Рішення № 133493881, 22.01.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_____________

Справа № 572/5024/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року

Сарненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Слободянюка Б.К.

за участю секретаря Кардаш К.О.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів ОСОБА_3 ,

відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника відповідачів ОСОБА_6 ,

відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника відповідачів ОСОБА_9

розглянувши у відритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в тому числі в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення моральної та матеріальної шкоди -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в тому числі в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь 50000 грн. заподіяної йому моральної шкоди, на користь ОСОБА_8 50000 грн. моральної шкоди та 2950 грн. майнової шкоди та понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що 02.05.2025 близько 20 год. 30 хв. в м. Сарни, по вул. Соборна Рівненської області ОСОБА_5 , вчинила протиправні дії відносно його дочки ОСОБА_2 , а саме вдарила її по обличчю, схопила за руки та почала тягати, від чого вона впала на асфальт. Дали ОСОБА_5 схопила її за волосся та почала бити головою об асфальт. Після чого схопила за середній палець правої руки та почала викручувати. Під час падіння випав мобільний телефон Iphone 13Pro, на ремонт якого понесли витрати в сумі 2950 грн.

Крім того, того дня біля 21 години в м. Сарни на виході з парку до вул. Київська біля кафе «Вейк ап» до неї підійшла ОСОБА_8 , яка перебувала в компанії ОСОБА_5 , та штовхнула ОСОБА_2 плечем в її плече, після зауваження ОСОБА_8 вдарила двічі ногою в живіт ОСОБА_2 після чого остання впала, а ОСОБА_8 наскочивши на неї зверху почала тягати за волосся та бити по обличчю.

03.05.2025 року вона звернулася за медичною допомогою де було встановлено: забій, садна м`яких тканин лівої кисті; забій м`яких тканин правого стегна, садна правого колінного суглобу, забій м`яких тканин волосистої частини голови; часткове пошкодження зв`язок проксимального міжфалангового суглобу третього пальця лівої кисті.

Постановами Сарненського районного суду Рівненської області від 16.07.2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 визнано винними у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КупАП, за вчинення неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , які не досягли віку з якого настає адміністративна відповідальність, хуліганських дій передбачених ст.173 КУпАП, та накладено на них адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Зазначає, що після пережитих фізичних та моральних страждань, завданих протиправними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_8 йому та його дочці спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях внаслідок неправомірного насилля з заподіянням тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , перенесеними нею фізичними стражданнями та пошкодженням майна. Дитина пережила сильні фізичні болі та психо-емоційний стрес, потребувала психологічної допомоги, тривалий час була відірвана від свого звичайного дитячого життя і розваг. Вказує, що відповідачі до цього часу не вибачились перед ними та не відшкодували шкоду, в зв`язку з чим звернулись до суду з даним позовом.

Ухвалою від 29.09.2025 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 05.11.2025 року було задоволено клопотання ОСОБА_5 та доручено Західному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , адвоката для здійснення захисту за призначенням при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення 100000 грн. моральної шкоди та 2950 грн майнової шкоди.

Ухвалою від 11.12.2025 року було закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд.

До суду від відповідача ОСОБА_7 надійшов відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечують, з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні докази на яких ґрунтуються позовні вимоги позивачів, вважає їх необґрунтованими та таким що не підлягають до задоволення.

В судовому засіданні позивачі та їх представник позов підтримали з підстав викладених у позові.

Відповідачі та їх представники позов не визнали, просили відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 16.07.2025 року ОСОБА_7 визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП і накладено вид адміністративного стягнення - у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Згідно постанови ОСОБА_7 02.05.2025 року о 21 год. 40 хв. ухилялась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітньої дитини: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме : остання 02 травня 2025 року о 20 год. 40 хв. перебуваючи в м. Сарни Рівненської області по вул. Київській, поблизу кав`ярні "Вейк ап", двічі вдарила в область черевної порожнини , тягнула за волосся відносно ОСОБА_2 , чим вчинила хуліганські дії за ст.173 КУпАП, однак згідно ст.12 КУпАП, ОСОБА_8 не досягла віку для притягнення до адміністративної відповідальності.

