Вирок № 133494084, 22.01.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/15/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , який брав участь в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170040002991 від 19 лютого 2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Одеської області, Кілійського району, с. Приозерне, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, учасника бойових дій, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (про особовий склад) № 434-ОС від 29 червня 2024 року лейтенанта ОСОБА_5 призначено на посаду начальника відділення вогневої підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (про особовий склад) № 11-ВВ від 07 січня 2025 року лейтенанта ОСОБА_5 відряджено до НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України ( АДРЕСА_3 ) з метою виконання спеціальних (бойових) завдань з 07 січня 2025 року.

Згідно з положеннями ст. ст. 29 - 33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування майор ОСОБА_6 за своїм службовим становищем та військовим званням є безпосереднім начальником для лейтенанта ОСОБА_5 .

Під час проходження військової служби лейтенант ОСОБА_5 відповідно до положень Військової присяги, вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 19, 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», ст. ст. 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази, забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Однак, лейтенант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за контрактом НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Військової присяги, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, близько 10 години 30 хвилин 19 лютого 2025 року, перебуваючи на території тимчасового розташування першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування у АДРЕСА_3 , у присутності військовослужбовців ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших, відкрито відмовився виконати наказ у формі бойового розпорядження заступника начальника НОМЕР_1 прикордонного загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування року № 02.27/638/25Вн - (гриф) від 19 лютого 2025, доведений заступником начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України майором ОСОБА_6 , з метою нанесення вогневого ураження противнику мінометними розрахунками, недопущення його наближення до переднього краю оборони.

Відкрита відмова лейтенант ОСОБА_5 виконати письмовий наказ - бойове розпорядження заступника начальника НОМЕР_1 прикордонного загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування № 02.27/638/25Вн - (гриф) від 19 лютого 2025 року

потягла за собою підрив дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності, невиконання завдань за призначенням.

Отже, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за фактичних обставин, установлених під час досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі та пояснив, що згоден з пред`явленим обвинуваченням. Зазначив, що є військовослужбовцем та дійсно 19 лютого 2025 року, перебуваючи на території тимчасового розташування першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування у АДРЕСА_3 , у присутності військовослужбовців ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших відкрито відмовився виконати наказ у формі бойового розпорядження заступника начальника НОМЕР_1 прикордонного загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_10 , доведений під відеозапис заступником начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України майором ОСОБА_6 , з метою нанесення вогневого ураження противнику мінометними розрахунками, недопущення його наближення до переднього краю оборони. Причиною відмови зазначив низький морально-психологічний стан, про кримінальну відповідальність за непокору попереджався. У вчиненому щиро розкаявся, бажає продовжувати військову службу.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Ураховуючи, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, як вони викладені вище, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу вважав, що дослідження доказів на підтвердження вини обвинуваченого, отриманих під час досудового провадження, в судовому засіданні не є доцільним.

Отже, суд вважав за можливе з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого, письмові докази щодо розміру судових витрат та речових доказів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 402 КК України як непокору, яка виразилась у відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану.

Вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, суд вважає доведеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_5 суд відповідно до положень статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, а також ставлення ОСОБА_5 до скоєного, яке полягає у визнанні ним вини та щирому розкаянні у вчиненому, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він на диспансерному обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є учасником бойових дій, забезпечував захист держави, має військові нагороди, подяки, має на утриманні двох малолітніх дітей, які потребують постійної медичної допомоги, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно.

З урахуванням перелічених обставин, особи винного, його ставлення до скоєного, зважаючи на наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за злочин, передбачений ч. 4 ст. 402 КК України, у виді позбавлення волі, та за правилами ст. 58 КК України замінити призначене покарання у виді позбавлення волі на службове обмеження для військовослужбовців.

На переконання суду призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

На підставі ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати у строк призначеного ОСОБА_5 покарання строк попереднього ув`язнення з 19 лютого 2025 року по 20 лютого 2025 року включно з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Судові витрати та речові докази у справі відсутні, цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Керуючись статтями 349, 367-370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 58 КК України замінити основне покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки покаранням у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки з відрахуванням в дохід держави 10 (десяти) відсотків грошового забезпечення (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/21081100 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) Рахунок отримувача: UA228999980313080106000018355 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції, справа №587/15/26).

Роз`яснити ОСОБА_5 , що під час відбування покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк призначеного ОСОБА_5 покарання зарахувати попереднє ув`язнення з 19 лютого 2025 року по 20 лютого 2025 року включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1