Ухвала суду № 133497510, 22.01.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 січня 2026 року Справа №200/172/26

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Логойда Т.В., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк протягом п`яти днів з дня вручення позивачу даної ухвали для усунення недоліків, а саме необхідно було:

1) в позовній заяві правильно зазначити місцезнаходження відповідача, яке б відповідало даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Звернуто увагу, що за бажанням позивача інша адреса відповідача може бути зазначена додатково як тимчасова, фактична, адреса для листування, тощо з відповідною відміткою про це.);

2) в позовній заяві зазначити докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме: докази того, що позивач з 27.07.2016 року до 25.12.2025 року проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ; докази того, що при проходженні військової служби відповідачем грошове забезпечення здійснювалося у меншому розмірі, а саме не нараховувалися та не виплачувалися:

грошова допомога для оздоровлення за 2016 - 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;

індексація (поточної) грошового забезпечення за період з 27.07.2016 року до 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

індексація-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 28.01.2020 року відповідно до абзацу 6 пункту 4, абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»;

місячне грошове забезпечення за період з 29.01.2020 року до 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року до 25.12.2025 року (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія та грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2023, 2025 роки)) в повному розмірі (виплачувалося виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 01.01.2018 року, а не відповідного року (2020 - 2023, 2025 роки);

грошова компенсація за не використані дні відпусток як учаснику бойових дій за 2016 - 2025 роки (140 днів) та не використані дні щорічної основної відпустки 2020 - 2025 роки (116 днів) станом на 25.12.2025 року виходячи з перерахованого грошового забезпечення із застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року;

одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

3) докази наведеним обставинам (щодо проходження військової служби та щодо грошового забезпечення) додати до позовної заяви.

В цій частині звернуто увагу на те, що у разі неможливості самостійного надання доказів позивач вправі подати клопотання про витребування доказів судом, яке має відповідати частині 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, в якому має бути зазначено в тому числі: підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно; докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Також в ухвалі звернуто увагу на те, до поданих до суду документів в електронній формі (на виконання даної ухвали суду) слід додати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів або докази надсилання таких документів до електронних кабінетів інших учасників справи.

Представник позивача (адвокат) - є особою, яка зареєструвала свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 251 вказаного Кодексу, яка регулює питання вручення судового рішення, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (останній абзац частини 6 статті 251 Кодексу).

Відповідно до частини 7 статті 251 зазначеного Кодексу якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Додаткове надіслання копії судового рішення на адресу місця проживання (перебування)/місцезнаходження такої особи або додаткове отримання копії судового рішення у паперовій формі за заявою такої особи не змінює наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача вважається таким, що отримав копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху 13.01.2026 року, що підтверджується повідомленням про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (довідкою про доставку електронного листа), де відображено наступне: «Документ доставлено до електронного кабінету: 12.01.2026 17:20».

Отже, позивач вважається таким, що отримав копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, 13.01.2026 року.

Між тим, недоліки позовної заяви у встановлений ухвалою строк, останній день якого був 19.01.2026 року, в повному обсязі усунені не були.

Так, до суду позивачем через свого представника (адвоката) подано заяву про уточнення позовних вимог (позовні вимоги викладені в попередній редакції). Однак у цій заяві не зазначені докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази таким обставинам до позовної заяви.

Не зазначення в позовній заяві доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, свідчить про невиконання процесуальних вимог, які чітко встановлені до позовної заяви, та складає враження про застосування позивачем (представником позивача) припущень, що є недопустимим.

В поданій заяві представником позивача (адвокатом) заявлено клопотання про витребування у відповідача доказів в підтвердження наведених у позові обставин.

Проте, вказане клопотання не відповідає вимогам частини 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема: заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Так, в поданому клопотанні не зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Перекладання адвокатом позивача обов`язку вжиття заходів для отримання доказів на суд без спроби самостійного вжиття таких заходів не відповідає вимогам законодавства.

З огляду на наведене суд залишає подане клопотання без задоволення.

Посилання адвоката позивача на «усталену судову практику Верховного Суду» як на доказ певних обставин щодо позивача, - є неприйнятними, оскільки правові висновки Верховного Суду мають застосовуватися щодо конкретних правовідносин та обставин, які мають бути підтверджені відповідними належними та допустимими доказами щодо позивача. Жодної постанови Верховного Суду, в якій щодо позивача були би встановлені обставини, які мають значення для даної справи, в заяві не наведені.

Крім цього, в поданій заяві зазначено, що до позову додається наказ від 25.12.2025 року № 361 про звільнення позивача зі служби.

Однак, копію цього наказу до суду також не подано.

Отже, позивач не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк позовна заява повертається позивачеві.

Керуючись частиною 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 22 січня 2026 року.

Суддя Т.В. Логойда