Ухвала суду № 133493931, 22.01.2026, Близнюківський районний суд Харківської області

612/1018/25,

1-кп/612/12/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року с Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,-

в с т а н о в и в:

До Близнюківського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Від захисників надійшли клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності п. 5 частина 2 статті 291 КПК України.

Захисники та обвинувачені клопотання підтримали та просили їх задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотань.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши обвинувальний акт на його відповідність вимогам ст. 291 КПК України дійшов наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Суд зазначає, що пред`явлене обвинувачення повинно бути конкретним. Формулювання обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення, але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду.

Згідно ч.1 ст. 348 КПК України, після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого і повинен роз`яснити йому суть обвинувачення, встановити чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

Відповідно до закону суд не зможе перейти до розгляду справи, якщо прокурор при оголошенні обвинувального акту не зазначить конкретне формулювання обвинувачення.

Завданням кримінального провадження є зокрема охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб, зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, в тому числі з дотриманням беззастережного і абсолютного права обвинуваченого знати суть обвинувачення. Недотримання цих принципів нівелює засади кримінального провадження, визначені ст. 7 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Суд зазначає, що в обвинувальному акті дійсно містяться: виклад деяких фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; формулювання обвинувачення та положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Проте, в обвинувальному акті в порушення п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України, фактичні обставини кримінального правопорушення не конкретизовані.

Так, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Проте, в розумінні вимог п.1 ч.1 ст.91 КПК України, в обвинувальному акті не зазначене, а отже не встановлене місце вчинення кримінального правопорушення.

Так, обвинувальний акт містить відомості, що кримінальне правопорушення вчинено на території Близнюківської селищної територіальної громади Лозівського району Харківської області. Вказане місце не є місцем вчинення злочину, так як не визначене конкретне місце та його адреса.

Також в обвинувальному акті не зазначений, а отже не встановлений час вчинення кримінального правопорушення.

Так, обвинувальний акт містить данні про період з березня по грудень 2024 року, в який ймовірно було вчинене кримінальне правопорушення. Натомість, конкретний час вчинення не зазначений, та фактично є припущенням.

Крім того, в обвинувальному акті не зазначений, а отже не встановлений спосіб вчинення кримінального правопорушення.

Так, обвинувальний акт містить данні про незаконну порубку 639 дерев, з яких 253 дерева є сухостійні, 386 дерев є сироростучі.

Проте, у який спосіб була здійсненна порубка дерев не зазначено.

Також не зазначена, а отже не встановлена безпосередня участь кожного з учасників, а саме ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у який спосіб діяв кожен з них в інкримінованому кримінальному правопорушенні.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 займався незаконним перевезенням та збутом деревини. Проте, обвинувальний акт не містить відомостей: про час перевезення деревини, про місце (від якого до якого) було здійснене перевезення; про час вчинення збуту, про місце вчинення збуту деревини.

При цьому, суд зазначає, що прокурор, дійсно має право змінити обвинувачення в суді, але це не позбавляє суд обов`язку під час підготовчого судового засідання перевірити обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України і в разі якщо встановлено, що цих вимог не дотримано, то положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК покладають на суд обов`язок повернути обвинувальний акт прокурору.

За таких обставин, право прокурора змінити обвинувачення в суді не позбавляє його обов`язку перевірити обвинувальний акт на відповідність положенням КПК України при його затвердженні або складанні під час досудового розслідування.

Згідно з вимогами п. 3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Отже, суд приходить до висновку, що в обвинувальному акті відсутні виклад вищенаведених фактичних обставин кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню відповідно до ст.. 91 КПК України, і, як наслідок обвинувачення є неконкретним, що порушує право обвинувачених на захист, а тому обвинувальний акт, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, має бути повернуто прокурору, оскільки вищенаведені недоліки є істотними та такими, що перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду.

Усунення наведених вище недоліків обвинувального акту протягом розумного строку та їх виправлення надасть суду можливість призначити справу до судового розгляду.

З огляду на викладене клопотання захисників є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання щодо прийняття цивільних позовів до розгляду, розгляду скарги захисника суд не вирішує, з огляду на повернення обвинувального акту прокурору.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 291, 314 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання захисників задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України повернути прокурору Лозівської окружної прокуратури Харківської області для усунення недоліків протягом розумного строку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено о 15:00 год. 22.01.2026 року.

Суддя ОСОБА_1