафу за, порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання по транспортному податку за 2015, 2016, 2017, 2018 з фізичних осіб у розмірі 20% від 77083,35 грн в сумі 15416,67 грн.

Представник позивача у поданій суду відповіді на відзив від 08.04.2021 зазначив, що податковим органом у розрахунку штрафної санкції додатку до податкового повідомлення рішення від 01.12.2020 за №0093223313 нарахування штрафних санкцій відбулося по податкових повідомленнях-рішеннях термін сплати зобов`язань по яких сплинув. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань прийняте поза межами визначеного у пункті 102.1 ст 102 ПК України, тому є протиправним. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі № 803/418/18.

Відповідно до частини 3 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" за №2825-IX від 13.12.2022 скеровано за належністю матеріали адміністративної справи № 640/4892/21.

05.03.2025 проведено автоматизований розподіл справи № 640/4892/21 та визначено суддю Микитюка Р.В. для розгляду цієї справи.

Ухвалою суду від 10.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/4892/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2020 за №0093223313.

Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Головним управлінням ДПС України у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету узгодженого грошового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб платником податку ОСОБА_1 (ідентифікаційний код платника НОМЕР_1 ), за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 02.10.2020 за № 298/26-15-33-13-15/ НОМЕР_2 (а.с. 37-38).

Перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 строків сплати нарахованої суми грошового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб, передбачених п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПК України.

На підставі акту перевірки від 02.10.2020 за № 298/26-15-33-13-15/ НОМЕР_2 ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 01.12.2020 за №0093223313 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 20% у сумі 15416,67 грн. (а.с. 35-36).

Згідно розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 01.12.2020 за №0093223313:

- дата операції 25.11.2019 24.09.2015, документ від 11.06.2015, кількість днів 1524, сума 2083,33 грн;

- дата операції 25.11.2019 24.09.2015, документ від 11.06.2015, кількість днів 1524, сума 2916,67 грн;

- дата операції 25.11.2019 25.09.2016, документ від 16.08.2016, кількість днів 1157, сума 5000,00 грн;

- дата операції 25.11.2019 13.11.2017, документ від 29.06.2017, кількість днів 743, сума 5000,00 грн;

- дата операції 25.11.2019 13.11.2017, документ від 29.06.2017, кількість днів 743, сума 5000,00 грн;

- дата операції 25.11.2019 11.09.2018, документ від 01.06.2018, кількість днів 441, сума 416,67 грн;

Позивач вважає протиправними податкове повідомлення-рішення від 01.12.2020 за №0093223313, тому звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України).

Положення ПК України суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 ПК України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог етапі 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру проведення перевірки та з дотриманням вимог законодавства складено акт перевірки 02.10.2020 за № 298/26-15-33-13-15/3071906827.

Щодо правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, суд зазначає таке.

У відповідності до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України).

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПК України).

Згідно положень п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України.

Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно зі змістом пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42ПК України, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Абзацом 2 пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів, зокрема, але не виключно, інформацію про транспортний засіб: марка, модель, об`єм циліндрів двигуна (куб. см), рік випуску та розмір ставки податку.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському: районі ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДФС у м. Києві було проведено нарахування та обчислення ОСОБА_1 транспортного податку:

- за 2015 рік податковим повідомленням-рішенням за № 4333-17 від 11.06.2015 на суму 25000,00 грн (а.с. 62);

- за 2016 рік податковим повідомленням-рішенням за № 379-1305/Р від 10.06.2016 на суму 25000,00 грн (а.с. 65);

- за 2017 рік податковим повідомленням-рішенням за № 86943-13 від 29.06.2017 на суму 25000,00 грн (а.с. 67);

- за 2018 рік податковим повідомленням-рішенням за № 0082989-1310-2659 від 01.06.2018 на суму 2083,33 грн (а.с. 67).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення направлено рекомендованими листами на адресу місця проживання платника податків, проте, 24.06.2015, 25.07.2016, 13.09.2017, 12.07.2018 податкові повідомлення-рішення повернулися до органу стягнення із незалежних від відповідача причин "за закінченням терміну зберігання" (а.с.63-64, 65- 66, 68-69, 71).

Водночас, відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення- рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення- рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно абз. «а» п.п. 267.8.1. п. 267.8 ст. 267 ПК України транспортний податок сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Як свідчить наявна в матеріалах інтегрована картка платника податків ОСОБА_1 по платежу транспортний податок, граничні терміни сплати грошових зобов`язань по податкових повідомленнях рішеннях настав: за 2015 рік 23.09.2015, за 2016 рік 24.09.2016, за 2017 рік 12.11.2017, за 2018 рік 10.09.2018.

