Рішення № 133490070, 13.01.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Справа №206/5249/25

2/206/270/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

13.01.2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючий суддя Румянцев О.П.

секретар судового засідання Богатько Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Восьма дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

за участю представника позивача ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Восьма дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , також в частині документів вказана як « АДРЕСА_2 . Позивач ОСОБА_1 є онуком померлої ОСОБА_4 , вказана обставина підтверджується в тому числі Рішенням виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпропетровську ради №374 від 26.07.2001 року, відповідно до якого було вирішено «призначити гр. ОСОБА_4 , 1941 р.н., піклувальником над неповнолітнім онуком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; піклувальнику вирішити питання про призначення ОСОБА_4 пенсії у разі втрати годувальника на утримання неповнолітнього ОСОБА_1 . Окрім того, до 06 червня 1990 року за адресою: АДРЕСА_1 , також в частині документів вказана як « АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 проживала разом зі своєю матір`ю - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто під час окупації території теперішньої Дніпропетровської області військами Німеччини під час Другої Світової Війни, а її матір народилась орієнтовно в 1915 році, наскільки це йому відомо, то будь-які документи щодо їх родинного зв`язку не збереглися в жодних архівах внаслідок їх знищення. Факт перебування у родинних відносинах, а також факт проживання зазначених осіб однією родиною можуть підтвердити свідки. Наскільки йому відомо, його бабуся, яка сумісно проживала зі своєю матір`ю, хоча фактично і прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном за своєю матір`ю ОСОБА_5 , внаслідок сумісного проживання зі спадкодавцем, проте не встигла оформити це офіційно. При цьому ОСОБА_4 була єдиною спадкоємицею ОСОБА_5 . З моменту втрати батьків та встановлення опіки над позивачем, останній практично постійно проживав разом зі своєю бабусею ОСОБА_4 , хоча офіційно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (де після відповідного рішення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради за ним було закріплено житлову площу). Навіть після вступу у шлюб позивач разом зі своєю родино став мешкати разом із своєю бабусею ОСОБА_4 та продовжував допомагати їй, тобто фактично проживав із нею однією сім`єю. Про факт сумісного проживання позивача разом зі своєю бабусею ОСОБА_4 однією сім`єю свідчить: спільне проживання із нею і ведення спільного господарства. Позивач та його родина разом із його бабусею ОСОБА_4 спільно проживали за адресою її реєстрації, при цьому вона приймала посильну участь і в сплати разом зі всіма грошових коштів за житлово-комунальні послуги. Крім того на протязі всього часу, що вказані особи мешкали разом, всі разом курували продукти харчування і певні побутові прилади. Таким чином в період з липня 2001 року і до смерті бабусі позивача ОСОБА_4 , яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_10 року позивач та члени його родини і ОСОБА_4 фактично жили однією сім`єю за адресою її реєстрації. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, всі майнові права та обов`язки, які належали їй на день посвідчення цього заповіту, а також всі майнові права та обов`язки, які будуть належати їй на день смерті вона заповіла: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (син спадкодавці ОСОБА_4 ) - 1/2 частину, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (онук спадкодавці ОСОБА_4 ) - частину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (син спадкодавці ОСОБА_4 ) - частину. Після смерті спадкодавці ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка зокрема складається з будинку АДРЕСА_1 , що належала померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 09.10.1973 року, видано Ігренським відділом комунального господарства, на підставі рішень виконкому Ігренської міської ради депутатів трудящих ся №285 від 25.09.1973 року, №284 від 25.09.1973 року, зареєстроване в КП «ДМБТІ» ДОР 11.10.1973 року. При цьому протягом визначеного законодавством терміну ніхто із спадкоємців по вищезазначеному заповіту до нотаріуса задля отримання свідоцтва про право на спадщину не звертався. Він не міг цього зробити внаслідок збігу важких життєвих обставин (дуже сильне захворювання у нього та членів його родини, відсутність грошових коштів для звернення органів нотаріату). ІНФОРМАЦІЯ_8 помер дядько позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , один із спадкоємців за вищевказаним заповітом. На скільки йому відомо, при житті у ОСОБА_6 не було ані дружини, ані дітей. Із іншим спадкоємцем зазначеним у заповіті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вони бачилися останній раз приблизно у 2017-2018 роках. З того часу позивачу нічого не відомо про його подальшу долю, не відомо де він мешкає, а також невідомі його засоби зв`язку. 28.09.2024 року державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із ненаданням довідки органу реєстрації місця проживання, пропуском строку для прийняття спадщини та не встановлення кола спадкоємців. Також відповідно до даної постанови державного нотаріуса, «вчинення нотаріальної дії суперечить законодавство Україна», оскільки може порушити права спадкоємців, які спадщину прийняли шляхом сумісного проживання зі спадкодавцем. Проте, надати відповідну довідку органу реєстрації є неможливим, так як згідно відповіді відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР «Картотека з питань реєстрації фізичних осіб за адресою: м. Дніпро, вул. Ковтуненка, буд.2, в розпорядженні Департаменту не передана. Надати запитувану інформацію не вбачається за можливе». Він фактично прийняв спадщину після її відкриття (після смерті його бабусі ОСОБА_4 ), оскільки на час відкриття спадщину був спадкоємцем за заповітом та мешкав разом зі спадкодавцем на момент її смерті і відповідно на момент відкриття спадщини, однак не може здійснити оформлення права власності в порядку спадкування за заповітом та законом спірного майна внаслідок причин, зазначених у постанові нотаріуса. Право на отримання правовстановлюючого документа на нерухоме майно має особа, яка є власником його майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець немає можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майна в позасудовому порядку. Просить суд, встановити факт прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7 спадкоємцем ОСОБА_4 , а саме: домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Встановити факт сумісного проживання однією сім`єю ОСОБА_4 з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_4 , яке складається з житлового будинку (літ. А1-1), прибудови (літ.А2-1), веранди (літ.а-1), сарая (літ.Б), літньої кухні (літ. В), вбиральні (літ.Г), навісу (літ. Д), споруд (огорожи, воріт, зливної ями, мостіння) (літ. №1-5, І)) в порядку спадщини за заповітом та за законом, що відкрилася, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_9 після смерті спадкодавця - ОСОБА_4 .

