Ухвала суду № 133497532, 22.01.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 січня 2026 року Справа №200/10360/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аляб`єв І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

30.12.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій позивач просить:

- звільнити позивача від сплати судового збору відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

- розглянути клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду із адміністративним позовом.

- у разі визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду неповажними прошу забезпечити можливість розгляду справи в межах шестимісячного терміну та відкрити провадження у справі.

- розглянути клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні і задовольнити клопотання із зазначенням прийнятого рішення в ухвалі про відкриття провадження у справі з дотриманням вимог щодо порядку та строку розгляду справи, встановлених ст. 263 КАС України в термін тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у відмові в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, адреса: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, буд.3) провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з дотриманням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислена пенсія без обмеження її максимальним розміром.

Ухвалою суду від 05.01.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом. Визнано неповажними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без руху.

Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, протягом якого позивач має надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн, за наступними реквізитами: Отримувач: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, Р/р UA308999980313111206084005658, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку: 899998, Код ЄДРПОУ отримувача: 37967785, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу - *;101; реквізити позивача, Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності підстав його пропуску і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Позивач є особою, яка зареєструвала офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 251 вказаного Кодексу, яка регулює питання вручення судового рішення, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (останній абзац частини 6 статті 251 Кодексу).

Позивач отримав копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 05.01.2026, що підтверджується повідомленням про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи (довідкою про доставку електронного листа), де відображено наступне: «документ доставлено до електронного кабінету: 06.01.2026 17:06».

Отже, позивач вважається таким, що отримав копію ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 05.01.2026 07.01.2026.

12.01.2026 позивач надав заяву в якій зазначив наступне.

Щодо строків звернення до суду зазначає, що згідно до частин другої та третьої статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предмет позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Вперше позивач звернувся із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 30.07.2021 року та була заведена справа №200/9622/21.

Переривання строку звернення до суду відповідно до вимог статті 264 Цивільного кодексу України, що також повинно слугувати підставою для поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.

Щодо судового збору позивач зазначає, що його майновий стан не дає змоги сплатити повністю судовий збір в розмірі 968,96 грн, оскільки на теперішній час позивач не працює, місце його проживання та реєстрації окуповане Російською Федерацією та він вимушений вживати додаткових заходів для свого проживання на підконтрольній Українській владі території України, держава досі не може повернути йому заборгованість по сплаті судового збору та пенсійної виплати, а також не наданням можливості йому скористатися поставити хоча б на чергу заборгованість Пенсійного органу переді ним через ненаправлення виконавчих листів на його адресу.

Звертаючись до суду позивач звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з питанням оскарження дій в частині застосування коефіцієнту індексів до показника середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески, тобто питання стосується обрахування пенсійної виплати (тобто порушення соціальних прав на належний рівень пенсійної виплати), що є окремою підставою для звільнення чи відстрочення від сплати судового збору через те, що позов покликаний на захист його соціальних прав, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Визначаючи період отримання заробітної плати за період з січня 2024 року по листопад 2025 року, суд не врахував те, що позов мною був пред`явлений 30 грудня 2025 року, тому дохід повинен обраховуватись виключно за 2025 рік. Однак згідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, відповідь на запит в електронному вигляді від 29.12.2025 року сформованого за період з січня 2024 року по листопад 2025 року в період з жовтня 2024 року по листопад 2025 року в позивача відсутній дохід. Водночас, звертаю увагу, що пенсійна виплата не є доходом, а є одним із різновидів соціальних виплат, не підлягає оподаткуванню та не може враховуватись, як отримання мною саме доходу.

Як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а у разі подання позову особою, звільненою від сплати судового збору, до позову додаються документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що закріплено також у ч. 8 ст. 160 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00 грн., що визначено Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, за подання даного адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду підлягає сплаті судовий збір у сумі 968,96 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору тощо.

В позовній заяві викладено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, вмотивоване скрутним фінансовим становищем та відсутністю доходів, що підтверджується довідкою з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, відповідь на запит в електронному вигляді від 29.12.2025 року сформованого за період з січня 2024 року по листопад 2025 року.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, з аналізу цих норм вбачається, що при вирішенні питання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору визначальним є надання оцінки майновому стану особи.

Проаналізувавши відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, відповідь на запит в електронному вигляді від 29.12.2025 року сформованого за період з січня 2024 року по листопад 2025 року судом встановлено, що позивач у період з січня 2024 року по листопад 2025 року отримав від Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» дохід в загальному розмірі 166352,43 грн.

Таким чином, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору станом на теперішній час немає через ненадання позивачем відповідних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища.

Згідно частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Позивач просить суд перерахувати пенсію з 01.03.2022, в той час як до суд звернувся із позовом 30.12.2025, тобто із пропуском 6-місячного строку на звернення із вимогами за період з 01.03.2022 по 30.07.2025.

Позивач же у позову наполягає на тому, строк звернення до суду у даному випадку не застосовується, водночас, такі твердження є хибними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 46 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Ця норма в частині щодо виплати пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком застосовується у випадку невиплати нарахованої пенсії.

При цьому, позивач у позові ставить питання протиправності обчислення пенсії, тобто пенсія позивачу не нараховувалась у бажаному ним розмірі (доказів зворотного позивач суду не надав), тобто у даному випадку підлягає застосуванню 6-місячний строку на звернення до суду із цим позовом відповідно до ст. 122 КАС України.

Суд зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Необхідно чітко диференціювати передбачені ст. 122 КАС України поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись» про порушення своїх прав.

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Позивач до позову додає відповідь відповідача від 24.11.2025 № 53023-47965/Г-02/8-0500/25 на адвокатський запит від 25.10.2025 зі спірного питання, водночас, здійснення запиту у жовтні 2025 року до відповідача з питання індексації пенсії не свідчить про вчинення такого запиту у розумний строк з моменту, коли позивач мав дізнатись про порушення прав, що відбулось за його твердженнями з 01.03.2022.

Також з огляду на наведені судом вище висновки Верховного Суду, не можна вважати, що позивач дізнався про порушення прав при отриманні від пенсійного органу цієї відповіді, оскільки позивача з не отримавши у належному розмірі пенсію за березень 2022 року мав можливість без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) пенсії звернутись до пенсійного органу із заявою про надання відповідної інформації. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Щодо посилання позивача на норми пункту 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії суд зазначає, що Кодекс адміністративного суду України не містить аналогічні норми, тому посилання на норми ЦПК України в адміністративному судочинстві є недопустимим та неприйнятними, оскільки адміністративний процес врегульований КАС України.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем, при цьому, не додано до позову доказів поважності причин його пропуску.

На усунення недоліків позовної заяви позивачем надано заяву в якій позивач зазначає, що вперше позивач звернувся до суду з позовами до ГУ ПФУ в Донецькій області 30.07.2021. Отже, позивач з 30.07.2021 мав доступ до своєї пенсійної справи, був обізнаний про розміри нарахованої пенсії.

Отже, позивач був обізнаний про порушення свої прав з 30.07.2021, що підтверджує сам позивач в заяві на усунення недоліків позовної заяви.

Виходячи з наведеного, вимоги ухвали суду від 05.01.2026 позивачем не усунуто.

Клопотання про продовження встановленого судом процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у встановленому порядку (до закінчення такого строку) позивачем до суду не подавалося (ст. 121, абз. 2 п. 3 розд. VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 1 частини четвертої статі 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На теперішній час вимоги ухвали щодо усунення недоліків позовної заяви позивачем не виконані.

Таким чином, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 5, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом.

Визнати неповажними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.Г. Аляб`єв