Однак, ОСОБА_1 у встановлені ПК України строки не сплатила транспортний податок.

Відповідно до п.п. 14.1.39, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 109.2 статті 109 ПК України, вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується в зокрема і фінансова відповідальність. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (ст. 111 ПК України).

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктами 113.1 та 113.2 ст. 113 ПК України визначено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори; застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов`язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

Статтею 114 ПК України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, є несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені законом строки.

Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі висновків акта перевірки 02.10.2020 за № 298/26-15-33-13-15/3071906827, у якому зафіксовано порушення позивачем строків сплати узгоджених сум грошових зобов`язань по транспортному податку з фізичних осіб.

При цьому, з розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від за № 0093223313 від 01.12.2020 убачається, що відповідач зазначає, що датами операції сплати транспортного податку є:

- дата операції 25.11.2019 24.09.2015, документ від 11.06.2015, кількість днів 1524, сума 2083,33 грн;

- дата операції 25.11.2019 24.09.2015, документ від 11.06.2015, кількість днів 1524, сума 2916,67 грн;

- дата операції 25.11.2019 25.09.2016, документ від 16.08.2016, кількість днів 1157, сума 5000,00 грн;

- дата операції 25.11.2019 13.11.2017, документ від 29.06.2017, кількість днів 743, сума 5000,00 грн;

- дата операції 25.11.2019 13.11.2017, документ від 29.06.2017, кількість днів 743, сума 5000,00 грн;

- дата операції 25.11.2019 11.09.2018, документ від 01.06.2018, кількість днів 441, сума 416,67 грн.

З матеріалів справи суд встанови, що відповідно до даних інтегрованої картки платника - ОСОБА_1 по платежу «транспортний податок», у зв`язку з відсутністю сплати узгоджених сум податку виник борг, загальний розмір якого склав 77083,35 грн, - який погашено 25.11.2019, тобто із затримкою сплати грошового зобов`язання більше 30 календарних днів.

Відтак, ГУ ДПС у м. Києві встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгоджених податкових зобов`язань, визначених у податковими повідомленнями-рішеннями за формою «Ф» за 2015-2018 роки з транспортного податку на загальну суму 77083,35 грн., чим порушено вимоги підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 ПК України, що призвело до застосування штрафних санкцій відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у розмірі 20% у загальному розмірі 15416,67 грн. (2083,33 грн. + 2916,67 грн. + 5000,00 грн. + 5000,00 грн. + 416,67 грн.) (а.с. 35-36).

В той же час, представник позивача стверджує, що штраф міг би бути накладений на позивача не пізніше закінчення 1095 дня, тобто:

- 2083,33 грн виникло 24.09.2015 строк його визначення платнику податку 24.09.2018;

- 2916,67 грн виникло 24.09.2015 строк його визначення платнику податку 24.09.2018;

- 5000,00 грн виникло 25.09.2016 строк його визначення платнику податку 25.09.2019;

- 5000,00 грн виникло 23.11.2017 строк його визначення платнику податку 23.11.2020;

- 416,67 грн виникло 11.09.2018 строк його визначення платнику податку 11.09.2021.

Щодо вказаних тверджень представника позивача суд звертає увагу на таке.

Аналіз наведеного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

До такого ж висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 липня 2023 року у справі №821/850/18, в якій відступила від своїх попередніх правових позиції зі спірного питання та зазначила, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Окрім того, такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 27 червня 2024 року у справі №200/5428/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що обставини даної адміністративної справи є подібними до тих, що розглядалися Верховним Судом у справах №821/850/18 та №200/5428/23, а тому не вбачає підстав для не застосування таких правових висновків.

В спірних правовідносинах обчислення визначеного пунктом 102.1 статті 102 ПК України строку 1095 днів розпочинається з дати фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а саме: з 25.11.2019 - дати сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання з транспортного податку.

Отже, камеральну перевірку та застосування штрафних санкцій здійснено відповідачем до спливу 1095 граничного строку з дня фактичної сплати грошових зобов`язань.

Таким чином, доводи позивача щодо нарахування податковим органом штрафних санкцій без дотримання строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме поза межами 1095 - денного строку, є не обґрунтованими.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача форми «Ш» від 01.12.2020 за № 0093223313, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 15 416,67 грн, на переконання суду, є не обґрунтованими.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та безпідставним, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, Київська область, 04116) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0093223313 від 01.12.2020, - відмовити.

Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.