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 16 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

23 вересня 2025 року на виконання ухвали Самарського районного суду міста Дніпра від 16 вересня 2025 року позивачем подано уточнену позовну заяву з додатками.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 24 вересня 2025 року справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити та не заперечував проти заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.

Від відповідача відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, у зв`язку з чим суддя вважає можливим застосувати положення ст.280 ЦПК України та розглянути справу заочно.

Від представника третьої особи - Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , також в частині документів вказана як « АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 26.09.2017 року (а.с.11).

ОСОБА_1 є онуком померлої ОСОБА_4 , вказана обставина підтверджується в тому числі Рішенням виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпропетровську ради №374 від 26.07.2001 року (а.с.12).

Після смерті спадкодавці ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка зокрема складається з будинку АДРЕСА_1 , що належала померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 09.10.1973 року, видано Ігренським відділом комунального господарства, на підставі рішень виконкому Ігренської міської ради депутатів трудящихся №285 від 25.09.1973 року, №284 від 25.09.1973 року, зареєстроване в КП «ДМБТІ» ДОР 11.10.1973 року (а.с.16).

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, всі майнові права та обов`язки, які належали їй на день посвідчення цього заповіту, а також всі майнові права та обов`язки, які будуть належати їй на день смерті вона заповіла: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (син спадкодавці ОСОБА_4 ) - 1/2 частину, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (онук спадкодавці ОСОБА_4 ) - частину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (син спадкодавці ОСОБА_4 ) - частину (а.с.13).

28.09.2024 року державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із ненаданням довідки органу реєстрації місця проживання, пропуском строку для прийняття спадщини та не встановлення кола спадкоємців. Також відповідно до даної постанови державного нотаріуса, «вчинення нотаріальної дії суперечить законодавство Україна», оскільки може порушити права спадкоємців, які спадщину прийняли шляхом сумісного проживання зі спадкодавцем (а.с.18).

Згідно відповіді відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР «Картотека з питань реєстрації фізичних осіб за адресою: м. Дніпро, вул. Ковтуненка, буд.2, в розпорядженні Департаменту не передана. Надати запитувану інформацію не вбачається за можливе» (а.с.15).

