Рішення № 133494898, 22.01.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15805/25

Провадження № 2/638/2538/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Смирнова В.А.

за участі секретаря судового засідання Євженко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до Шевченківського районного суду м.Харкова із позовною заявою до ОСОБА_1 , відповідно до якої просить стягнути заборгованість за Кредитним договором № 1358800 від 18.12.2020 року, в сумі 10 591.00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 7000.00 гривень, прострочена за комісіями і відсотками в розмірі 3591.00 грн. Також просить стягнути судовий збір у сумі 2422,40 гривень.

Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги відповідно до договорів факторингу за кредитним договором № 1358800, зобов`язання за якими відповідач належним чином не виконував, через що у нього утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання.

25.09.2025 від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 10 500 грн.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника, у випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подав.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ухвали суду від 13 січня 2026 року, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує слухати справу за відсутності Відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що 18.12.2020 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» договір № 1358800 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі договір), відповідно до якого Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту складає: 7 000,00 гривень (п. 1.2).

Відповідно до п.п.1.3 2.2, 3.1 Договору Строк кредиту 27 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання Клієнтом умов Договору та становить: Знижена процентна ставка становить 1,90% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо в цей строк Клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана в Графіку платежів. Стандартна процента ставка складає 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо Клієнт не виконав умови зазначені в пп.1.4.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 693,50% річних.; за стандартною ставкою 693,50% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.6.1. за зниженою ставкою 10 591,00 грн.; за стандартною ставкою 10 591,00 грн. Обчислення орієнтовної реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом погодженого строку та, що Товариство і Споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені Договором. При цьому, орієнтовна реальна процентна та орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою застосовані виходячи з умов застосування цієї ставки, що передбачені Договором, але у межах погодженого строку виконання Споживачем зобов`язань за Договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Укладення цього Договору не потребує укладання договорів щодо додаткових та супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену Клієнтом в Особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), заначений в п.1.3 Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Згідно з листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 2643_250702150732 від 02.07.2025 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 18-12-2020 11:39:04 на суму 7000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 75407233, призначення платежу: Зачисление 7000 грн на карту НОМЕР_2 .

07 вересня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС ГРУП» було укладено Договір факторингу №1-07092021, відповідно до якого На умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) (п. 1.1).

Згідно з п. 6.2.3 Договору факторингу №1-07092021 Права Вимоги переходять до Фактора після підписання Сторонами цього Договору та виконання Фактором вимог п. 7.2 Договору.

Відповідно до п. 7.2 Договору факторингу №1-07092021 Фактор здійснює оплату Клієнту шляхом: перерахування суми, що вказана в п.7.1 цього Договору, на вказаний у реквізитах до цього Договору рахунок, протягом 2 (двох) робочих днів з дати підписання Сторонами цього Договору.

08.09.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС ГРУП» було перераховано ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кошти у розмірі 1 115 257,78 грн., що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 08.09.2021 № 42 (призначення платежу:Оплата ціни відступлення права вимоги за договором факторингу №1-07092021 від 07.09.2021 Без ПДВ).

Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1-07092021 від 07.09.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло право вимогу до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1358800 від 18.12.2020 у загальному розмірі 10 591,00 грн., з яких 7 000 грн. залишок по тілу кредиту, 3 591 грн. залишок по відсоткам.

07 вересня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН» та було укладено Договір № 2-07/09/2021 відступлення права вимоги, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Кредитор відступає за плату Новому кредитору належні йому Права Вимоги за Кредитним договором, а Новий кредитор заміняє Кредитора як сторону - кредитора у Кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за Кредитним договором. Новий кредитор сплачує Кредитору вартість Прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором (п.1.1).

Відповідно до п. 1.2 Договору № 2-07/09/2021 відступлення права вимогив дату підписання цього Договору відступлення Прав Вимоги Кредитор вважається таким, що відступив, а Новий кредитор таким, що набув Права Вимоги до Боржника та набув усіх прав та обов`язків сторони - кредитора за Кредитним договором. Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідклично та без можливості зворотного відступлення (викупу). З дати підписання Договору відступлення Права Вимоги Новий кредитор вправі самостійно розпоряджатися Правом Вимоги на власний розсуд без згоди Кредитора.

08.09.2021 ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН» було перераховано ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС ГРУП» кошти у розмірі 1 120 257,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.09.2021 № 379 (призначення платежу:Оплата послуг згідно договору відступлення права вимоги № 2-07/09/2021 від 07.09.2021, без ПДВ).

Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 12-07/09/2021 від 07.09.2021ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН» набуло право вимогу до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1358800 від 18.12.2020 у загальному розмірі 10 591,00 грн., з яких 7 000 грн. залишок по тілу кредиту, 3 591 грн. залишок по відсоткам.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 1358800 (ПІБ ОСОБА_1 ), наданою позивачем заборгованість ОСОБА_1 станом на 12.06.2025 становить 10 591 грин., з яких: 7 000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 3 591 грн. прострочена заборгованість за процентами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 сформував висновок, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 1358800 від 18.12.2020, шляхом підписання останнього електронним підписом (одноразовим ідентифікатором В131), чим підтвердив свою згоду на укладення договору та погодився з усіма його умовами, що підтверджує факт досягнення сторонами згоди щодо істотних умов правочинів, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 1050 ЦК України).

Первісний кредиторвиконав свої зобов`язання з надання коштів ОСОБА_1 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 1358800 від 18.12.2020, відповідно до договору факторингу та відступлення права вимоги, а тому, з останньої дати відступлення прав вимоги (07.09.2021) ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН» стало виключним та єдиним кредитором за вказаним кредитним договором.

З розрахунку, наданих позивачем вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість: за кредитним договором № 1358800 від 18.12.2020 в сумі 10 591 грн.

Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання боржнику коштів у користування, однак в порушення умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останньої перед позивачем утворилась заборгованість

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявленої позивачем вимоги щодо стягнення заборгованості за договорами.

Суд, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами у розмірі 10 591 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Крім того, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10 500 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):

- договір № 09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025, укладений між ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та адвокатом Пархомчуком С.В.;

- акт про отримання правової допомоги від 15.09.2025, в якому зазначено перелік наданих послуг, час витрачений на кожну з послуг та вартість такої послуги. Загальна вартість наданих послуг складає 10 500 грн.

Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Враховуючи викладене та те, що позовні вимоги повністю задоволені, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 500 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12) заборгованість за Кредитним договором № 1358800 в сумі 10 591 (десять тисяч п`ятсот дев`яносто один) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 10 500 (десять тисяч п`ятсот) гривень.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.А. Смирнов