Рішення № 133484221, 22.01.2026, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1354/25 Провадження № 2/395/37/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №200527393 від 12.05.2016 року в розмірі 46959,74 грн., яка складається з: 30200,11 грн. - суми заборгованості, 14039,14 грн. суми інфляційних втрат, 2720,49 суми 3% річних та витрати по сплаті судового збору, витрати на професійну правничу допомогу. Просив поновити строк позовної давності для подання позову з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 12.05.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду №200527393 щодо кредитування - кредитний договір, відповідно до умов якого (повернення, платності, строковості) банк надав відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 10200 грн., з встановленим строком користування з 12.05.2016 року по 12.05.2019 року, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20.07.2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16 відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за зазначеним кредитним договором. ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником якого є ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк. Станом на 02.04.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 30200,11 грн.

Крім того, позивач просив поновити строк позовної давності для подання позову. Зазначивши, що саме наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору, в деяких випадках за частиною кредитних договорів призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора (за умови що боржник клопотатиме перед судом про застосування такої позовної давності), що в свою чергу також є підставою для його поновлення/не застосування судом позовної давності оскільки кредитор з об`єктивних причин був позбавлений можливості звернутись до суду в межах такого строку (ч. 5ст. 267 ЦКУ). Фактична відсутність документів, які стосуються угоди щодо кредитування (анкета боржника, надані ним ідентифікаційні дані, що свідчать про виявлення сторони інтересу в укладенні такої угоди та інших документів, які свідчать про наявність правовідносин щодо кредитування між Боржником та Банком) унеможливлювало реалізацію Прав Позивача на звернення до суду із захистом свої власних інтересів. Лише після отримання таких документів. Позивач почав здійснювати процедури задля захисту власних інтересів, зокрема, звернення до суду із позовною заявою.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

04.08.2025 року представник відповідача Баранова Н.В. подала до суду відзив на позовну заяву, де просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Також 04.08.2025 року представник відповідача Баранова Н.В. подала до суду клопотання, де просила суд зменшити заявлений ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» розмір витрат на професійну правничу допомогу.

07.01.2026 року до суду від представниці відповідача надійшла заява, в якій вона просила суд розгляд справи проводити за відсутності відповідача та її представниці, врахувати відзив на позовну заяву, та відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС».

Вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за такими обставинами.

У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В свою чергу, положеннями ст.ст. 525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України.

Крім того, статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 12.05.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду №200527393, за умовами якої остання отримала кредит у розмірі 10200 грн., з встановленим строком користування з 12.05.2016 року по 12.05.2019 року.

20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк ПАТ «Банк Михайлівський» відступає новому кредитору ТОВ «Діджи Фінанс» належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, що підтверджується копією вказаного договору.

З копії витягу з реєстру боржників ПАТ ''Банк Михайлівський'' до договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року слідує, що відповідач є боржником за кредитним договором. Загальна сума заборгованості 46959,74 грн., яка складається з: 30200,11 грн. - суми заборгованості, 14039,14 грн. суми інфляційних втрат, 2720,49 суми 3% річних 16796,70 грн. Дата відкриття кредитного договору 12.05.2016 р.

З копії витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №7_БМ із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами від 20.07.2020 року, відповідно до якого до нового кредитора ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №200527393 від 12.05.2016 року, боржник ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За статтями 512,514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст.628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України договір кредиту складений в простій письмовій формі, у відповідності із законом.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, відповідачем умови кредитного договору належно не виконувалися, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту, що дає суду підстави для задоволення позову в повному обсязі, а також стягнення судових витрат, понесених позивачем.

Зокрема, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути оплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн. позивач надав суду: договір про надання правової допомоги від 15.02.2024 №26, укладений між замовником - ТОВ «Діджи Фінанс» та виконавцем - Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської»; детальний опис робіт; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги на суму 7000 грн. та додаткову угоду №26 від 15.02.2024.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7000 грн. є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст.137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4000 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі наведеного, ст.ст. 509, 526, 1046-1049, 1050-1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (04212, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за договором №200527393 від 12.05.2016 року у розмірі 46959 (сорок шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 74 копійки, витрати на правову допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок та сплачену суму судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, а всього стягнути 53382 (п`ятдесят три тисячі триста вісімдесят дві) гривні 14 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 22 січня 2026 року.