Як вбачається з копії спадкової справи, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з будинку АДРЕСА_4 після смерті ОСОБА_4 окрім ОСОБА_1 ніхто не звертався (а.с.54-74).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 суду показав, що з позивачем знайомий дуже давно, стосунки дружні, з відповідачем він не знайомий. Він мешкає по АДРЕСА_5 з 1994 року, а ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , тобто вони є сусідами. Також йому відомо, що батьків позивача не стало дуже давно, опікунство над ОСОБА_1 оформила його бабуся ОСОБА_4 . ОСОБА_1 проживав у бабусі ОСОБА_4 , допомагав їй, також він продовжив проживати разом з бабусею і після того, як одружився. Приблизно у 2017 році бабуся померла, ОСОБА_1 займався організацією похорону. Зараз ОСОБА_1 і досі фактично мешкає за тією адресою разом зі своєю дружиною та дітьми. ОСОБА_2 він не знає і ніколи про нього нічого не чув.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 суду показала, що з позивачем знайома, має з ним нормальні стосунки, вони є сусідами, відповідача давно не бачила, хоча вони знайомі з дитинства. ОСОБА_5 є прабабусею ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 його бабуся. За батьків позивача вона нічого не знає. Їй відомо, що ОСОБА_1 мешкає за цією адресою дуже давно і в 2017 році точно проживав за адресою. Про ОСОБА_2 давно нічого не чула.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 суду показала, що позивач є її сусідом, вони нормально спілкуються, відповідача вона не знає. Їй відомо, що ОСОБА_11 проживає по АДРЕСА_4 вже дуже давно, років АДРЕСА_6 , зараз також там постійно мешкає, має сім`ю - дружину і трьох дітей, а раніше мешкав також із бабусею ОСОБА_12 , яка раніше проживала разом зі своєю матір`ю, яка є прабабусею ОСОБА_1 . На момент смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_4 мешкала разом з нею. А на момент смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 мешкав разом зі своєю бабусею.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 суду показала, що позивач є її чоловіком, з відповідачем знайома, це син ОСОБА_4 , стосунки з ним не підтримує і не бачиться. З 2010 року вона почала проживати разом з чоловіком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , в 2011 році вони одружились та живуть за вказаною адресою і досі, бабуся позивача померла в 2017 році. Чоловік дуже давно мешкає за вказаною адресою: АДРЕСА_2 . На момент смерті бабусі ОСОБА_4 вони всі разом мешкали по АДРЕСА_4 . ОСОБА_1 приймав участь в утриманні будинку, все там робив, готували всі разом.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з наступних висновків.

Як передбачено ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі шляхом визнання права.

В силу ч.ч.2, 4 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно вимог ч.4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу статті 1261 ЦК України, у першу чергу мають право на спадкування за законом діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно із вимогами ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

У відповідності до ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

В силу ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку (правова позиція Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №227/3750/19).

Відповідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

До 06 червня 1990 року за адресою: АДРЕСА_1 , також в частині документів вказана як « АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 проживала разом зі своєю матір`ю - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_4 хоча фактично і прийняла спадщину, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном за своєї матір`ю ОСОБА_5 , внаслідок сумісного проживання зі спадкодавцем, проте не встигла оформити її офіційно, при цьому ОСОБА_4 була єдиною спадкоємицею ОСОБА_5 .

З моменту втрати батьків та встановлення опіки над ОСОБА_1 , останній практично постійно проживав разом зі своєю бабусею ОСОБА_4 однією сім`єю, хоча офіційно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , де після відповідного рішення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради за ним було закріплено житлову площу. З липня 2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_10 року позивач та його родина разом із його бабусею ОСОБА_4 спільно проживали за адресою її реєстрації, при цьому ОСОБА_4 приймала посильну участь і в сплати разом зі всіма грошових коштів за житлово-комунальні послуги.

ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після її відкриття (після смерті його бабусі ОСОБА_4 ), оскільки на час відкриття спадщину був спадкоємцем за заповітом та мешкав разом зі спадкодавцем на момент її смерті і відповідно на момент відкриття спадщини.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, обставини, викладені у позовній заяві знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому вважає за необхідне їх задовольнити їх в повному обсязі.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,4 Сімейного Кодексу України, ст.ст.16, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1266, 1267, 1297, ст.ст.6-13, 33-34, 76-81, 83, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-279, 280-284 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), третя особа Восьма дніпровська державна нотаріальна контора (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.36, ЄДРПОУ 05383454) про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7 спадкоємцем ОСОБА_4 , а саме: домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт сумісного проживання однією сім`єю ОСОБА_4 з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_4 , яке складається з житлового будинку (літ. А1-1), прибудови (літ.А2-1), веранди (літ.а-1), сарая (літ.Б), літньої кухні (літ. В), вбиральні (літ.Г), навісу (літ. Д), споруд (огорожи, воріт, зливної ями, мостіння) (літ. №1-5, І)) в порядку спадщини за заповітом та за законом, що відкрилася, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_9 після смерті спадкодавця - ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3633,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.П.Румянцев