Ухвала суду № 133490900, 21.01.2026, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2270/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇН И

21 січня 2026 року селище Брусилів

Суддя Брусилівського районного суду Житомирської областіОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Брусилівського районного суду Житомирської області заяву судді Брусилівського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні №12019060190000611 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2025 року до Брусилівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали кримінального провадження № 12019060190000611 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 січня 2026 року передані для розгляду судді ОСОБА_3 .

Суддею Брусилівського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 заявлено самовідвід від участі в розгляді кримінального провадження № 12019060190000611 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Свою заяву суддя мотивувала тим, що в провадженні Брусилівського районного суду Житомирської області перебувало кримінальне провадження № 12019060190000611 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (головуюча суддя ОСОБА_1 ), за результатами розгляду якого вироком суду від 02.11.2023 року ОСОБА_4 по пред`явленому обвинуваченню було виправдано за недоведеністю його провини. Зазначений вирок суду набрав законної сили згідно ухвали Житомирського апеляційного суду від 23.01.2025 року.

Після цього на оперативній нараді суддів Брусилівського районного суду Житомирської області з метою підвищення професійних навичок та підтримання кваліфікації суддів було обговорено мотиви, з яких виходив суд при постановленні вироку у вказаному кримінальному провадженні, та детально проаналізовано докази, які були покладені в основу виправдувального вироку суду.

Разом з тим, постановою Верхового Суду від 02.09.2025 року ухвалу Житомирського апеляційного суду від 23.01.2025 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, було скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01.12.2025 року вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 02.11.2023 року, яким ОСОБА_4 було виправдано у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 367 КК України, було скасовано та призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

17.12.2025 року матеріали кримінального провадження № 12019060190000611 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, надійшли до Брусилівського районного суду Житомирської області та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 року передані для розгляду судді ОСОБА_3 .

Сторони по даному кримінальному провадженню були повідомлені про час та місце розгляду заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 в телефонному режимі, в судове засідання не з`явились, що не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід у їх відсутність.

Суддя ОСОБА_3 також належним чином повідомлена про розгляд заяви.

Дослідивши заяву про самовідвід та матеріали кримінального провадження номер 12019060190000611 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Статтями 75 та 76 КПК України встановлено вичерпний перелік обставин, які виключають можливість участі судді у кримінальному провадженні, зокрема:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

У свою чергу поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з`ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Достатньою підставою для відводу/самовідводу є обґрунтоване припущення про існування ризику того, що слідчий суддя, суддя в силу впливу певних факторів може бути необ`єктивним.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Враховуючи вищевикладене, з метою виключення сумніву щодо об`єктивного, безстороннього розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 у даній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись п.4 ч. 1 ст.75, 80-81 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву судді Брусилівського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні № 12019060190000611 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України- задовольнити.

Матеріали провадження негайно передати до канцелярії суду для подальшого розподілу відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1