Ухвала суду № 13348897, 13.12.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року №26377/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Богаченка С.І., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Ткач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2009 року у справі за позовом приватної фірми «МАО» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2008 року ПФ «МАО» звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Позивач посилався на те, що операції з отримання позивачем юридичних послуг за договором №15-1/08/03 від 11.08.2003 року, повязані з його господарською діяльністю і віднесені ним до валових витрат правомірно. Виконання умов договору підтверджується актами приймання наданих послуг, які є первинними обліковими документами та повністю відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Позивач просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 01.06.2006 року №0002442320/0/13387.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2009 року позов задоволено повністю.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Львова від 01.06.2006 року №0002442320/0/13387.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує на те, що проведеною перевіркою встановлено, що підприємством віднесено до складу валових витрат кошти в сумі 29000 грн. без наявності належним чином оформлених первинних документів відповідно до вимог пп.5.3.9 п.5.3 та пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому податкове повідомлення-рішення від 01.06.2006 року №0002442320/0/13387 прийнято правомірно.

Апелянт просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, представника ПФ «МАО», який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В справі встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова проведено виїзну планову перевірку документальну перевірку приватної фірми «МАО» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.2004 року по 31.03.2006 року, за результатами якої складеного акт № 131,23-031,20795929.

В процесі перевірки податковий орган прийшов до висновку, що ПФ «МАО», порушивши вимоги п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , включила до валових витрат кошти в сумі 29000 грн., виплачені за представництво його інтересів в суді при розгляді господарської справи, без належно оформлених документів, внаслідок чого занизила податок на прибуток за 9 місяців 2004 року в сумі 7250,00 грн.

На цій підставі податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.06.2006 року №0002442320/0/13387, яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 10875,00 грн., з них 7250,00 грн. за основним платежем та 3625,00 грн. штрафні санкції.

Суд першої інстанції встановив, що 11.08.2003 року між ПФ «МАО» та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 було укладено договір про надання юридичних послуг, згідно якого ОСОБА_1 як виконавець взяв на себе зобовязання по наданню замовнику послуг із здійсненням представництва його інтересів в господарському суді Львівської області під час розгляду справи №1/418-5/95, в якій приватна фірма проходила як відповідач. Конкретні види послуг були зазначені в умовах договору.

В подальшому умови договору в частині оплати за надані послуги змінювалися додатковими угодами про внесення змін, зокрема, від 1.12.2003 року, 2.02.2004 року, 1.034.2004 року.

Сторонами договору на виконання його умов було підписано акти приймання наданих послуг, зокрема, від 30.09.2003 р. на суму 20650 грн., від 4.12.2003 р. на суму 2450 грн. та від 30.09.2004 р. на суму 29000 грн.

Даючи правову оцінку зазначеним актам приймання послуг, суд першої інстанції правильно керувався положеннями ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині того, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання,, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що спірні акти приймання наданих послуг відповідають вимогам зазначеної статті закону як первинні документи бухгалтерського обліку, в звязку з чим є підставою для віднесення зазначеної вартості наданих послуг до валових витрат позивача.

Фактичне виконання замовників своїх обовязків за договором, тобто реальність договірних відносин його сторін, встановлено судом першої інстанції шляхом огляду господарської справи, в якій виконавець представляв інтереси замовника. Передбачені законом підстави для здійснення підприємницької діяльності в сфері надання юридичних послуг виконавцем підтверджені доказами в справі.

Характер спірних правовідносин в господарській справі пов'язаний з статутною діяльністю ПФ «МАО» в сфері гуртової торгівлі формами для виробництва бетонних виробів та компонентами для такого виробництва, оскільки предметом позову була заборона вчинення відповідачем дій щодо ввезення, зберігання, введення в господарський обіг литтєвих форм для виготовлення дренажної систем бетонних стоків.

Тому є підстави вважати, що понесені позивачем в даній справі витрати на юридичні послуги повязані з його господарською діяльністю, оскільки такі послуги безпосередньо повязані з основним видом діяльності позивача.

За таких обставин висновок окружного адміністративного суду щодо правомірності віднесення позивачем до валових витрат суми, сплаченої за договором про надання юридичних послуг, що стверджується належно оформленими актами приймання послуг як документами первинного бухгалтерського обліку, є правильним.

Рішення податкового органу про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій за порушення закону, в звязку з наведеним,є неправомірним.

Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги в частині протилежних висновків, зокрема, невідповідності актів приймання послуг вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що виключає віднесення на їх підставі сум до валових витрат, в силу наведеного, підставою для її задоволення бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2009 року по справі № 2а-10063/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : С.І. Богаченко

Д.М. Старунський

Повний текст виготовлено 17.12.2010 р.