Ухвала суду № 133492531, 22.01.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/5079/25

Провадження №1-кс/504/47/26

Доброславський районний суд Одеської області

УХВАЛА

22.01.2026с-ще Доброслав

Слідчий суддя Доброславського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні, , в залі суду № 5 смт. Доброслав, клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії застосуваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025164330000300, внесеному до ЄРДР 12.11.2025 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Свердловськ, Луганської області, українки за національністю, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, не одруженої, з вищою освітою, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,-

яка є обвинуваченою у вчинені кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Доброславського районного суду Одеської області надійшло клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії застосуваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025164330000300, внесеному до ЄРДР 12.11.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є обвинуваченою у вчинені кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Клопотання подано слідчому судді в порядку частини 6 статті 199 КПК України, оскільки обвинувальний акт в цьому кримінальному провадженні поданий до суду 22.01.2026 року, а строк запобіжного заходу спливає 26.01.2026 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», переслідуючи прямий умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, керуючись корисливим мотивом, із метою особистого збагачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 29.11.2025, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбала кристалічну речовину коричневого кольору, що містять в собі психотропну речовину, обіг якої заборонено, яку у подальшому зберігала при собі із метою збуту.

Надалі, у порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, 29.11.2025 12:20 год., ОСОБА_4 перебуваючи на відкритій ділянці місцевості на перехресті вулиць Центральної та Семенова, що в с. Фонтанка, Одеського району, Одеської області, переслідуючи мету незаконного збагачення, за 3000 гривень незаконного збула ОСОБА_5 , яка діяла на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, один прозорий полімерний пакет із застібкою zip-lock з коричневою кристалічною речовиною всередині, при дослідженні якої експрес-тестом IDT 9000T, виникла реакція, а саме: пофарбування експрес-смужки у зелений колір, що свідчить про те, що у даній речовині міститься психотропні речовини.

29.11.2025 о 12:40 годині ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

29.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Надалі відносно ОСОБА_4 складено обвинувальний акт в якому їй пред`явлено обвинувачення за частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 309 КК України.

В судовому засіданні прокурор доводи свого клопотання повністю підтримав, просив продовжити обвинуваченій раніше застосований запобіжний захід.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні просила розглядати клопотання у відсутність свого захисника адвоката ОСОБА_6 .

Слідчим суддею протокольно прийнята відмова обвинуваченої від участі захисника при розгляді даного клопотання.

Обвинувачена ОСОБА_4 просила зменшити їй розмір застави до 60 тисяч гривень, послалась на те, що вона не має грошей для сплати раніше визначеного розміру застави.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, обвинувачену ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов до наступного висновку:

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_5 від 12.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 12.11.2025, протоколом огляду грошових купюр від 29.11.2025, протоколом огляду закупника та вручення грошових купюр від 29.11.2025, протоколом отримання добровільно наданого предмету від 29.11.2025, протоколом огляду місця події від 29.11.2025, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 від 29.11.2025, протоколом проведення обшуку від 29.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 29.11.2025, повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України від 29.11.2025, протоколом огляду місця події від 29.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 30.11.2025 та іншими доказами у їх сукупності, які зібрані у ході досудового розслідування.

Метою та підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням відповідних обов`язків, не усунуть ризик спілкування із іншими співучасниками злочину, а також тиску на свідків у кримінальному провадженні, оскільки при таких запобіжних заходах, забороняючи спілкування з конкретними особами, орган досудового розслідування розкриває їх дані, що на цій стадії розслідування є недопустимим.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_4 надалі матиме можливість контактувати із іншими іще не встановленими співучасниками злочину, й надалі узгоджувати з ними свої дії за допомогою різного роду засобів зв`язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати ні гласними, ні негласними засобами контролю.

Беручи до уваги зазначене, а також те, що ОСОБА_4 в теперішній час обвинувачується у вчиненні тяжкого та не тяжкого злочину, запобігання вказаним ризикам неможливе у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, спробам незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадження, спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК. Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У матеріалах клопотання достатньо наявних даних, які вказують на факти, що ОСОБА_4 могла вчинити вказане у клопотанні правопорушення і такі є переконливим для суду, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якій їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.

При вирішенні питання про ризики, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 не одружена, офіційно не працевлаштована, не має на утриманні неповнолітніх дітей, підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми років, що вказує на наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, ОСОБА_4 може здійснити несанкціонований перетин державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску тощо, враховуючи межування Одеської області із територією Республіки Молдова, а тому існує висока ймовірність її втечі з постійного місця проживання та реєстрації з метою подальшою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування, оскільки не має міцних соціальних зв`язків.

Також судом встановлено наявний ризик незаконного впливу на свідків, оскільки на даний час в кримінальному проваджені, встановлюються особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, а також яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Натомість перебуваючи на волі ОСОБА_4 може здійснювати тиск на свідків, з метою змінити показання, дані під час досудового розслідування, так як під час судового розгляду усі свідки ще не допитані, а відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства жоден доказ, зібраний під час досудового розслідування, не має наперед встановленої сили та досліджується безпосередньо під час судового розгляду.

Слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, які набувають усе більших масштабів i стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров`я та благополуччя людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу. Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

За таких обставин, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також у вчиненні не тяжкого злочину за частиною 2 статті 309 КК України, а також враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, особу обвинуваченої, вимог наведеного законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що обвинуваченій слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підстав для обрання більш м`яких запобіжних заходів слідчим суддею не встановлено.

Довод ОСОБА_4 про те, що вона не має можливості сплатити визначений розмір застави ні чим не підкриплені.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, слідчий суддя враховує не лише обсяг повідомленої підозри, а також і правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти»).

Відтак, з однієї сторони розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншої - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчинені тяжкого злочину визначається у межах від 20 (двадцяти) до 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу кримінальне провадження еволюціонувало, зокрема тяжкий злочин перекваліфіікований на частину 2 статті 307, та добавлено обвинувачення за частиною 2 статті 309 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно залишити той самий розмір застави виходячи з тяжкості інкримінованого їй злочину та обставин його вчинення, тяжкості покарання, що їй загрожує у разі визнання її винуватою, її особи та матеріального становища, тому суд вважає, що розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, слід залишити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, який буде достатнім, зможе забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків у даному кримінальному провадженні та не буде непомірним для обвинуваченої, членів її сім`ї та близьких родичів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178,179, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії застосуваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025164330000300, внесеному до ЄРДР 12.11.2025 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 22.01.2026 по 22.03.2026 в державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривень.

Роз`яснити обвинуваченій, що вона або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Код отримувача 26302945, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA418201720355249001000005435. Призначення платежу: згідно ухвали слідчого судді Доброславського районного суду Одеської області від 22.01.2026, заставна сума за ОСОБА_4 суддя ОСОБА_1 .

У разі внесення застави, звільнити ОСОБА_4 з-під варти та покласти на обвинувачену строком до 22.03.2026 наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до прокурора або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватися з свідками та іншими учасниками кримінального провадження;

- заборонити виїзд за межі Одеської області без дозволу прокурора або суду.

Роз`яснити обвинуваченій, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, щодо якої застосований запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали встановити до 22.03.2026.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 22.01.2026 о 13:30 годині в залі № 5 Доброславського районного суду Одеської області.

Суддя ОСОБА_1