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 16.07.2025 року ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП і накладено вид адміністративного стягнення - у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Згідно постанови ОСОБА_4 02.05.2025 року о 20 год. 30 хв. ухилявся від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме : остання 02 травня 2025 року о 20 год. 30 хв. перебуваючи в м. Сарни Рівненської області по вул. Соборна, вдарила по обличчю, тягнула за волосся та викручувала пальці відносно неповнолітньої ОСОБА_2 , чим вчинила хуліганські дії за ст.173 КУпАП, однак згідно ст.12 КУпАП, ОСОБА_5 не досягла віку для притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно довідки №2592 від 03.05.2025 року виданої КНП «Сарненська ЦРЛ» СМР ОСОБА_2 , що вона звернулася з приводу травми отриманої 02.05.2025 року о 20 год. 30хв. внаслідок побиття невідомими. Діагноз : забій, садна м`яких тканин лівої кисті, забій м`яких тканин правого стегна, садна правого колінного суглобу, забій м`яких тканин волосистої частини голови, часткове пошкодження зв`язок проксимальної фаланги ІІІ пальця лівої кисті.

Вказане підтверджується довідкою про фіксацію тілесних ушкоджень від 03.05.2025 року.

Згідно товарного чека від 03.08.2025 року виданого ФОП ОСОБА_10 встановлено що вартість задньої кришки на Iphone 13Pro із заміною становить 2950 грн.

Судом були допитані свідки: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які підтвердили факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

За загальним правилом майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.ч.1-2 ст.1166 ЦК України).

Відповідно до ст.1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов`язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження матеріальної шкоди позивачами надано товарний чек від 03.08.2025 року виданий ФОП ОСОБА_10 , згідно якого встановлено що вартість задньої кришки на Iphone 13Pro із заміною становить 2950 грн., даний товарний чек, суд вважає неналежним доказом на підтвердження матеріальної шкоди завданої адміністративного правопорушенням 02.05.2025 року, оскільки, чек виданий через три місяці від дати вчинення адміністративного правопорушення. В постановах про притягнення до адміністративної відповідальності не зазначено про те, що був пошкоджений мобільний телефон, таким чином, сторона позивача не довела належними та допустимими доказами факт заподіяння матеріальної шкоди.

Частиною першою статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною першою статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Стаття 1190 ЦК України визначає відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами. Згідно ч.1 ст. 1190 ЦК України солідарну відповідальність перед потерпілим несуть особи, які саме спільними діями завдано шкоди.

Згідно із статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Аналогічні роз`яснення викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", із змінами та доповненнями.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають три складові частини, за наявності яких і настає відповідальність, а саме: наявність такої шкоди, протиправність діяння її відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини останнього в її заподіянні.

У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Ураховуючи неповнолітній вік ОСОБА_2 , характер, тривалість та обсяг моральних страждань, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою ОСОБА_5 та ОСОБА_8 щодо неї, істотність вимушених змін у її життєвих зв`язках, фактичні обставини справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 10000 грн.

Що стосується позовної вимоги в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 грн. на користь ОСОБА_1 то в задоволенні цієї вимоги слід відмовити. Судом не встановлено факту заподіяння ОСОБА_1 моральних страждань діями відповідачів, позивачем не надано належних та допустимих доказів заподіяння йому такої шкоди, а також не наведено належних мотивувань, з яких він виходив при визначенні розміру цієї шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають пропорційному розподілу понесені сторонами судові витрати.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу було надано суду, укладений 08.09.2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Волнянським Г.Н. договір-доручення про надання правової допомоги з додатком №1 про розмір гонорару, а також квитанцію, згідно якої ОСОБА_1 було сплачено надані послуги адвоката в сумі 10000 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 1211грн. 20 коп..

Таким чином, в зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог на 9,71% на користь позивача слід стягнути 1088,60 грн. судових витрати ((10000+1211,20) х 9,71/100)

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в тому числі в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення моральної та матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , неповнолітньої ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , неповнолітньої ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) грн. заподіяної неповнолітній ОСОБА_2 моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 544 (п`ятсот сорок чотири) грн. 30 коп. понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 544 (п`ятсот сорок чотири) грн. 30 коп. понесених судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня з дня його проголошення.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2

Відповідачі: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 .

Суддя: